| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
У тих очах я бачу океан -
Зухвалий буревій посеред штилю,
Яскраве сонце, що заслав туман,
Маленький човен плаває по хвилях.
Той човен нездоланний, як би там
Ті хвилі не гойдали його в боки.
Він у безодні, з лихом сам-на-сам,
Мандрує водами поодиноко.
Он там - озера, кришталево чисті,
Бурхливі течії гірських річок,
Морські глибини в перлових намистах,
Такі предивні, мов з кінострічок.
Там віють завірюхи, зливи ллють,
Та варто мені глянути в ті очі -
Умить із них зникає гнів і лють,
І сходить сонце. Навіть серед ночі.
Для мене завжди сяють тії зорі,
Що розсипом вкривають небосхил
Над твоїм диким і бурхливим морем,
Вируючим шалено що є сил.
Такого не зустріти ані в снах,
Ані у фарбах видатних полотен.
Я все це бачу лиш в одних очах -
Очах, які впізнаю з-поміж сотен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754802
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.10.2017
Світло лампи ледь-ледь палає,
Тепла ковдра вкриває плечі.
Ти підходиш, ти поруч сідаєш,
Ти ламаєш цей звичний вечір.
Перервавши вже звичну тишу,
Кажеш зовсім незвичні речі:
"Я сьогодні тебе залишу,
Поможи лиш зібрати речі".
На підлогу летить наповнений
Третій келих напівсолодкого
Моя сукня у винній повені.
Шкіра дряпана разом з колготками.
Щось солоне біжить щоками,
Очі бачать дрібні фрагменти.
Закриваю їх щільно руками,
Зариваю в собі сантименти.
"Не мовчи", - знову рветься тиша,
Скло врізається в п'яти боляче,
Тілом струм усе вище й вище
По долонях пульсує, колючи.
Я сиджу, я дивлюсь на тебе
І коханню пишу епітафії.
Вже нічого від тебе не треба:
"Іди з богом. валіза у шафі".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754679
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.10.2017
Пізній вечір, кав'ярня навпроти,
Стигне кава в дрібній фаліжанці,
На долонях ще стигне твій дотик,
На добраніч, зустрінемось вранці.
Мені треба сказати цим стріхам,
Вікнам, стінам, пташиним зграям,
Цим квартирам наповненим сміхом,
Що навіки з тобою тікаю.
Що навіки прощаюсь із ними,
Бо нас кличе з тобою дорога,
Що тяжкими стежками крутими,
Заміню ресторанчик за рогом.
Що не буду дивитись салюти,
На великій заповненій площі,
А з віконця своєї каюти,
Посміхнуся привітливо дощику.
Що востаннє цей вітер розвіє,
Мої чорні розплетені коси,
На мості, де з дитинства мріяла,
Як в майбутньому стану дорослою.
Мене вибачать хай і не сердяться,
Ті двори, де я грала у лялечки,
Що дитинство моє не повернеться,
Бо метеликом стала вже лялечка.
Лиш ковток вже холодної кави
І я рушу із ним в путь тернистую,
Він мене наче гордую паву,
Огорне кам'яними намистами.
Я покину тебе, місто спогадів,
Мандруватиму з ним паралелями,
На прощання окинувши поглядом,
Цю квартиру із білими стелями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2017
Не журися, моя земле,
Славна Україно!
Прийшов час гоїти рани,
Матінко єдина!
Не дамо братерській крові
Більше проливатись,
Будьмо разом, українці,
З колін підійматись!
Розкинеться Україна
По степах широких,
Буде хвилі розносити
По морях глибоких.
Пригорне своїх дітей,
Чужих пожаліє,
Попіл з рідної землі
Вітрами розвіє.
Нехай кожен в світі знає:
Вкраїна не згине!
Краще впаде знесилена,
Аніж на коліна.
2 квітня 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754171
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 07.10.2017
За що я не лю́блю осінь?
За сіру буденність днів,
За швидкоплинність відносин,
За купу несказаних слів.
За дощ і за втрачену віру,
Стандартний сценарій подій,
Бліду і обвітрену шкіру,
За силу-силенну надій.
За вітер, що дме у вуха,
А потім душею гуля,
За слабкість власного духу,
За те, що холодна земля.
І де б мені не сховатись,
Осінь знаходить мене,
Прохає мене не здаватись,
Аж поки вона не мине.
17 листопада 2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754170
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2017