| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Приходить час – зникає рік
І добрих діл складає лік,
Бо зважені ми на терезах були…
«Ви легкі, – хтось сказав нам вслід, –
Багато натворили бід»,
Та втрутився Спаситель – алілуя!
Алілуя! Алілуя!
Алілуя! Алілуя!
Він наші взяв на хрест гріхи,
Гріховні розвернув шляхи,
Направив на Голгофу. І збагнув я (я збагнула):
Любов Спасителя-Хреста
Свята, велика, непроста
Спасає всіх сьогодні – алілуя!
Алілуя! Алілуя!
Алілуя! Алілуя!
Прийдіть до Господа усі,
Воскресніть у Його красі,
Щоби ожила заповітна мрія:
Настане день, настане час –
Він прийме кожного із нас
В обіцяні палаци – алілуя!
Алілуя! Алілуя!
Алілуя! Алілуя!
Приходить час – зникає рік,
Та Господь Бог в душі повік
Любові трон і радості будує.
Тож українська вся сім’я
Єднається в святе ім’я –
Співаєм Новорічне «Алілуя!»
Алілуя! Алілуя!
Алілуя! Алілуя!
Мелодія пісні (з словами)(+): http://www.youtube.com/watch?v=0Z5OqLYs72Q
http://www.youtube.com/watch?v=YrLk4vdY28Q
Мелодія без слів (-): http://x-minus.me/track/198964/hallelujah
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767705
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 23.12.2017
Маленькі ми йдемо гуртом
Хлоп"ята з України,
Щоби потішитись Христом,
Що народивсь на сіні.
Прийшов з небес на землю Він,
Щоб радість людям дати.
Бог знав, що буде Син в замін
Побитий і розп‘ятий,
Та не всіма. Я не спроста
Молився, утвердився,
Відкрив дверцята для Христа,
Щоб в серці Бог родився.
2016-12-18 16:58
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765396
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 11.12.2017
___І. Хто такий? ___
Диригентської палички змах – і оркестр симфонічний
Полонив всі серця. Білий птах, як соліст новорічний,
Віртуозно обняв мікрофон, інші – парами в танці.
Тільки зграйка зависних ворон – в чорних плітках, поганці.
– Карррр! А ця, не така, як ми всі і не з нашої зграї.
Повстає проти роду краси, та ще й нас докоряє.
– Беремо ми своє, а вона... каже: "Чорррна крадіжка!"
Брати все, що блистить чорним нам з роду випала фішка.
– Притрусивши сніжинками чуб, вихваляється: Біііііла!
– Білизною святкових причуд всі вони захворіли.
– Грім війни, сльози, кров і пожар – для "героїв" не ново.
А вона молить: "мир!" замість "каррр". Ну й чудна їхня мова!
Окуляри зняв ворон-русак і прокаркав ледачо:
– Та не дама це, дрррузі, – козак. По ході його бачу.
Всі принишкли на мить: хто такий(?), одяг – білої слави,
Благовіст, Мироносець прудкий?
– А оце вже цікаво...
___ ІІ. Карнавальні персонажі ___
Припідняв білу голову птах – погляд в зал України…
Бачить – Сум шкандибає в бинтах, дивні тіні на стінах…
І обдерта Розруха в кутку в пентаграмі обрядів.
Страх здригається вже не від куль, не від вибухів, градів,
А від звичного скрипу дверей, від сигналу машини.
Божа Радість обходить людей… Все це – не без причини.
Орден Мухи вимощує трон. Хай Бог нечисть розрушить!
Спілка зграй журналістів-ворон триголовому служить.
І в Культурі шакали гарчать проти гімну Вкраїни…
Ось де корінь зла!.. Драми печать! Серп і Молот гієни.
Білий голуб, стряхнувши печаль, черкнув клавіші серця,
Бачить – неба святого вуаль в залі піснею в’ється.
(Звучить мелодія)
Він шукає надійне плече, з ким би разом у парі
Розігнати химеру ночей під акорди гітари.
(Акорди гітари)
___ ІІІ. Пісня «Голуб миру» ___
Небо – в сірих дошкульних димах, серце – в путах жорстоких.
Покриває народи пітьма, на очах – поволока.
Розум – база військова. Війна! Князь злоби верховодить…
О, не іграшка – куля земна! Зупинися, народе!
Приспів:
Мир вам, люди планети Земля! Мир пригніченим душам!
Задля сміху щасливих малят об’єднаймося в дружбі!
Чи не краще, щоб дружній сім’ї замість грохоту танків
Раювати під трель солов’їв в срібних росах світанків.
Голуб – білий пречистий святий приземливсь на кордоні
І не сів де-небудь на землі, а в солдатські долоні.
Мир вам! То не гра віртуальна – війна. Смерть – її нагорода.
І не іграшка – куля земна! Зупинися, народе!
Приспів:
Мир вам, люди планети Земля! Мир пригніченим душам!
Задля сміху щасливих малят об’єднаймося в дружбі!
Чи не краще, щоб дружній сім’ї замість грохоту танків
Раювати під трель солов’їв в срібних росах світанків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765392
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 11.12.2017
[color="#1100ff"]Як попадають поснулі
Білі зірочки,
Розкажу я тьоті Улі
Вірш про саночки.
А вона мені – любиму
Пісеньку про сніг,
Як з небес трусив Хтось зиму
Й нам стелив до ніг.
Ще розкаже дивну казку
Про сніговика,
Як, надівши зайця маску,
Від весни втікав.
Я кричатиму: «Не треба!
Бідних не лякай.
Повернутись хочуть в небо,
Де в них рідний край».
«Ні, не стрінуться з бідою, –
Каже, – знають путь:
Як сніги стечуть водою, –
В небо знов зійдуть».
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764739
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.12.2017
[color="#1e00ff"]Новий рік! Новий рік!
Почувань приємний щем:
Кожен дім одяг парик.
Серпантиновим дощем
Полились благословіння
На всі Божі покоління,
Хто зір зводить в небеса,
Де блаженство і краса.
І сніжком… І сніжком...
Мідним, срібним, золотим
Сипле тихо бережком,
Ходить ангелом святим.
Про пташок Він також дбає,
Тож добро в серця вкладає
І тому в нас, як годиться,
На деревах – годівниці.
А з небес… А з небес...
Сніг, як Божий посланець,
Долучився до чудес.
Як бенгальський промінець,
Заіскрились наші очі:
Прославляти Бога хочем:
Він розп’яв ганебний гріх
І нас цілий рік беріг. [/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764660
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.12.2017