| Сторінки (1/17): | « | 1 | » |
Як ми говорим правду нам не вірять .
Ми збрешим за правду так приймуть ..
А потім ці образи й мати до нас ллють..
Ну сам ож я небуду завжди все з доказом
Якщо вже так то думайте що ж то потім буде..
Ви пооміняєте усе на світі..
Щоб лиш почути те що хочте .
Те що тішить те що є нетак..
Ну що ж в брехливому світі жити
Вибір Ваш
А я за правду ..за так як є..
Я за кохання без такіх от третіх..
І я мир ..
Я проти війни .
Завжди ж тоді ви памятайте
Що так як ви -так потім до вас
А може й гірше
Слова то ваші будуть памятать
А я не з цього лже-містечка
Іду туди за правдою
Іду я там де Люди де свої
Тож тішиесь і смійтесь тут
Я повертаюся додому)🔥
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2024
Було у нас це тендітне....
Те крихке і бажане
Посмішка щира, і та відвертість,
Щирість, і віра...
Була віра що ми сильні
Була віра в НАС
Була віра що ми справимось
Був той наш один світ
Що належить лиш нам...
Було..
Просто було...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
Щось довго вірші не писала
Натхнення мабудь небуло
В житті моїм
Так стрімко все мінялось
До памяті все неприйду...
Багато так змінилось..
Багато досі незбагну
Багато сліз моїх пролито
А посмішок все меньш було
А спілкування як змінилось
І друзів. Ворогів багато так було
І ті хто біля мене зараз віддалились
Так швидко десь усі поділись
Чому раніше я не помічала
Хто біля мене був..
Напевно ще малою я була
Війна змінила все
Війна змінила всіх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2023
Мандрують дні за днями
Похмуро час іде
То дощик накрапа з грозою й вітром
Неспинно серце бє моє
З питанням"а що вже далі жде мене"
Зі страхом тяжче далі засинати
Тихенько плакать в темноті
Відкривши очі знов згадати
Питання "а що чекає вже мене"
Так тяжко бути непотрібним
Для людини що поруч і за ким душа твоя
Душа болить і серденько стомилось
А я ще так вірю в чудеса
Може колись для мене казка вже настане
Але не зараз ...іще напевно не мій час....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2020
Не лезь с линейкой людям в души
И убери от них весы!
Подход научный здесь не нужен.
Ни мегабайты, ни часы
Любовь и совесть не измерят.
В амперах дружбу не сочтёшь.
Насколько сильно души верят,
Ты, в цифры не переведёшь.
Гормоны чувства не заменят.
Мы не природные станки.
Твоих усилий не оценят.
Они от жизни далеки.
Не лазь по душам с микроскопом,7
Микрочастицы не ищи!
В котёл сознания всё скопом
Не сыпь, как овощи во щи!
В микронах, градусах и граммах,
Ты, сущности не измеряй!
Ни в электронах, ни в стаканах.
Душою души изучай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2019
хай нехватає так тебе
і запитання недоречні...
і не моє хлопчаки зі мною
не зрозумієш ти мене
нема вже сили виясняти
я так кохати все ж хотіла
не все зараз як хотіла
думкі про тебе й сни
я більш неможу і нехочу
а все ж болить
так нехватає посмішки
ласкавий слів твоїх
і ніжної руки
я все ж твоя
немає мови
я скучила так крепко
я іноді почую голос твій
але уже яка різниця
я є була і буду
малою дівчинкой тобі
просто твоя
мені ж з цим жити
люблю тебе
на цьому все
навік твоя.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2018
Я не звоню. Мне, правда, очень сложно,
Взять трубку и набрать порядок цифр...
Боюсь, что полетят неосторожно –
Твои слова, взломав от сердца шифр.
Я не звоню тебе. Я помню, обещала,
Что твой покой нарушить не смогу!
Я не звоню. И как бы ни скучала,
Обет дурацкий с гордостью держу.
Я не звоню. Но помню номер. Странно...
И сколько бы не промелькнуло лет,
Узнав его моментом на экране,
По венам пробежит твое "Привет"...
Молчание – не значит нелюбовь!
Оно, порою, просто через силу...
Вливается, как опиум мне в кровь,
Шагами ночью меряя квартиру...
И как ты там? – Срывается вопрос...
И руки в кулаки до боли резко...
Я не звоню тебе. В душе мороз.
Но жду звонка. (По крайней мере честно..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2018
А ти люби її без макіяжу...
Веселу, злу, ображену, розлючену...
Бо легко полюбити з гарним настроєм,
Ти полюби без настрою, засмучену!
Ти полюби, як світ уверх ногами,
Коли на серці важко і істерика.
Коли об землю телефон і каблуками...
Не лекція потрібна, а риторика.
Ти полюби засмучену, заплакану,
Сумну, негарну , що прийшла невчасно...
Ти полюби серед подій налякану,
Люби й в грозу, не лиш в погоду ясну.
А ти зроби, щоб просто усміхнулася,
Ти обійми і стане знов царицею.
Щоб заспокоїлась і просто пригорнулася,
І відгукнеться це тобі сторицею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2018
Стать бы тебе мной,
чтобы понять грусть,
чтобы ценить покой
сказанный наизусть.
Вылить холодный чай,
чашку оставив пустой.
Просто, легко, невзначай
стать бы тебе... мной.
Руки за спину сложить,
выйти под дождь без зонта.
Правда, хочется жить?
Только вокруг пустота.
Южная даль, прибой,
чуть приглушённая боль.
Стать бы тебе мной,
чтобы познать любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2018
Любов жива у нас з тобою,
Гуляли сніжною зимою,
Ішли по вулиці щасливі,
Ще зовсім юні і красиві.
У парі добре,ми це знали
І ранок разом зустрічали,
Були хорошими стосунки,
Розмови теплі,поцілунки.
Весною квіти дарував,
Тебе ласкаво обнімав.
Високо в небі зорі ясні
Недовго сяяли і гасли.
Пливли у човнику рікою,
Заснули тихо під вербою.
І схожий сон приснився нам,
Що ми заходимо у храм.
У ньому тиша,світло ясне,
Палає свічка і не гасне.
І гарний ангел нам сказав:
ПОБУДТЕ ТУТ,Я ВАС ЧЕКАВ.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2018
я прожила замало літ
я бачила багато
жила немов у пеклі я
як вибралась незнаю
і зараз все ж некраще
тримаюсь я з останніх сил
одинока і безсила
як все це пережить
як страшно все ж мені
за що це Боже розкажи
у мене сліз уже нема
як надалі бути
коли настане щастя
як страшно день у день вставати
як минули все забути
дай сили прошу невідмов
моя молитва безупинна
ти збережи прошу мене
бо не за себе я прошу
а за дітей моіх коханих
прошу прошу тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2018
кохання дивна річ
зустріла полюбила
із друзів
у кохоних
з коханих у подружжя
коханих нерозлучити
а якщо вже так
то не кохали
навіщо мучим ми себе
ми разом назавжди
а якщо ні то чужими будим
незвони і не пиши
без тебе обійдлусь
проплачу і счасливою стану
а ти собі сам живи
допобачення переживу
любила вже не люблю
щасливою з малими будем пака тобі
отак скажу
ми розішлись
як добре
ми не тягнули
просто клас
забудемось уже
удачі нам
друзями нестанемо
бог дасть нове життя
успішной счтану я
переживе хай так
удачі нам
кохала берегла любила
прощай пака
бог дасть счастя
я буду успішною і найкращою
уже не для тебе а для дітей
а ти уже ніхто
загубились ми
цілую прощай
вибрали ми свій шлях!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2017
і знову твій вірш читаю я
хай буде так як написав
там мовчки знову просиділи
ні кроку ми ще незробили
обзалилися не сказав
хай буде так як ти писав
і знову сніг настав вже день
як завжди розішлись
і знов небачившись цей день
лиш на хвилину у дзвінках
як завжди зайнята людина
хай буде так як ти писав
набридли дні оці похмурі
нехочем постаратись
і як завжди з папером ми
в віршах оцих коротких
як завжди ніч пройде
і знову день
"ну добре все пака
якшо то наберу"
як завжди день у нас почнеться
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017
знову настала ніч
без зірок небо чорне
як завжди дощем густим
умиє землю вранці
така пора уже настала
то дощ то сніг
похмурі дні
і холоднеча у душі
лишився місяць
цей рік скінчиться
а в мене як завжди
діти дім і ти
все таж суматоха
я незалишилась сама
змінила я багато
змінилась я сама
напевно стала я доросла
але залишилась в сльозах нічних
подушка й ковдра
як у вже ніч несплю
і знову погляд в нікуди
рахую дні рахую ночі
я в день сміюся як всі
а в ніч в сльозах моя душа
набридло бути сильною
я жінка як і в
і так багато непрошу
я лиш плече підтримкі
кохання зовсім трішкі
тебе відчути в ліжку
і прокинутись не самою вранці
а біля тебе і дітей
з усмішкою день почати
а не як завжди
бо треба день новий почати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2017
Он убегал… В него стреляли люди…
Проваливаясь лапой в рыхлый снег,
Волк твердо знал: спасения не будет
И зверя нет страшней, чем человек.
А в этот миг за сотни километров,
Был в исполнении ужасный приговор:
Девчонка малолетняя там где-то
Уже четвертый делала аборт.
Малыш кричал!!! Но крик никто не слушал.
Он звал на помощь: "Мамочка, постой!!!
Ты дай мне шанс, чтобы тебе быть нужным!
Дай мне возможность жить! Ведь я живой!!!"
А волк бежал… Собаки глотку рвали…
Кричали люди пьяные в лесу
Его уже почти совсем догнали,
Волк вскинул морду и смахнул слезу…
Малыш кричал, слезами заливаясь,
Как страшно, не родившись, умереть!
И от железки спрятаться пытаясь,
Мечтал в глаза он маме посмотреть.
Вот только "маме" этого не нужно —
Не модно стало, видите ль, рожать!
Она на глупость тратит свою душу,
Своих детей так просто убивать.
А волк упал без сил… Так было надо —
Он от волчицы варваров увел —
Одна она с волчатами осталась,
Когда он на себя взял приговор…
Собаки рвали в клочья его тело,
Но только душу волчью не порвать!
Душа его счастливой мчалась в небо —
Ради детей есть смысл умирать!!!
И кто, скажите, зверь на самом деле?
И почему противен этот век?
А просто человечнее нас — звери,
И зверя нет страшней, чем человек!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2017
А завтра.. ты проснешься без неё.
Никто не поцелует у порога.
У счастья, что казалось, лишь твоё,
Другой мужчина будет и дорога.
А завтра.. без неё твой первый день.
Ночуй, где хочешь, спи с тремя хоть сразу.
Исчезнет ее ревность, что как тень
звонками тебя мучила, заразу!
А завтра..можешь больше не скрывать,
бояться, что там ей нашепчут люди.
Но, к вечеру..захочешь завывать,
Нещаснее тебя..поверь, не будет.
А завтра..будет все, как ты хотел.
Она не спросит: где? когда вернешься?
Мне жаль тебя!..ты даже не успел
понять, что без нее потухнет солнце!
А завтра..Ты!..что всеми нарасхват!
Про всех и все на всей земле забудешь.
Когда поймешь, что жизнь - пустейший сад,
без женщины, которую ты любишь!
Сегодня..она вещи собрала.
Спокойна..молчалива..и серьезна.
Осталось..лишь расправить два крыла.
Останови ее!!!...пока не поздно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2017
ти був незвичний и цикавий
говорили ми день и нич
але чоловик у мене е
час грае свою роль
ми друзи просто
а дали хто там знае
ким станемо ми
земля все крутиться
момент грае нам гру
нарази друзи ми назавжди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2017