| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Чай, який охолонув.
Ключ, покинутий в дверях.
Тримай свою оборону,
Тобі нікого не треба.
Посмішка - це твоя зброя,
Очі твої - уділ неба,
Яскраві повадки героя.
Тобі нікого не треба.
Ти готовий кричати,
Бити руками в ребра.
Ти впав, тепер треба встати.
Тобі нікого не треба.
Ти підійшов до краю,
Та... зламати тебе не вдалось.
Я міцно тебе обіймаю,
Тобі потрібен хоч хтось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2018
Приходь вночі до мене із вином,
Ми будем говорити і сміятись.
Сухим вином боротися зі сном,
Аби самій сьогодні не зостатись.
Холодні плечі в ковдру огорни,
Давай з тобою мріяти про зиму.
Тихіше, ти нестерпно голосний
І мозок не сприймає твого диму.
Навколо мене люди лиш вірші-
Така сьогодні для розмови тема.
Не так як всі. Ти інший. Для душі.
Усі вірші, а ти один - поема.
Не називай цю ніч, будь ласка, грою.
Тихіше, ти нестерпно голосний.
Долий вина, побудь іще зі мною,
Хіба не бач, що келих мій пустий?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018
Якщо ти мене зацікавив, можливо очима чи тоном голосу.
Розмови настільки близькі на початку азарту, на грані космосу.
Аби не зазнати з тобою душевного хаосу й нового комплексу.
Мені хочеться чути тебе.
Можливо так в душу запали твої смішні жарти, вражаючі фокуси.
Ти можеш подарувати не мертві троянди, а свіжі крокуси.
Крокую бруківкою, холодно, повз пролітають шалені автобуси.
Фокус вийшов. Тебе вже немає ніде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2017
Спасибі, мамо, що дала мені життя,
Тобі до ніг щоденно поклоняюсь,
До тебе маю сильні почуття.
Пробач, що інколи так сильно помиляюсь.
Пройшли роки, я вже доросла стала
І у дитинство більше не вернусь.
Як падала, мене ти піднімала,
Відтоді падати я більше не боюсь.
Пробач мене твої жагучі сльози,
Що бігли із твоїх ясних очей,
Коли ти поряд, не страшні й морози,
А скільки ж не доспала ти ночей?
Твоя усмішка від усіх хвороб лікує.
Як ти щаслива, серце не болить.
Як пригортаєш і мене цілуєш,
Я хочу, мамо, зупинити мить.
Мене постійно можеш зрозуміти,
Тебе цінує вся наша сім’я
І на питання: "Що найкраще в світі?"
Я просто скажу: "Мамине ім’я".
І пахнуть руки м'ятною росою,
В моєму серці завжди запах цей.
В безпеці, мамо, я лише з тобою.
Ти ангел мій межи простих людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2017
Ти заплатиш без решти, підеш, посміхнувсь на додачу,
Наче бонус мені, твоїй рідній чужій незнайомці.
Обійми й поцілуй мене так, мов для тебе щось значу.
Підійди, не хвилюйся, я все ще на твоєму боці.
Коли бронхи по вінця наповнені отруєним киснем,
Барабанні перетинки спалені лиш одним голосом;
Я впускала тебе своїм пульсом до артерій навмисно,
А тепер ти для мене є щепленням, газом і тормозом.
Так залежна від тебе, хоча я знаходжусь на волі,
Я спалила всі органи, випила розчин до дна.
Моя права легеня має 3, а ліва - 2 долі,
Як шкода, що натомість у мене є тільки одна.
Пам'ятаєш, раніше у мене була одна мрія:
Щоби серце твоє, як у мене, билось ліворуч?
В сімнадцять у мене з'явилась страшна алергія:
З очей біжать сльози, якщо ти знаходишся поруч.
Тепер втрачено все, я не знаю - хотів, не хотів.
Вже мене не знайдеш, значить більше ніколи не втратиш.
Ти заплатиш за все - від мурашок до сказаних слів,
І, звичайно ж, без решти, бо інакше ніколи не платиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2017
Величезні зелені виразнії згубнії очі,
Що за звичка корити серця і вести у туман?
Що за стиль: із мішками під очі не спати півночі?
І навіщо навмисно торкатися пальцями ран?
Що за настрій за сміхом ховати несказані речі?
Непотрібно ламати себе через інших слова.
Ти відходиш подалі, бо так тобі буде безпечно.
Ти попереду часто, бо завжди стартуєш на «два».
Ти не винна у тому, що серце твоє наче камінь,
Що була не такою, а зараз ти іншою стала.
За вікном пада листя, у житті знов душевний екзамен,
Тільки ти, моя мила, на жаль його так і не склала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2017