| Сторінки (4/310): | « | 1 2 3 4 | » |
Крапелинка води, наче гірка сльоза,
Наче дощ, що змиває довкілля.
Крапелинка води – синьоока роса,
Що наповнює серце чар-зіллям.
Крапелинка води – це життя на землі,
Це тумани густі на світанку.
Крапелинка води - це роса на стеблі,
Коли небо відкриє фіранку.
Крапелинка води у тобі і мені,
Без якої людині не жити.
Не згоряє ніколи вода у вогні,
Вона здатна вогонь потушити.
Проте завжди цінуйте краплинку малу,
Бо вода нам дарована Богом.
До небес відправляйте свячену хвалу,
Без води ми неварті нічого…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2018
Цвітуть в моєму серці ружі,
В душі співають солов’ї.
Люблю тебе, кохана, дуже,
Єдину квітку на землі.
Літа неначе повернулись,
Хоч вже на скронях сивина.
В нас нові жайвори проснулись,
У небо кличе далина.
Цвітуть в моєму серці ружі,
В душі співають солов’ї.
Люблю тебе, кохана, дуже,
Єдину квітку на землі.
Торкаюсь вуст – німіє серце,
Воно співає –«Я люблю!»
Неначе сталося це вперше,
Та є в нім крапелька жалю.
Цвітуть в моєму серці ружі,
В душі співають солов’ї.
Люблю тебе, кохана, дуже,
Єдину квітку на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2018
Сині - сині тумани впали наче на скроні
І побігли над лугом у ранкові світи.
Їх художник на сході зробив трішки червоні,
Коли промені перші встигли в небі лягти.
А тумани над лугом вишивали узори,
Вітер ніжно по хвилях гнав тумани удаль.
І мелодія бігла у ранковім дозорі,
Наче музику ранку грав на хвилях скрипаль.
Мої стиглі тумани, ви надія і мрії,
Я не бачив у світі більш такої краси.
Таку казку в природі творять лиш чародії,
Які гонять тумани у ранкові світи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776195
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2018
Зима стікає краплями із даху,
Хурделиця ганяє по дворі.
Сховався в буді песик-сіромаха,
Дими шугнули з коминів вгорі.
Сніги метуть, неначе очманіли
І лютий налягає на крило.
Спітніли віти, що розкрижаніли -
Потрохи прокидається село.
Зима ще рветься із порогу в хату,
Але вже дах нагріли промінці,
Що гріють хуртовину волохату,
Бурульки залишають на лиці.
Кінець тобі, красуне білочола,
В сніги до королеви поспіши
І припини співати сніжне соло,
Морозом більше, зимо, не гріши…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2018
Між житами волошки нагадали про небо,
Колоски налилися і схилилися ниць…
Недалеко під лісом солов’я чути щебет,
Легкий вітер розносить запах свіжих суниць.
Вбились в пір’я кульбабки, засвітились у росах,
Зрідка, зрідка пушинки поза вітром пливуть…
Усміхаються сонцю перші ніжні покоси,
З них росинки у хмари прокладають свій путь.
Усміхається небо до волошок у житі,
Наче шле їм вітання в колоскову красу.
І летять поза вітром зачаровані миті,
Піднімаючи в небо дрібну, дрібну росу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2018
Ключова арія Кавової кантати: «Ах! Яка солодка на смак кава!
Ніжніша, ніж тисяча поцілунків, солодша, ніж мускатне вино!»
Пахне кава в ніжній філіжанці,
Чорна кава й пінка золота.
Музика, що серце зве до танцю,
У повітрі димом нависа.
А на проти дама у костюмі,
Чорний бархат з блиском золотим.
В музику вслухається при шумі
І свіча підсилює інтим.
Щоб не зіпсувати цукром каву,
Для контрасту є проста вода.
Я смакую пінку золотаву,
Попіл з сигарети опада…
Звучить і далі Кавова кантата,
А ми смакуєм каву золоту…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2018
Розірвати пута – треба мати силу,
У поета сила – це його слова,
Бо не раз їх слово ворогів косило,
Кров холола в жилах, правдонька жила…
Слово – воно зброя, як при боці шабля,
Ворога убити може наповал.
Слово – зброя - б’ється, слово – зброя - вабить,
Як джигіта вабить дорогий кинджал.
Воювати словом маємо всі разом,
Щоб не встояв ворог, що війною йде.
По заслугах дайте рашам за образи,
Що волю святу в нас і досі краде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2018
Дивиться у шибку ніченька зіркова,
Пахне веснянково доля проліскова.
Медуниці пахнуть і летять лелеки,
У «курли» впряглися їх шляхи далекі…
Знов синіють далі - жайвори у небі,
Першим у коханні признається лебідь.
Треті півні зрання розбудили села,
Жайвора у небі доленька весела.
У туманні зрання засвітились роси,
Промені ранкові їх у небо носять.
Прокидайся, внучку, жайвора послухай,
І життя потрохи ти своє розрухай.
Щоб тобі у юність заглянула доля,
Подарила щастя - вічної любові.
Вибери, онучку, друзів і дружину,
Не міняй ніколи власну Батьківщину.
Як потрібно буде захищать родину,
Знай, що ти борониш матір Україну.
Пам’ятай, онучку, в тебе одна доля,
Чи на волі жити, чи лягти у полі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2018
Ловити твій погляд, дивитись у очі,
Не спати ночами, бо спати не хочу.
Тебе цілувати і пестити груди,
Хоч знаю, що цього ніколи не буде.
Неначе в повітрі в тобі є потреба,
Щоб жити тобою і думать про тебе.
Не знаю, як жив, як тебе не було,
Тоді ще волосся вкривало чоло.
Не бачив я щастя і зараз нема,
Живу наче перст і ти також сама.
Ти доля моя, зірка синього неба…
Я змісту не бачу, щоб жити без тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2018
По битій дорозі у яблука коні
Пронеслись галопом в гарячім осонні.
Пилюка сідала на змилені спини,
Сіріли від пилу листочки калини.
А біля ставочка бродили лелеки,
Вони до води повтікали від спеки.
І коні в галопі летіли напитись,
Не в змозі були на шляху зупинитись.
Лягала пилюка на биту дорогу,
Водойма була уже просто за рогом.
І змилені спини добравшись до ставу,
Води напились – розправляли поставу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2018
За життя не придбав багатства,
Те, що мав, розгубив в житті.
Я зберіг у душі бунтарство -
Сповідався у каятті…
Я старався писати вірші,
Щоб той вірш зачепив живе…
Щоб прокинулись мертві душі,
Щоб змінилось все на нове.
Хоч, як туго в житті буває,
Через сотні йдеш перехресть,
Непотрібне все відкидаєш,
Головне у житті – це честь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2018
Беру перо і фантазую,
Потім права даю перу,
Якісь події прогнозую,
Допоки рими підберу.
Книжок я начитався вдосталь,
Сюжети бережу кіно.
Зібрати їх не дуже просто,
Для цього в чарках бачив дно.
Перо скрипить, рядок довершив,
А потім –другий, третій… – все!
Себе здається перевершив,
Бо кожен вірш – моє лице.
Бувало, що кінця не видно,
Перо такий взяло розбіг.
Проте коли є Муза рідна,
Кладе вірша на ноти Гріг.
Тоді вірші звучать, як пісня,
Виводить музику скрипаль,
Із смак достиглої черешні,
Лишає запах на губах.
Думки кудись у світ літають,
Сюжет для твору обира…
Про вірші лише Музи знають,
Вони ж на кінчику пера.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2018
Батьків не стало, сумно на душі,
Біжать роки – тунель удалині…
Дитячий шлях доходить до межі,
Новий виток, тепер уже мені…
Наших дітей і їх сурма позве,
А далі внуки, що для нас святе…
Немов старе, та все ж таки нове,
При оберті життя знов відцвіте…
Виток батьківський, де жили вони,
А поруч з ними доні і сини…
Стояли ще прив’язані човни,
Які із часом відпливли у сни.
Таке життя, все розумієм ми…
Та корективи вносять нам роки.
Не чути доти голосу сурми,
Допоки на землі живуть батьки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2018
Молюсь до Тебе, Боже мій єдиний.
За свій народ, який в усьому винний.
Дай розуму і сили на віки,
Бо ми ж відомі всі, як козаки.
Будують храми в нас по Україні,
Що дзвоном глушать крики журавлині.
Допоки ще горить вогонь в свічах,
Вони міняють віру на очах.
Проте ніколи не зміню я віру,
Перо не поміняю на сокиру.
Нехай усе відплаче у мені,
Або згорить у вічному вогні.
Дай мудрості від роду і до роду,
Здоров’я й сили усьому народу.
Як відстояти мир нам, підкажи…
І Україну, Боже, збережи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2018
Заснула ніч у липовім цвітінні,
Дрімали бджоли, густо пахнув мед.
Садок дрімав у співі солов’їнім,
У пору цю він був авторитет…
Таке він витворяв - мовчали зорі,
Поснула видавалося трава.
Лиш комарі гули в своєму хорі,
Медова ніч ще берегла права.
Спадали недостиглі абрикоси,
Зозулі вдень лякали далину.
При вітрі верби заплітали коси,
Шукала риба в спеку глибину.
А в темну ніч летіли лише зорі,
Заснуло все від плеса до небес…
Хмарки пливли міняючи узори
І пахли липи - чудо із чудес…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774486
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2018
Попереду життя… Вже загоїлась порвана рана,
Протікає воно, хоч було зупинилось на мить.
Переглянути все ми не можемо навіть з екрана,
Що на крилах мов птаха, у простір високий летить.
Не вдається в житті зупинити у горлі печалі,
Навіть генії часто з лиця витирають сльозу.
Лише зрідка когось зустрічає любов на причалі
І в окремих випадках зовуть блискавиці грозу.
Сьоме небо давно поміняло лице на світанку,
Яке сильні Атланти тримають іще на плечах.
Бережуть в небесах білу хмарку, немов полонянку
І сльозинкою роси горять в трав’янистих очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2018
Сумує степ, стоять стрункі тополі…
Знов бій іде і ллється знову кров.
Стріляють «гради» по окопах в полі,
Поверх безхрестих зранених церков.
Не всіх хоронять, як ведеться в вірі,
Без почестей, а часом без труни.
Земля рівняє інколи могили,
Ніхто не взнає де чиї сини.
Колись можливо розшукають діти,
Могили у донецькому степу
І будуть на землі стояти й вити,
Як виють пси, що завжди на цепу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2018
Попробую знайти себе в цім світі,
Розглянути… Чи вдасться, а чи ні?
І постараюсь серцем зрозуміти,
Чи правда те, що істина в вині?
Невже так просто створений наш всесвіт,
Планети, зорі, Сонце і Земля…
Пташиний спів, лише громовий гуркіт,
В колисці зрідка будить немовля?
А хто є я? Звичайно - я людина,
Проте в людини місія своя...
Ми на землі малесенька частина,
Яку тримає матінка Земля.
Наше життя прописане від роду,
Ми корективи можемо внести.
Життя дано людині в нагороду,
То ж гордо ймення треба це нести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2018
Я кохану свою знайшов,
Ту єдину на цілім світі.
Свою віру, свою любов,
В час, як квітли волошки в житі.
Я напився з її долонь
І молився, як на ікону,
І кохання поніс вогонь
Крізь життя, до самого скону.
Шлюб ми брали на небесах,
Солов’ї нам були за свідків.
Ми гойдались на Терезах,
Брали інших зірок завидки.
Шлях Чумацький додому вів,
Де цвіла під вікном калина…
І бринів солов’їний спів,
То співала мені дружина.
А я пив із її долонь
І молився, як на ікону,
І кохання беріг вогонь
Все життя, до самого скону.
Бо кохану свою знайшов,
Ту єдину на цілім світі.
Свою віру, свою любов,
В час, як квітли волошки в житі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2018
Чи можна закохатись в неї двічі,
В ту ж саму жінку, що любив колись,
Чи можна подивитись їй у вічі,
Коли в ті очі ще не надививсь?
Чи можна знову загубити спокій,
Щоб світ перевернувся догори,
Ловити кожен погляд кароокий,
До серця прислухатись, чи болить?
А по ночах життя перебирати,
Чому так сталось, як це все було…
І знову жити, бігти, зустрічати,
Перебороти біди всі на зло.
Якщо кохання спало довгі роки,
А потім пробудилося від сну,
Признайтесь ще раз жінці кароокій,
Зустріньте з нею чарівну весну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2018
А він ридав, дорослий вже мужчина,
Йому в цю мить хотілося тепла.
Буває час, як пісня солов’їна,
Усі надії спалює до дна.
Смутковий смак покрив широкі плечі,
Здавалось, роси досягли вершин.
Де їх на лузі ніженьки лелечі
Збивали з перламутрових долин.
Він пригадав своє кохання перше,
Як дівчина йому відповіла…
І як випадки часто долі вершать -
Чомусь кохання ружа відцвіла.
А він ридав, дорослий вже мужчина,
Йому в цю мить хотілося тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2018
Музиканту, вчителю-педагогу, матусі, бабці і просто красивій жінці,
присвячую…
Роки не владні над тобою,
Навіть не маєш сивини.
Зовуть тебе усі - святою,
Окремим ти приходиш в сни…
Струнка залишилась донині,
З юнацьким спритом у руках.
Живеш по-людськи, без гордині,
Зібравши мудрість у роках.
Вже внучка бабцю доганяє,
Хоч рученята ще не ті.
Коли маленька внучка грає,
То бабця вся на висоті.
А так щодень буденні справи,
Понад усе тобі сім’я…
Всі ноти вищої октави,
Бабусі вписують ім’я.
Щоб у душі буяли весни,
Хоча вже осінь золота.
Та ти весною знов воскреснеш,
Кудись подінуться літа...
Ти ще не раз пізнаєш щастя,
В думках залишаться жалі…
Тобі, побачиш, ще удасться,
«Курли» почути журавлів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2018
Перед вікном зібрались снігурі,
Годинник із зозулею прокукав.
Стемніло в чорнім небі угорі,
Рогатий Місяць зорі ясні слухав.
На заході зібралися хмарки,
Як скирти перепрілої соломи.
І пахли медом з хати цигарки,
Що викликали у курців оскому.
Поля світились Місяцем вночі,
В снігу стояли прибрані ялини,
Мовчали захолонувші сичі,
Висіли мерзлі ягоди калини.
Сріблилося повітря, мов зірки,
Сніги пропахли коминовим димом.
Льоди тріщали в берегах ріки,
Лягав туман, мов хтось трусив кадилом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2018
Хіба поет, лише тоді поет,
Коли він рими у рядках збирає,
Малює словом дорогий портрет
І навіть слів, як фарб, не підбирає?
Лиш просто пише те, що у душі
І творить легкі тіні ненароком.
Та ви візьміть до рук такі вірші
І перегляньте добре своїм оком.
Побачите, яка в них глибина,
Хоча окремим глибини не треба.
Їх можна зрозуміти близько дна,
Або у вишині, де світить небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2018
Пам’ятаю тебе щомиті,
Скільки ж то промайнуло літ?..
Ти неначе волошка в житі,
Залишила у серці слід.
Ти бабуся в своїй поставі,
Твоя доля - лише твоя.
Моє слово в моїй оправі,
Ти для мене – завжди моя.
Що чекає нас попереду,
Певно знає єдиний Бог.
Твої губи солодші меду,
За них дав би я все в "залог"*.
Лиш би все на обох ділити,
Краще радощі, ніж жалі.
Я хотів би для тебе жити,
Моя, доле, на цій землі.
* Тут, як застава...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2018
Суденце, зовсім невелике,
Вітрила підняло увись.
А море творить ясні бліки,
Що над водою розляглись.
Вітрила ловлять свіжий вітер,
Лоскочуть хвилі срібні дно.
На небі хтось хмарини витер,
Знімати буде день кіно.
Біля суденця три дельфіни,
Хлюпочуться, як дітлахи.
І ловлять сонячні рубіни,
Уверх злітають, мов птахи.
Біліють стомлені вітрила,
Суденце мчить удалечінь.
Легенький вітер і Ярило,
З вітрил скидає в море тінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2018
Навіяно піснею Бориса Олійника «Пісня про матір»…
Натомлені руки зложила, як крила лебідка,
В останнє вклонилась у росах густім споришу.
Сказала: «Прощайте!» найближчій сусідці по хаті,
Ще раз помолилась і тихо сказала – «Спішу!»
Зібралась родина, провести матусю у вирій,
Ридала малеча – « А як ми, бабусю, без Вас?»
Неначе хтось зверху казав: «Не цурайтеся віри…»,
«Шануйте Вкраїну, а я помолюся за вас!».
Усі розуміли, стареньку назад не вернути,
Та сльози струмками стікали в усіх по лиці.
А мама лежала, неначе лягла, віддихнути,
Лиш свічку воскову тримала в холодній руці.
Її хоронили. Зібралось село, щоб провести…
Вона ж бо при всьому до кожного добра була
І ангелом білим, що може всі біди відвести,
Торкнулась вустами людського у хаті чола.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2018
Дні, як птахи летять… Ось уже п’ятдесят промайнуло.
Перша сотня віршів розляглись на моєму столі.
І тепло у душі новим променем зранку сяйнуло,
Хоч мороз візерунок відбив на холодному склі.
Муза знову прийшла і збираються вірші у зграї,
Віють густо сніги і хурделиці сплять по ярах.
Лише зрідка серпанки сивіють мовчазно над гаєм,
Пугачі вечорами наводять в гущавинах страх.
Мої діти – вірші, правильніше вірші – мої діти,
Ви для мене - святе, що крім внуків я маю в житті.
Я пишаюся вами і буду, як внуків глядіти.
Бо для мене, ви вірші – це внуки мої золоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2018
На землі цій живу –
Це країна моя,
В ній живуть мої діти й онуки.
Тут калина цвіте,
Чути спів солов’я,
Тут є свято, зоветься – День Злуки.
Україна одна -
В ній єдиний народ,
Герб і прапор на всіх теж єдиний.
Ми здолали багато
В житті перешкод
І живемо на волі від нині.
Краю мій дорогий -
Україно моя,
Ми за тебе підемо на плаху.
Найбагатша у нас
Наша матір земля,
Ми тут прагнемо жити без страху.
Треба землю свою
Освятити в Дніпрі,
Щоб підняти з колін Україну.
У нас батько стоїть
На високій горі,
Як і Він бережімо країну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2018
Стоїть Тарасова гора
Понад Дніпром, де горді кручі.
Стрімка стежина до Дніпра,
Ховається в садах квітучих.
Змивають хвилі береги,
Кигичуть чайки над водою,
Давно розтанули сніги,
Ріка забрала їх з собою.
Дніпро лежить, як богатир,
Хвилюється при непогоді.
Виблискує Дніпрова шир,
Коли біжить він на свободі…
Ніхто Дніпро ще не здолав,
Хоч прагнули його скорити,
Дніпро ж століття подолав,
Йому віки ще жити й жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2018
Не збити із путі мене нікому,
У мене завжди думка є своя.
Постійно я вертаюся додому,
Така напевно вдача вже моя.
Горю в житті, не звик помалу тліти,
Таке у мене кредо у житті.
Бо краще мудрим в сорок літ згоріти,
Ніж бути розіп’ятим на хресті.
Одним царівна з квітів - пишна ружа,
А іншим незабудки до душі…
Чогось в житті своєму не подужав,
Проте не перетнув чужим межі.
Іду по стежці, що веде до краю,
І не стидаюсь біло-сивих скронь.
Легких шляхів собі не вибираю,
З собою я завжди несу вогонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2018
Любіть кохану, як життя любіть,
Не говоріть ніколи про розлуку.
Грудьми, як необхідно, захистіть,
Або хоча б, подайте жінці руку.
Коли жінки у власному гнізді,
Ніколи не вривайтеся без стуку,
Як бачите, що жінка у біді,
Допоможіть, подайте жінці руку.
Не зраджуйте кохану, їй болить,
Життя не перетворюйте на муку.
Бо вмить всі нерви можна оголить,
Залиште все, подайте жінці руку.
Кохану жінку ласкою беріть,
Вона вже ваша навіть і без звуку,
Її лише до танцю запросіть,
Вклоніться їй, подайте жінці руку.
Буває всяко в нашому житті,
Та вивчіть добре ви життя науку,
Коли сходинки стрілись на путі
Пройдіть вперед, подайте жінці руку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2018
Цвіли жита, світились зранку роси,
В гаю позамовкали солов’ї.
Ти йшла до річки, розплітала коси,
Які за трохи досягли б землі.
На лузі ти була немов русалка,
А поруч річка матір’ю була…
Несла вінок з барвінку і фіалок,
Щоб матір в твоїх квітах зацвіла.
А сонце прокидалося на сході,
Легкий серпанок додавав краси.
Я дивувавсь твоїй дівочій вроді,
Якій ти у віночку додаси.
А ти вінок пустила за водою
І усміхнулась в берегах ріка…
І теж замилувалася тобою,
І з радістю вінок твій прийняла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2018
Чи дивилися ви
В синє небо, примруживши очі,
Чи шукали ви хмари,
Що скачуть, як коні, в степу?
Чи доводилось вам
Серед поля в росі засипати
І збирати росинки,
Неначе сльозинки всліпу?
Роздивлятись політ
Соколиний у синьому небі
І ловити вітри,
І голубити їх на льоту?
Рахувати зірки,
Коли бачиш у цьому потребу,
І спиняти коней,
При галопі на повнім скаку?
Якщо вам до снаги
Поборотись із вітром у полі,
Якщо зорі у небі
І Місяць в безхмар’ї пливе….
Вийдіть влітку у поле
І думки випускайте на волю.
Ви відчуєте щастя,
У якому людина живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2018
Через поля веде стежина,
Крізь золотисті пшениці.
В грабовий ліс, там де ожина,
Сліди лишає на руці.
У пшеницях берізка в’ється
І спориші, і спориші…
Стежина в золоті сміється,
Сховавши смуток у душі.
А колоски шепочуть тихо,
Спадають роси на траву.
Ось на дорозі знявся вихор,
Що крутить силу вітрову.
Уже ожина почорніла,
Жнива прийшли за нею вслід.
Роса упала, мов сп’яніла,
Почервонів достиглий глід.
Стежина в’ється між хлібами,
Де хліб достиглий на полях.
Цілую колоски губами,
Що подарила нам земля.
Я йду у ліс по цій стежині,
Тут я ходив багато літ.
Де глід росте, хліба й ожина,
По ній би обійшов я світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2018
Очі твої переді мною,
Вуста по краплі п’ють вино.
Ти не даєш мені спокою,
Я вже закоханий давно.
Приспів:
Давай ми вип’ємо вина,
За щастя наше.
Вино червоне все до дна,
Чарівна, пташе.
З вином кохання нап’ємось
Із губ медових.
І злетимо у небеса
У край зірковий.
А я дивлюсь у твої очі
Звучить Шопен, я п’ю вино…
Співає серце, ласки просить,
Воно закохане давно.
Приспів.
Моя лебідонько чарівна,
П’яніє серце без вина,
Ти чарівниця, ти царівна,
У мене ти така одна.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2018
А ти не знаєш, як мене болить,
Болить і тіло й серце - до знемоги,
Коли душа ще прагне жить і жить,
І просить небеса про допомогу.
Забрати болі з тіла і душі
І закохатись знову, як весною.
Та це лиш мрії – чисто міражі,
Але ці мрії не дають спокою.
Певно з весною розцвітає все
І проліски, медунки і латаття,
І навіть душі, в них любов цвіте,
І так горить, немов життя багаття.
Прийде любов і зникне зразу біль,
І виростають у людини крила…
І наповняє тіло терпкий хміль,
І не любити вже тоді не сила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2018
(ЕКСПРОМТ)
На цвинтарі уже сьогодні,
Було почато другий ряд…
Зима на дворі, дні холодні,
Що свіжий хрест, то наш солдат.
Цвинтар мовчав, ридало небо,
Здалось, що дощ солоний був…
Дощу було навіть нетреба,
Ридали всі, хто небо чув.
Усі хто тут лежить – герої,
Їм доля випала така.
Не повернутися із бою,
Честь відстояти козака.
Прощались всі – синок, дружина,
Старенька матір голосила
І всі ридали, бо не сила
Було утриматись від сліз…
В руках у сина була пляшка,
А в ній у трубочку бумажка.
Потім дізнались односельці…
Його малий синок Тарас
Лишив записку в пустій пляшці: -
«Тато загинув за Донбас».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2018
Я можу порадіти, можу й ні,
Можу сміятись, можу сумувати.
Можу дивитись тіні на стіні,
А інколи сумну сльозу ковтати.
Душа радіє, як дзюрчить струмок,
Коли весна, коли сади у цвіті.
Як назбирав у пригорщі думок,
Які гудуть немов несамовиті…
Обняти часто хочу всіх і вся,
І в товаристві прагну порадіти.
Живу я на землі і тішуся,
Бо я і друзі, наче мак у житі.
Приємно так буває на душі,
У ті часи, коли зове сурма.
Радіє все і радість, як рушій,
Лиш музики , що для душі, нема…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2018
Немов прокралась зимонька у двері,
Засіяла снігами всі стежки.
І стало біло, наче на папері,
Дороги позникали навпрошки.
А вона пишна, вбралася у біле,
Як наречена вельон одягла,
Упала снігом, начебто зомліла,
Із Морозенком на поля лягла.
Летять сніжинки, як пушинки білі,
Танцюють при хурделиці танок.
І гонить вітер сніговія хвилі,
І б’є мороз у зимовий дзвінок.
Зима чарує, сліпить і голубить,
В постелі білій все неначе спить.
Лиш вітер зрідка дує в сольні труби,
То, як же таку казку не любить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2018
Як перший промінь глянув на росу,
Він загорівсь коханням на світанку.
А потім другий, третій полоснув
І закохались роси спозаранку.
Світилися - закохані усі,
Чекали ясних промінців із неба,
Прийшли до наречених промінці,
Здавалось щастя більшого не треба.
І піднялися роси в небеса,
Забравши промінці у хмари сині.
Завжди єдині – промінь і роса,
Неначе вірні крила лебедині…
ПРО МОРЕ
Билися хвилі, лоскотали скелі,
Поміж гранітів і крихких льодів.
Неначе відбувалися дуелі,
При штилі не лишаючи слідів.
А море бігло хвилями вузькими,
Погойдувало легкі кораблі.
І пахло бризами на березі морськими,
І чайками, що кидали жалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2018
Ви є майбутнє нашого народу,
Нащадки Ліни* й внуки Василя*.
Ніколи не цурайтесь свого роду,
Щоб не ридала матінка земля.
Пишайтеся землею і народом,
Лелійте мову, пісню, рушники...
І об’єднайте захід наш із сходом,
В єдине по два береги ріки.
Щоб більше наш Дніпро не хвилювався,
Цвіла країна квітами в росі.
Щоби Тарас з надкруччя милувався,
Піснями солов’їних голосів.
Звертаюся молитвою Тараса,
Не втратьте волю, бо вона свята…
Ви – українці, а не малороси,
Допоки Ви, то і Вона жива.
Зробіть усе для процвітання роду,
Пильнуйте чисте небо угорі.
Щоб рідне все було у нагороду,
Щоб жовто-синій прапор майорів.
*Тут Ліна Костенко і Василь Симоненко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2018
Горшки на плоті притрусило снігом,
А біля плоту замело кущі.
Лиш з коминів пахтить свіженьким хлібом,
А небо сірі одягло плащі.
Стоїть в саду у смутку стара груша,
На гілках розмістилися сніги.
Слабенький вітер гілля ледь ворушить,
Здалеку чути чайчине –«киги».
Сичі у гаю задрімали наче,
Прогнулось гілля голубих ялин.
Похмуре небо, що ось-ось заплаче,
Збирає фарби для нових світлин.
Почався сніг, знялася хуртовина,
У молоці скупалося село
І поховались у снігу хатини,
І всі сліди відразу замело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2018
Ми побілимо хату і посадим города,
Біля самої хати розіб’ємо квітник.
Зеленітимуть грядки, як проснеться природа,
А під хатою ляже дивовижний рушник.
Всі садки стануть білі, роси наче перлини,
Як салат молоденький, будуть перші листки.
Свіжа юність прикрасить гілочки у ялини,
Закружляють в повітрі молоді пелюстки.
А хрущі вечорові знову зійдуться в хорі,
Задурманить медово повітря у садку.
Знов летітимуть в простір перламутрові зорі
І пісні солов’їні будуть всім до ладу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2018
Спасибі, Боже, за прожитий день,
За ніч у зорях, за хліба багаті.
За жменю найдобріших черешень,
За те тепло, що маємо у хаті.
За роси на нескошених лугах,
За чисті води у ріці глибокій,
За квіти на високих берегах,
А ще за волю і сердечний спокій.
За теплоту, яка живе в душі,
Що це тепло не зазнає утрати,
Що спокій є душі моїй рушій,
Зате, що небо я не бачу в гратах.
Щоб розум зберігався в головах…
Спини рашистів, їхню суть брехливу.
Ми будемо молитись по церквах,
А я прошу одного - лише миру!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2018
Не маю права йти в світи,
Бо маю борг перед душею,
Можливо треба тут лягти,
Щоб поріднитися з землею.
Шматочок хліба із полів,
Ковток води з долонь напитись,
Почути клекіт журавлів,
Спокійно Богу помолитись.
Пройти по стежці до хрестів,
Які могили прикрашають.
Заслати внукам старостів,
До наречених, що чекають.
І без суми піти у світ,
Там де діди й батьки стрічають.
А поки жити стільки літ,
Аж до межі на самім краю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2018
Тускне троянда, чахне потихеньку,
Не видко тої гордості у ній.
Спадають всохлі пелюстки маленькі,
Залишені несповнених надій…
А зранку роси нагорнули сльози
І пригадалось все її життя.
Згадалися ворожчині прогнози,
Якби ж тоді теперішнє знаття.
Та є доньки, розквітнути ще мають
І покотилась по стеблу сльоза…
Вони про себе гордо нагадають,
Та гордість пропаде, немов роса.
Задумалася спозаранку роза…
Замилувалась… Доні ж на виду…
І бігли по колючках її сльози
Пригадуючи долю молоду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2018
Біжить струмок під кладкою.
У небі птахи – клинами.
«Курли- курли» веснянеє,
Робить усіх щасливими.
Сніги пропали білії.
Пригріло ясне сонечко.
Летять птахи із вирію
І шлють «курли» в віконечко..
У небі хмари рідшають.
Бджола летить із вулика.
Співає небо птахами,
«Курли» ми п’ємо з кухлика.
Берізоньки заплакали.
Луги сіяють росами.
Співають в небі жайвори.
Я йду ногами босими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2018
Стоїш і нині у очах,
Моя кохана і єдина,
Я ж занімів, ні - я зачах,
Мов купина неопалима.
А сльози градом на листок,
Де я пишу вірша про тебе,
Життя мені дало урок,
Що так поводитись не треба.
Щасливі ми були удвох,
Навіщо ця була розлука?..
Надій позбувся багатьох…
Чому тебе я не послухав?
Шукаю в сні твої вуста,
Не можу я тебе забути…
Життя – це справа не проста,
Собі лиш можу дорікнути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018
Є у мене любов,
Є ота, яка серцем кохана -
Шаленіюча кров,
Незагоєна приспана рана.
Перший промінь душі
Позове у недоспані ночі
І пройдуть міражі,
Кров по жилах мене залоскоче.
І огорне любов,
Мов той сивий туман на світанку,
Що шукав – те знайшов,
Для своєї душі полонянку.
І радіє душа,
Виростають закохані крила,
Зірка з неба зійшла,
Без якої вже жити не сила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018
Прощання повернуло у реальність,
Не думав я, що молодість мине.
І смуток вмить змінив вчорашню радість,
Зробивши із веселого – сумне…
Я молодості вдячний і по нині,
Що душу гріла протягом років.
Що не давала вирости гордині,
А вибрала у друзі козаків.
Дала здоров’я, розум, трохи сили,
Обдумавши робити кожен крок.
Не раз з біди на плечах виносила,
Прожитий кожен день був, як урок.
Настала зрілість і неждано старість,
Та молодості ще живі роки.
Пропала сила, та з’явилась мудрість,
Тепер усе, як кажуть, навпаки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2018
Люблю коли надворі снігопад,
Як снігурі й синички на порозі.
Слідами від зайців рясніє сад,
Потріскують дерева на морозі.
Коли за комір лізе заметіль,
Навіть собака не вилазить з буди.
Лише ранкові півні звідусіль,
Щоранку своїм криком людей будять.
Сороки перші гості у дворі,
Яка б не лютувала хуртовина…
Дими пускають зранку димарі,
Висить ще перестигла горобина.
Вітри хтось з кожухів повипускав,
А Морозенко сипле й сипле снігом.
Лиш сірий ліс хурделицю ласкав,
Яка до нього прибула набігом.
Настане ніч – господар тут мороз,
На небі зорі будуть миготіти.
Лише часами вітер-віртуоз,
Про щось із лісом буде гомоніти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2018
Нечасто буває затемнення Сонця
І Місяць ховається зрідка в тіні.
При різній порі відкривають віконця,
Щоб щастя відбилось на світлій стіні.
Затемнення лише тоді виникає,
Коли перепона стає на шляху.
У щастя ніколи тіней не буває,
Коли все прозоро, немов на духу.
Є лише випадки, як жити незмога,
Як все підкоряється лише біді,
Коли ти надієшся тільки на Бога,
Затемнення щастя буває тоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2018
Вишивала матуся переплетені долі,
На широкім ллянім рушнику.
Все червоне – це щастя, усе чорне – це болі,
Мов життєві стежки на віку.
Пр: Споришеві дороги, поруч неї калину,
Синє небо безхмарне, золоті пшениці.
Вишивала матуся, мов портрет України,
Її ніжну усмішку на тривожнім лиці.
Переплетені стежки – переплетені долі,
Мама вишила на рушнику.
Що боронить від лиха, захищає від болю,
Всю родину на їхнім віку.
Пр.
Материнський рушник бережіть для родини,
Де червоні і чорні нитки.
Щоб цвіла буйним цвітом дорога Україна,
Мир у ній зберігався віки.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2018
Після візи до Європи, у сім’ї Горпини,
Відбулись великі зміни стосовно мужчини.
Усі послуги сімейні тепер лиш за плату,
Окрім того, що вже платять за світло й за хату.
Щоб випрати одежину, шкарпетки зашити,
Чоловік за це дружині має заплатити.
За сніданки і обіди теж окрема плата,
Вже до шинку ні ногою, як гола зарплата…
Ну а шинок по дорозі, як іти додому,
А так хочеться до друзів, щоб не буть самому.
Ціни в жінки ресторанні… Звідки ж вона знає,
Скільки її чоловічок в місяць заробляє?
Хтось таки доповідає, має таку вдачу,
Навіть знає де заначка, рентгеном все бачить…
Ой несолодко Миколі стало в хаті жити,
За все має він Горпині щоденно платити.
Якось вечором Миколу до сексу схиляє,
«Скільки маю заплатити?» - той в жінки питає…
«Беру сотню і не менше» - сказала Горпина…
«Плати» - каже й «…докажи, який ти мужчина».
Кинувся до гаманця, а там п’ятдесятка…
Шкода стало, грошей мало – було б ще дитятко…
Відвернувся і ліг спати, облизня спіймав,
Показав їй п’ятдесятку, яку лише мав …
А Горпина вовтузиться – не лягає спати,
Все шукає п’ятдесятку Миколі зайняти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2018
Не ставай ніколи, брате, на коліна,
Пам’ятай, від нині, ти козак в роду.
Понад все, для тебе, ненька Україна,
Більше не нестимеш по житті біду.
В тебе наречена, шабелька при боці,
Вірні твої друзі - соколи-брати.
Твоя вільна воля в вишитій сорочці,
Як козак, ти маєш лихо обійти.
Кіш для тебе - батько, Січ для тебе – мати,
Шлях Чумацький в небі - твій дороговказ.
А громи небесні – це твої гармати,
Як зове до бою гетьмана наказ.
Бережи країну, наче рідну неньку,
Захисти, як лихо прийде у твій дім.
Хай освітить долю ясний Місяченько,
Щоб козацький порох був завжди сухим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2018
Зимовий степ. Гуляє вітер.
Холодний сніг, як полотно.
Сліди зайців, немов хтось витер,
Чи це новий монтаж кіно.
Полин гірчить, хоч висох добре,
Снігам добавив сивини.
Сонце ховається за обрій,
Не видко в річці глибини…
Прийде весна, художник інший,
Візьме у степ новий мольберт.
І інший пензель, колір пишний
Весняний витворить портрет.
Добавить пахощів квіткових
І загуде бджолою степ…
Що питимуть з долин річкових,
Щоб залягав у соти мед.
А потім літо змінить колір,
Відцвіркунить і відгуде…
Лиш ховрашиний тихий говір,
У осінь літо поведе…
А далі осінь золотава,
Замокнуть в небесах «курли».
Заляже у стіжки отава
І не ходитимуть бусли…
Знов перший сніг і знову в зиму,
Знов Новий рік прийде й Різдво…
Я знов зловлю сльозу незриму -
Життя неначе й не було…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2018
Прийшла зима і одяглася в біле,
Немов до шлюбу міряє фату.
Усе спочине, що було зболіле,
А вже весна наб’є своє тату.
Земля лісами посіріла трішки,
Ігристий іній полонив гілки.
Ходять зайці в снігах глибоких пішки,
Зібрались у родини куріпки.
Скрекочуть попід вікнами сороки,
Злетілись на сніданок снігурі.
Хитає гілля вітер на всі боки,
Така погода – радість дітворі.
Пора Різдвяна … Зазвучать колядки...
У кожній хаті всядеться дідух.
Морози наведуть свої порядки,
Та Різдвяний в повітрі чути дух.
І ми з колядниками підем з двору,
Щоб радість людям принести у дім.
Святково вдарять дзвони над собором,
Різдво прийде на радість нам усім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2018
Обривистий берег, стариця під боком,
Пошарпаний вітром стоїть очерет.
Тумани знялися у хмари високо,
На синьому фоні малюють портрет.
Сніги неглибокі льоди настелили,
Тріщить від морозу густий верболіз.
Синички під хатою здобич ділили,
Бурульки із даху лишалися сліз.
Шепочуться сосни, притихли ялини,
Сніги, як та вата, лягли на гілки.
Дими, наче сані, по даху хатини,
Злетіли додолу на гострі кілки.
Потріскують тихо сади від морозу,
Синички шукають у стрісі тепло.
Дають перевагу саням замість воза
І пахне зимою сучасне село.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2018
Ти пронеслась хмаринкою вгорі
І тінь забрала із собою в поле.
Злетілись до порогу снігурі,
Бо знову морозенко серце коле.
Стежки задуло снігом ще вночі,
Ліс посірів, в дупло сховалась білка.
Дрімають на морозі пугачі,
Вчепився дим сусідського причілка.
Перлинами проміння на снігу
Схрестило шпаги у морозну днину.
Гонить сніжинки вітер на бігу,
Збирає їх у пишну хуртовину.
А ти летиш і бачать небеса,
Мороз без тебе огортає серце.
Сніги – фата в повітрі нависа
І виграють знов неповторним скерцо.
Настане час, коли прийде весна,
Тепло замінить стомлене студене.
Весняна заспіває тишина,
Вернешся ти хмаринкою до мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2018
Христос народився! Славімо Його!
Лунає сьогодні по всій Україні.
Дитя народилось ціловане Богом,
Сповите заснуло в пахучому сіні.
Вертеп задививсь на зорю в небесах
І Діва Марія над сином схилилась.
А в небі сіяла, сіяла зоря,
Вона сповіщала - дитя народилось.
Хоч доля в Ісуса не зовсім проста,
Він обраний Богом людей захистити.
Його розп’яли, він був знятий з хреста,
До Бога пішов, щоб могли люди жити.
Святкуйте Різдво, прославляйте Христа,
Моліться за Божого сина щоднини.
Христос народивсь на землі неспроста,
Святкуймо Різдво – це Христа іменини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2018
Батьківська мово, мово материнська,
Ти виросла із їхніх мозолів.
Моя безсмертна, рідна, сама близька,
Ти мова своїх доньок і синів.
Тебе почути можна в світі всюди,
Співає наші пісні сам Париж.
В Нью-Йорку розмовляють нею люди,
На сході ж України - не престиж.
Нам нав’язали за роки чужинську
І нашу хочуть вибити з сідла…
Нашій святині, мові українській,
Дають суму, щоб світом побрела.
Та наша мова – це життєвий рупор,
Де ВОЛЯ словом на святім гербі,
В нас хліб і небо об’єднались в прапор,
Це сурма, що зове при боротьбі…
Навчай тих мово, хто іще не зрячий,
Співай пісень, що прославляють край…
І пам’ятай, що наш народ терплячий,
Мову учи і нею розмовляй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2018
Забрати можна все в людини,
З сумою вигнати у світ…
Проте без мовної перлини,
Зупинить процвітання рід.
Можна якесь забути слово,
Та мову – зась! - Вона жива…
Нате дана народу мова,
Вона, як хліб - всім голова.
Мова для нас - життя основа,
Без неї стогін, біль і гнів…
Плекай у мові кожне слово,
Неначе іскру між вогнів.
Щоб мова піднялась до сонця,
Світила променем віки.
Не закривалися віконця,
Ростили хліб чоловіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2018
Імперські замашки, у мові – русизми,
Ще б років зо двадцять і ми – москалі…
Були б і понині «братами» рашисти,
Над нами панами на нашій землі.
Та щастя - майдани, бо маємо волю,
Хоч кров пролилася в старечий Дніпро.
Стискається серце щоденно до болю,
Війна йде в країні, за щастя й добро.
Шануймо своє при житті кожне слово,
Погані слова про запас відкладіть.
Свої вишиванки, пісні, рідну мову,
У водах дніпрових щороку святіть.
Пильнуйте своє, бережіть, як зіницю,
Багато між нас ще живе ворогів.
Ніколи не плюйте у власну криницю,
Ніколи не зраджуйте власних Богів.
Рашистські замашки, слова в обиход*,
Це шрами глибокі у нас на лиці.
Допоки війна йде на нашому сході,
Ми зброю тримати повинні в руці.
* Тут, як у вжитку (розмовне)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2018
Не все життя моє прожито,
Не все ще випито вино.
Не все посіяно ще жито,
Не все ще на віку було.
Не всі зносились вишиванки,
Не всі списались олівці,
Не всі заспівані співанки,
Не всі ще зморшки на лиці.
Не всім вдалось здобути щастя,
Не всім завдання по плечу,
Не всім дають святе причастя,
Не всім образи я сплачу.
Не всяк мені зоветься братом,
Не всяк поможе, як біда.
Не всяк в житті стає солдатом,
Не всяк згоряє від стида.
Не все життя моє прожито,
Не все ще випито вино.
Не все посіяно ще жито,
Не все ще на віку було…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2018
Дивлюсь у склянку, мов на оковиту,
Курю й мовчу, в душі кричать сичі.
Бринить сльоза, проте ще не пролита,
А в небі блискавицею – мечі.
Лишився сам - ні ворогів, ні друзів,
Набився смуток у товариші.
Невже Господь віддячив по заслузі,
Що душу не вкладаю у вірші.
Рими, як зорі, полетять у простір,
Самотня ніч безсонням обніме.
І зрідка грім, як револьверний постріл,
Зачепить своїм звуком і мене.
Перша сльоза упала в оковиту,
Я п’ю до дна, вдихаю з люльки дим.
І скачуть рими «Горбунком» по житу,
Проте для них лишаюсь я чужим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2018
Моя кохана, протягну тобі
Тепло в руках, щоб ти могла летіти.
Вони у тебе ще такі слабкі,
Твоє сьогодні почалося літо.
Ти крила, доле, бережи свої,
В далекому незнаному польоті.
Вертайся при негаснучій зорі,
Із променем в ранковій позолоті.
А я зустріну… І підем удвох
Шукати порятунку у коханні,
Щоб солов’ї зняли переполох,
Для нас обох в єдиному диханні.
Щоб все життя удвох –плече в плече,
Щоб ти і я, і міцні наші крила,
А лиху – зась, від нього ми втечем,
Лише у парі будемо щасливі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2018
... жінка — як музика, її можна любити, навіть не дуже розуміючи.
Ліна Костенко
Зіграй мені,скрипалю, для душі
І так заграй, щоб засміялась доля.
І засвітились неба вітражі,
Я можу це собі тепер дозволить.
Коханій розкажи, як я люблю,
Що без кохання і життя немиле.
Додай у радість крапельку жалю,
Людське кохання без жалю безкриле.
Зіграй мені, скрипалю, для душі
І так заграй, щоб усміхнулось небо.
А що було, того не воруши,
Бо ворушити вже його не треба.
Моя кохана – музика моя,
Із нею відчуваю насолоду.
Вона - життя – це пісня солов’я,
Яка несе у спеку прохолоду.
А коли холод, то обдасть теплом,
Зігріє так, що серце засміється.
Неначе ніжно пригорне крилом,
Бо через те коханою зоветься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2018
Дід Мороз засипає у полі стежки,
Новий рік робить кроки малечі.
Білосніжна зима знов листає книжки,
З кожним днем розправляючи плечі.
Захурделить вона, густо встелить сніги,
Позбирає до купи відлигу
І з’єднає мороз у одне береги,
Чи зламає шматочками кригу.
Знов Різдвяні морози заляжуть в полях,
А Йордан в ополонці скупає…
І білітиме довго у полі земля,
Білим снігом від краю до краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2018
Все найкраще, що маю у себе в душі,
Покладу в Новорічний серпанок.
Друзі, любі мої, Вам найкращі вірші,
Кожен вірш причитайте під ранок.
Новий рік щоб зустріли в великих снігах,
Щоб співала всю ніч хуртовина.
Золотились хрести на старинних церквах,
На столі була свіжа хлібина.
Мир настав на землі, зупинилась війна,
Щоб вернулись сини до оселі.
Щоб на кожен продукт була мудра ціна,
Були люди щасливі й веселі.
Новий рік ощасливив родину дітьми,
Які довго чекали малечу.
По житті, щоб ми завжди, лишались людьми,
Щоб всі відданість мали лелечу.
Новий рік надворі, засріблились сніги,
Він крокує від краю й до краю.
Щоб нікого із Вас не обсіли борги,
З Новим роком Вас, друзі вітаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2018
Вже третина зими залишилась позаду,
Кожен день відтепер додає більший час.
Наступив Новий рік, який має всій задум,
Він збиратиме все для землі про запас.
А з приходом Різдва, що постукає в двері,
Віншувати вертепи підуть по селі.
Перед ними завжди відкриватимуть двері,
На Різдво колядують старі і малі.
Зупинити війну просять люди у Бога,
Щоб додому вернулись батьки і сини.
Україна цвіла, відступила тривога,
Щоб волосся людське мало менш сивини…
Відсміються сніги, підуть спати морози
І нахлине «курли» - прилетять журавлі.
Перші теплі дощі, наче радості сльози,
Полетять із небес, як птахи на крилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2018
Ще не все, ще не все, ще не все
Пролетіло життя без оглядки…
Ще не всі, ще не всі, ще не всі
Перемелені зерна в млині.
Ще не всі, ще не всі, ще не всі
Розгадати змогли ми загадки.
Ще не все, ще не все, ще не все
Відізвалось у серці мені.
Ще не все, ще не все, ще не все
Усміхнулось веселкою небо.
Ще не всі, ще не всі, ще не всі
Відспівали в гаю солов’ї.
Ще не всі, ще не всі, ще не всі
Відчувають у волі потребу.
Ще не все, ще не все, ще не все
Налагодилось в нашій сім’ї.
Ще не все, ще не все, ще не все
Пронеслося у далеч кохання.
Ще не всі, ще не всі, ще не всі
Поцілунки лягли на вуста.
Ще не всі, ще не всі, ще не всі
Пораховані зорі до рання.
Ще не все, ще не все, ще не все
Нам відкрили своє небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2017
Розжену я руками хмари,
Прокладу через річку кладку,
Запалю уночі стожари,
Розгадаю твою загадку.
Свою долю візьму на руки,
Зацілую вуста медові,
Понесу її через луки,
В край чарівний – у край любові.
Щоб пізнали удвох кохання,
Щоб серця в унісон співали.
Перші промені стріли зрання,
Які долі нам повінчали.
Розжену я руками хмари,
Прокладу через річку кладку,
Запалю уночі стожари,
Розгадаю твою загадку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2017
Наче сльози кроваві, ягідки на калині,
Обривають голодні надворі снігурі.
Світить променем ясним морозенкова днина
І біжать баранцями білі хмарки вгорі.
Білий сніг на ялині і шишки, як прикраси,
Творить свято зимове в небесах голубінь.
Тільки темнії хмари корчать в небі гримаси
І проміння крізь хмари переходить у тінь.
Хуртовини побігли, валансають десь в полі,
Де дорослі зайчата непомітні в снігу.
Лиш мовчать в чистім полі дві старечі тополі,
Зупинившись на хвилю на своєму бігу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2017
Допоки на землі живі батьки,
У нас є тил, зоветься він – опора.
Не стане їх, всі пройдені шляхи
Згадаємо не раз, що було вчора…
Ви теж батьки, обдумайте свій шлях,
Напевно вам недостає уваги…
Земля нас прийме всіх – вона ж земля,
Живим завжди давайте перевагу.
Через роки, крізь бурі і громи,
Не забувайте, друзі, про могили.
Бо ж наші діти будуть теж німі,
Ви прибирайте, поки є в Вас сили…
По-різному проходять в нас шляхи,
Таке життя, його нам не змінити,
Допоки на землі живі батьки,
Частіше з ними треба говорити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2017
Помоліться за Україну
За родину, за нашу долю.
В святім храмі і на колінах,
Помоліться за мир і волю.
За людей, які вже не з нами,
За лелечі клини весною.
Помоліться перед батьками,
В любу пору, навіть зимою.
Помоліться за обереги,
За калину і вишиванку.
І складіть молитви в ковчеги*,
Поруч з ними святу співанку.
У молитві просіть здоров’я
Для дітей, для батьків, онуків.
Щоб поля не кропились кров’ю,
Щоб звільнилась земля від круків.
Помоліться за хліб і воду,
За достаток у кожній хаті.
За продовження свого роду,
Щоб щасливі були й багаті.
Україна хай переможе,
Мову сохрани солов’їну,
Відпусти нам гріхи, о Боже,
Захисти від війни країну!
* Тут, як скриня, сундук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2017
Засіяла ялинка в Новім році вогнями,
Календар розпочато на стіні із нуля.
Новий рік спозаранку зголосився півнями,
З морозенком прокинулась нині земля.
Ще не зовсім зігріло наше сонце землицю,
Крім сорок біля хати не чути пташок.
Білолицій землі Новий рік знов приснився,
Трусить ніжно на землю білий сніг, як пушок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2017
Заспівали роси, йду до тебе, мила,
Крізь тумани сині, бо уже несила…
Хочу цілувати і дивитись в очі,
Може бути в парі, доля напророчить.
Пр: Дякую я Богу за щасливу долю,
Що живу в коханні, що живу тобою.
Ти для мене, люба, друга половина,
Ти моя, кохана, ти мені, дружина.
Я тебе цілую і благаю Бога,
Принеси нам, Боже, долю до порогу,
Засміється небо, розлетяться хмари,
Запалають в небі чарівні стожари.
Пр.
Доле моя люба, дорога дружино,
Ти одна у мене , ти мені єдина…
Ми життя пройдемо взявшися за руки,
Щоб минула доля нас обох розлуки.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2017
Промайнув, наче мить, у житті цілий рік,
Лише пам'ять лишилась на згадку.
Ми ніколи рокам не втрачаємо лік,
Хоч життя у цілому загадка…
У нас свято державне стрічає народ,
Хоч в цей час лиш міняється дата.
Невідомо ще скільки в нас буде пригод
І чи стане в нас хата багата?
От якби Новий рік нам гарантії дав,
Що на сході війна закінчиться,
Будуть рівні усі і не буде господ,
Що народ упіймає Жар-птицю.
Отоді навіть я гопака утулив,
Шаровари вдягнув й вишиванку.
Навіть люльку вишневу свою запалив,
Новий рік святкував би до ранку.
Я б тоді всім казав, що це свято для всіх,
Від малої дитини до діда.
Не зустріти його буде кожному гріх,
Старший меншим про свято повідав.
А допоки є так, як привчилися ми,
Свято йде це від краю до краю,
Щастя Вам! Головне залишайтесь людьми…
З Новим роком Вас, друзі, вітаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2017
Ми сідало робили вдвох із татом,
Потім його прибили догори.
Зробили щільним, поробили грати,
Щоб не добрались до курей тхори.
Шпунтова дошка пахла ще сосною,
Ми перший раз закинули курей…
Робота ця здавалась «голосною»,
Допоки не закрили ми дверей.
А потім по драбинці, ніби в цирку,
Заганяли на сідало курей.
Там із харчами ставили їм миску,
Закриту від непрошених гостей.
Було і місце, де неслися кури,
На сідалі не відали зими.
Були тут грати і тепленькі «мури»,
Жили вони в цій хатці до весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2017
Коли зима сховає роси,
Різдвом запахне в полі сніг.
Пожне хурделиця покоси,
Вони впадуть до наших ніг.
Тепло зимі сніги здарують,
Заснуть у перинах поля.
За це їм пісню відгаптує,
В снігах освячена земля.
Заграють знову хуртовини,
Прийде у гості Новий рік
Із подарунком для дитини,
Який поставить на поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2017
На небі засяяла зірка яскрава,
Вона здивувала багато кого.
Народження сина на небі віщала…
Христос народився! Славімо Його!
Новина летіла по цілому світі,
Була вона варта напевно того…
За люд на землі син цей буде в отвіті -
Христос народився! Славімо Його!
Від хати до хати вертепи віншують,
В колядках не можна сказати всього…
Віншують вони і солдат, що воюють -
Христос народився! Славімо Його!
Всім миру й здоров’я, кохання й достатку,
Щоб дідух на покуті півнем співав…
Христа прославляйте, співайте колядки,
Щоб мир в Україні вже взавтра настав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2017
Вже не писати я не можу,
Хоч я селюк, а не вельможа.
Вірші веселі і сумні,
Вони ідуть самі мені.
Буває так, що серед ночі,
Приходять сни мені пророчі.
І виникає в серці щем,
Бо сни тлумаченні віршем.
Я піднімаюся з постелі,
У голові неначе трелі…
Сиджу й пишу посеред ночі,
Вірші свої, чи сни пророчі.
Вже не писати я не можу,
Бо маю зверху ласку Божу.
Як хліб в печі на черені,
Мої вірші сидять в мені.
Все, що почую – запишу,
Я лише Господа прошу…
Коли вірші приходять в сни,
Щоб до душі були вони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2017
Я завжди хочу бути сам собою.
І якби мені важко не було,
У справи поринати з головою
І виграти поставивши «зеро».
Я завжди хочу бути сам собою.
І перш за все не зрадити себе,
У час любий готовим йти до бою
І свого досягнути полюбе…
Я завжди хочу бути сам собою.
Щоб знали діти - батько був мужик,
Щоб за родину стати міг горою,
Щоб міг зробити все, як чоловік.
Я завжди хочу бути сам собою.
Щоб лебедине випало життя,
Щоб жінка виділялася красою,
Щоб Бог послав нам не одне дитя.
На свято одягати вишиванку,
Безхмарне небо щоб над головою.
Дитячий щебет хочу чути зранку
І завжди хочу бути сам собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2017
Могила запечатана хрестом,
На ній вінки і квіти – їх багато.
Життя прожив і впав немов листок,
Свята людина - найдорожчий тато.
У полі, де чорніє темний ліс,
Поміж хрестів ще свіжих і старечих.
Пролито буде тут немало сліз,
Бо смуток обніматиме за плечі.
Його не стало - залишився сум
І спомини ножем крамсають душу.
Він все життям торкався моїх струн,
Своїм відходом спокій мій порушив.
Та я у ньому коренем проріс,
Сини і внуки гіллям розрослися
І буде довго гомоніти ліс,
Над ним вітри із сумом пронеслися.
Губами я торкнувсь його чола,
Окроплене свяченою водою.
Позбувся я надійного крила
І знову пам’ять окропив сльозою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2017
Ти мене родила, мамцю, влітку,
До кінця підходили жнива -
Свого сина – найдорожчу квітку
Ти тоді була ще молода.
Змаленьку леліяла щоднини,
Віддавала все тепло душі.
В день, як були в мене іменини,
Ти була завжди у метушні.
Крізь роки прийшла до тебе осінь,
Твої коси вкрила сивина.
Та для мене ти красива й досі
І в душі лишилась молода.
Щось в моєму серці обірвалось,
Коли ти злетіла в небеса.
В голові усе нараз змішалось,
Залишились сльози, як роса.
Я курю і дим від сигарети
Йде у небо, мов через літа…
Дивиться на мене із портрета,
Мама, яка й досі молода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2017
Смеркає надворі. Приходить Святвечір.
Родина зібралась уся за столом.
Як ангели білі, сніжинки надворі,
Різдвяну новину несуть над селом.
Вони колядують – «Христос народився…»
У хаті на покуті дідух стоїть.
Колядка лунає… «у яслах вповився…»
Її кожен знає багато століть.
Медовою пахне кутя на вечері,
Різдвяні морози пройшлись по полях.
Як ангели білі постукують в двері,
Сніжинки різдвяні, що зночі не сплять.
Ялинка – красуня вся в золоті сяє,
Плита по всій хаті розносить тепло.
Народ колядує, країна співає,
От тільки б війни ще у нас не було.
Колядки співаймо і Бога благаймо,
Щоб в Новому році жили без війни.
А тих хто на небі в молитві згадаймо,
Бо там поселились найкращі сини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2017
Село мене навчило всього,
В селі такого не було…
Я поклянуся перед Богом,
Хіба б не знало в нас село…
Косити вмів, ходив за плугом,
Копав город, корову пас.
Коли матуся у недузі,
Доїв корову і не раз.
Товк на Різдво кутю у ступі,
Збирав на полі колоски.
Сушив щорік квітки із липи,
Колов пеньки, згрібав тріски.
Посуду мив, навчивсь варити,
Батькам перечити не смів,
Не міг щось проти говорити,
Що наварив, то те і їв.
А вони зранку і до ночі,
Горбатіли було в полях.
Боліло тіло їх, а очі,
Здавались теж у мозолях.
Як приїжджали хлопці з міста,
Нас називали – селюки.
Їх мова нам була не чиста,
Від них ми знали матюки.
Зате тепер пишаюсь, друзі,
Що із села, що я селюк.
Зроблю усе я без ілюзій,
Що попаде мені до рук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2017
Старий колодязь край дороги,
Вода в якому, мов сльоза,
Самі вели до нього ноги,
Тут пили просто із відра.
А потім лавочка вузенька,
Робила затишок душі.
Скрипіла хвірточка старенька,
Цвіли високі спориші.
З води черпали люди силу,
Її давав він цілий рік.
Не тільки тим, кого сушило,
Здавалось… Від біди стеріг…
Завжди колодязя святили,
Коли приходив знов Йордан.
Воду пили, її просили
Налити в невеликий збан.
Колодязь цей стоїть і нині,
У нім вода, немов сльоза.
Таких багато в Україні,
Їх захищають небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2017
Перебираю клавіші баяну,
Мелодію шукаю до вірша.
Я віршем у мелодію загляну
І оживе у ній моя душа.
І пальці побіжать, мов по стежині,
Ляжуть на звуки чарівні слова.
Полинуть враз їх трелі солов’їні,
Озветься пісня, начебто жива…
І кожне слово намалюють звуки,
Немов художник накладе мазки.
І будуть грати, не стомившись руки,
Мелодію, що збережуть віки.
Одні пісні – це музика казкова,
Соло у інших – чарівні слова.
Лиш поєднання – пісня веселкова,
Живе в віках, бо пісня ця - жива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2017
Матуся бачила, як ти спинавсь на ноги,
Боялась пропустити перший крок.
Бо добре знала, що колись з порогу,
Життя почне невіданий урок.
А сталось так, коли прийшла з роботи,
Ти у штанцях на килимку стояв.
Хотіла ненька одягти колготи,
Ти крок зробив і зразу засіяв.
Матуся узяла тебе на руки
І міцно притиснула до грудей…
Десь ділись в серці її болі й муки
І сльози радості побігли із очей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2017
Садочок цвіте,
Коханнячко жде,
Йому назустріч поспішаю…
Зміцніли крила –
Чекає мила,
Бо я кохаю, я кохаю.
По рясних росах
Прийшла ти боса,
В садку не змовкають солов’ї...
Cховались хмари,
Горять стожари,
Кохання зорі твої й мої.
Як білі хустки
Летять пелюстки
Солодким медом духм’янить сад.
Твоє волосся,
Переплелося
І цьому справді я дуже рад.
Сади квітучі,
Поля і кручі
Зв’язали долю твою й мою.
Тебе кохаю
І пам’ятаю,
Де половинку знайшов свою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2017
Не здамся у полон,
Коли у мене зброя,
Не піду на поклон,
Бо добре знаю - хто я.
Не корчу у житті
Із себе я героя,
На власному путі,
Я добре знаю - хто я…
Як поруч вороги,
Їх стріну завжди стоя
І лихо відведу,
Щоб добре знали – хто я.
Помру, щоб без вінків,
У них колюча хвоя.
Лиш підпишіть хреста ,
Щоб усі знали – хто я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2017
Вірші - це хліб, це вишиванка,
Де хтось смакує кожну крихту.
Вірші – це роси на світанку,
В яких є золотиста нитка.
Думки сплелися в них у рими,
Слова збираються в рядочки.
Мов купина неопалима,
Біжать, шукаючи місточки.
Вірші – це думи і неспокій,
В яких є сміх і гіркі сльози,
Вони ласкаві і жорстокі,
У них і райдуги, і грози…
Як вірші зачепили душу,
Сльоза в очах, коли читаєш…
Пиши і долю не спокушуй,
Вона колись тебе спитає…
Що ти залишив після себе,
Чи міг зробити трохи більше,
Чи написав молитву небу,
Чи хтось її колись напише?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2017
Прийди до нас в гості, святий Миколаю,
Сьогодні тебе в кожній хаті чекають.
Відкриті всі двері, малята слухняні,
Запалені нині лампадки різдвяні.
Малеча не спатиме нині до ранку,
Бо їм Миколай принесе забаганку.
«Вставай!» - їм шепне Миколайчик на вушко,
Щоб кожен із них подививсь під подушку.
А там забаганки, які всі просили,
Тут є розмальовки, яких не красили.
Книжки і цукерки, планшети і ранці,
Ці всі подарунки знайдете ви вранці.
Велике спасибі, святий Миколаю.
Приходь до нас завжди, тебе ми благаєм.
Посип трішки снігом до Нового року,
Прикрась нам ялинку високу-високу…
Ми будем слухняні, ми будемо вчитись,
За тебе ми будемо завжди молитись.
Хай щастя сіяє у кожній садибі,
За всі подарунки, велике спасибі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2017
Скажіть мені, мамо, чому у Вас сиве волосся,
Натомлені руки і сльози стоять у очах,
Чи вороном чорним, над Вами життя пронеслося,
Чи біди і далі приходять до Вас по ночах?
Для Вас, моя рідна, я зірку готовий дістати,
Щоб Ваша усмішка сіяла завжди на лиці.
Роки пролетіли, Ви йдете Його зустрічати,
Тримаючи квітку завжди в своїй темній руці.
Його не вернути, він в першому бою загинув,
Ваш первісток, мамо, для мене це був старший брат.
Присядьте, матусю, хай ноги хоч трішки спочинуть,
Не вернете сина повірте, матусю, назад.
Я знаю, синочку, що брата твого не підняти,
Та вже за роки, я так звикла, дивитися вдаль.
І допоки жива, то буду Його виглядати,
Бо так затихає у серці моєму печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2017
В зимових зорях небо чисте,
До купи взяв Чумацький шлях.
Немов перлинове намисто,
Сніги зібрались на полях.
Стоїть тополя одинока,
Серед снігів - мов сирота.
До неї горнеться під боком,
Полів зимових пустота.
Про весну думає тополя,
Коли у листі зацвіте.
Бо вже така у неї доля,
Вона у полі через те…
Як зацвітуть сади весною,
Сніги сховаються в струмки.
Знов замилується собою,
Перебираючи думки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2017
В красиві жіночі ноги,
Закохані мужики.
Влюблялись у них і Боги -
Говорять про це віки.
Царі їм вклонялись ревно,
До них падав сам султан.
І пестили, хоч таємно,
Ті ноги і пишний стан.
І нині на гарні ноги,
Шарніри у голові.
Добитися перемоги
Ще прагнуть чоловіки.
Частіше кохають очі,
А ноги – це еталон.
Стрункі, що від вух дівочих,
Вони беруть нас в полон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2017
Межі давно вже розорали люди,
Іти тепер на варто до межі…
Рвуть на шматки вітри пекучі груди
І болі викликають у душі.
Якби могли безмежжя об’єднати,
Та так, щоб знову зацвіли сади.
Щоб за слова не кидали за грати,
Щоб волі залишилися сліди.
Була надія - світло у тунелі
І аритмії серця не було…
Щоб солов’їні розливались трелі,
Безмежжя знову ружами цвіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2017
Будьте схожі самі на себе.
Василь Симоненко
Будьте людьми, бо дуже це важливо,
Хоч якби важко не було в житті…
Людина лиш тоді стає людина,
Коли її душа на висоті.
Коли вона в пташиному польоті,
Коли на волі і коли жива.
Коли життя здається в позолоті,
Коли багаті видались хліба.
Не повторяйте інших, бо не варто…
У кожної людини є лице.
Всі негаразди переводьте в жарти,
Завжди світіть яскравим промінцем.
Не зв’язуйте своє життя з сумою,
Долайте негаразди на путі.
Лишайтесь завжди сам на сам собою,
Щоби не сталось в вашому житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766288
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2017