| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Я зайшов після тебе в атобус,
Напевно спокійний на вигляд,
Але всередині закрутився як глобус.
Один твій погляд і я вдарений током.
Скований страхом, стояв на місці,
Та мене підносило кудись магічним потоком,
Я став безсмертним птахом і злітав на місяць.
Відчув себе по новому, як ніколи раніше,
Хоч на хвилин п'ять, та мені здаволось більше,
Цей буденний сірий світ став яскравішим.
А потім ти вийшла на наступній зупинці.
А я так хотів подивитись на тебе ще раз,
Бо ти була в сто красивіша,
Ніж на цій електроній картинці.
Твій образ, став моїм ідеалом.
Я таких не бачив ніколи,
А ці бісові метелики, як уколи,
Проштрикали живіт і літають довкола.
Вони не дали мені їсти цілий день,
Я сидів і обдумував це все,
Боже який я пень - не спромігся ні нащо.
І я знав тебе ще давно,
Бачив твої фотографії, контакти,
Але я не знав що мені не все одно,
Коли побачу в реальності яка ти.
Що цей момент подарує неповторні емоції,
Ті, які так рідко бувають в житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2018
Живу над пропастью во ржи каждый день, не первый год,
Потерял себя, от меня осталась только тень - облезлый кот.
В заточение как Эдмон Дантес в темнице, но в своей голове,
Теряюсь в темных улицах Киева, как эмигрант в чужой стране.
И сколько мыслей проходит нечистых с другой стороны,
Плохой, этого мира безчисленных войн, пасторов лжи.
Где девушки готовы отдаться за айфон, и каждый острит ножи,
Справедливости нет, а в справедливых на шее зажим.
Я здесь никогда не был свой, и поэтому незнаю как жить,
Возможно меня ждет долгий путь домой, как сказал один жид,
Военный полк, на острове один как изгой, или за другим сценарием.
Ну, а пока что я остаюсь собой, на едине со своим самокопанием.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778592
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.02.2018
Він часто каже собі: – "Я пустий в середині як труба",
Нічогісінького за душою, мій внутрішній світ – діра.
Я не прагну чогось кращого, навіщо, якщо можна прожити й так,
Я вигадав собі депресію, як виправдання перед власним я.
Я звільнився з роботи просто так, без причини,
Набрехав собі, що хворий, але це - ознака бісовщини,
Бо біс вселився від того, що байдуже на все.
Мене болить душа, грезе совість – Хтось, врятуйте мене!
Але це брехня, нічого не болить не грезе, на це я не здатний,
Все що я можу – це жалітись на все, заберіть мене в армію і тут не придатний.
Я воюю з собою чотири роки, кажу розвивайся, іди дальше, не стій.
Але кожного разу дізнаюсь я лінивий,боягуз, брехло і плаксій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018
Я сиджу на першій парі.
Не пишу, не слухаю, не вникаю,
Чому я сюди прийшов?
Кожного ранку себе картаю.
Що мені тут робити?
Коли я сам себе не знаю,
Як вчитись дальше?
Коли все - мене на зовню вивертає.
Мене просто вбиває цей стан,
Я втомився так жити – без цілі чогось,
Четвертий рік ходжу по стопам,
Людини, на прицілі – когось.
Того, кого я не можу віднайти,
У собі вже довгий час.
Інколи він стріляє,
Думає, що дає мені ще один шанс,
І тоді, на якусь мить я вмикаюсь,
Загоряюсь ідеєю, ось він момент,
Але якась бісова сила, мене відвертає,
Бере гору наді мною і розбиває вщент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2018