| Сторінки (1/29): | « | 1 | » |
Якби кілька років тому назад
Хтось спитав у мене:
Чи хочу я жити?
Я б однозначно відповів - так.
Бо які проблеми можуть бути
У маленького хлопчика,
Окрім поганої сім'ї або ж її відсутності
Та проблем із здоров'ям.
Та й то одиниці навіть
Із такими бідами відповіли б -
Так.
Якби сьогодні
Хтось спитав у мене:
Чи хочу я жити?
Я б однозначно відповів - так
Бо які проблеми можуть бути
У 14-ти річного підлітка,
Окрім поганої сім'ї,
проблем зі здоров'ям.
Та й то одиниці навіть
Із такими бідами відповіли б -
Так.
Якби через кілька років
Хтось спитав у мене:
Чи хочу я жити?
Я б однозначно відповів - так
Бо які проблеми можуть бути
У студента.
Окрім цілої купи непорозумінь з кимось
Через щось, великих проблем зі стосунками,
Море поганих звичок і проблем із здоров'ям,
Величезною нестачею коштів, незнанням елементарних правил життя,
Проблем із знаходженням джерела прибутку,
Величезною прірвою у науці
І з відсутністю голови на плечах.
Та й то одиниці навіть
Із такими бідами відповіли б -
Так.
Якби через 20 чи 30 років
Хтось спитав у мене:
Чи хочу я жити?
То я б однозначно відповів - так
Навіть, незважаючи на ту гору проблем
Яка очікуватиме мене.
Бо потрібно буде могти утримувати сім'ю, а окрім сім'ї якось із користю будувати
Своє життя,
стараючись якось покращити здоров'я.
Та й то одиниці навіть
Із такою горою проблем відповіли б -
Так.
Якби у старості
Хтось спитав у мене:
Чи хочу я жити?
То я б однозначно відповів - так
Так би всі відповіли, бо що залишається робити на старості, коли ти пройшовши добру частину життєвих випробувань просто спокійно чекаєш коли вже завершиш свій шлях.
Одночасно встигаєш навчити людей тої мудрості,якої навчився сам і хочеш передати частину досвіду.
І, може, десь тут в словах я помилився,
Але хочу донести головну суть:
Скільки б років тобі не було,
Скільки б бід і проблем у тебе не було,
Ти ніколи не маєш втрачати жаги до життя,
Так само як це роблять сильні люди.
Бо всі ми сильні.
Просто наша сила проявляється
Завжди в неочікуваний момент.
Просто зрозумій це зараз,
Бо потім буде погано.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807838
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2018
Як добре,
коли біля тебе є
твої найкращі
друзі.
А ще краще,
коли це справжні,
а не фальшифі,
як деколи
бувають гроші, друзі.
І всі ми прекрасно знаємо,
що дружба перевіряється роками,
але на практиці,
все набагато простіше...
(мабуть)
Але ну їх до біса
ці стерепотипи,
цю теорію і перевірку.
Найголовніше -
щоб із друзями
було добре,
було кайфово.
Щоб у їх компанії -
ти відчував себе своїм,
а не звичайним перехожим.
Не будь вічним занудою,
веселися разом з ними.
Звичайно, деколи,
ти і зовсім не думаєш
про веселощі і дурощі.
Тобі хочеться просто
вмерти...
Але стій, не поспішай!
Нема сенсу покидати
цей світ, нема сенсу
покидати своїх друзів.
Бо вони створені для того,
щоб ти і не думав про смерть.
Без тебе ваша " банда"
вже буде не та.
Без когось із них - також.
Та й взагалі,
без іскри немає вогню.
Хіба ні?
Ніколи не говори за спиною
про когось,
а особливо про друзів.
Якщо таке спостерігається -
то ви не друзі,
а просто " актори"
погіролого театру.
Підводячи підсумки,
скажу - Кайфуй від свого
життя і від того, що
маєш тих, з ким можна
повеселитись,поділитись
проблемами,поговорити
про все на світі.
Не забувай про свою
" банду"
А на останок лиш скажу:
-Друзі мої ви круті!
Я вас не забуду
і у нашій банді я
аж до згину буду!
І я дякую за все,
що із нами було
бо тоді нам всім
весело було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807837
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.09.2018
Де вона, коли
так потрібна?
Я шукаю її. Все шукаю...
Не знайшлась моя царівна,
заради якої - я все зроблю.
Хочеться сказати їй:
" Я тебе люблю"
і почути, що вона мене теж...
Любов нескінченна
їй немає меж.
Немає і ніколи не було...
У всіх те почуття з'являлось.
З нами всіма таке було.
Нещастя теж, на жаль,
із нами усіма траплялось.
Багато, просто на півкроці -
падало і здавалось...
Любові справжньої
люди все не дочекались...
Далеко... ген-ген у далечінь
у пошуках щастя йшли...
А все було просто у них під ногами,
але вони просто нічого не знайшли...
Навіть, не знаю хто ти,
але ,всеодно, хочеться
пригорнути тебе до себе.
Тримати біля себе
і...і нікуди не відпускати...
Ох...я вже не можу.
Скільки можна ще чекати?...
Треба діяти...
Але що робити?...
Я зовсім збився з пантелику...
вже нічого не можу зробити...
Але ти чекай на мене,
я скоро прийду...
Обов'язково, де б ти не була,
я тебе всюди знайду...
От тоді,
у тебе почнеться нове
життя...
А зараз, вибачай...
Я мушу починати діяти.
Інакше, так і буду
до скону тільки мріяти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2018
Не здавайся в бою, якщо лиш поранили,
можливо,тобі просто не поталанило.
Не зупиняй усе те, що почав,
можливо, все тільки попереду.
Не продовжуй те про, що забув,
всі вже до тебе про це забули.
Не чекай поки за тобою прийде щастя,
сам роби щоденно до нього хоч один крок.
Не чекай поки тобі під ноги ляже пів світу,
потрібно спочатку завоювати цей світ.
Не берись за те, що тобі не під силу,
без підготовки ти у цьому безсилий.
Учись всьому, що тільки можеш
і в битві обов'язково переможеш.
Не відгороджуйся від правди,
правда всякі мури і огрожі проб'є.
Не тікай від біди, бо все рівно знайде,
як прийшла біда, то у бій наступай!
Якщо хочеш увагу до себе привернути,
то раджу в цьому світі людиною бути.
Якщо хочеш вмерти, то піди і ляж
посередині міста,нехай тебе топчуть,
не сумніваюсь, що ти знову жити захочеш.
Як шукаєш пригод,не шукай, вони
самі до тебе прийдуть і біду за собою
за руку обов'язково приведуть.
Як не хочеш ти жити, то усього чекай
краще бути у світі, що вирує як гай.
Якщо зробиш до кращого хоч один крок,
то ти швидко засвоїш цей життєвий урок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773644
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2018
Вічне життя -
поганий подарунок...
Бо можна десь зробити
хибний розрахунок...
Ти можеш - жити довго
по сто чи двісті років,
але життя не буде йти
без точних твоїх кроків.
Ти можеш довго жити
ще й станеш геть як старий дуб.
Ще зможеш всіх тут пережити
і станеш сам - самотній в лісі дуб.
І не одну епоху світову
побачиш ти на власні очі.
Сидіти будеш сам один
у лісі,у густому клоччі.
Ще й знову хтось
тобі подасть добру,
братерську руку.
І обіцянку знову дасть
прийме до цього руху.
Все буде знову:
дружба,зрада і любов...
усе з тобою буде знову.
Лиш хід твого вічного
життя йтиме по-новому.
Коли казали: " згинь
з душі" - то всі
від тебе не тікали,
а просто в іншому
житті усі
тебе чекали.
Як ти безсмертний -
нащо смерть?
Вона ж тебе заклине.
Якщо помреш -
твоя душа ніколи не загине.
Тож думай, друже,
нащо тобі здалася ця тирада?
Якщо ти станеш як і всі,
то будемо ми дуже раді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772809
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.01.2018
Роман (мій друг) давно обіцяв мені покатати мене на своєму автомобілі. Після тижня його обіцянок і однієї невдалої спроби я подумав,що мене просто, якщо культурно сказати обманули. Та все ж, це дійство таки трапилось. На моє велике здивування він на своєму "залізному коні" приїхав до ліцею(це не якийсь там супер-крутий ліцей у великому місті - а звичайний маленький у районному центрі). Зайшов Рома у клас весь сяє. В руці він тримав ключі,якими від радості калатав, ніби дзвонив у дзвоники на Щедрий вечір. З байкерським виразом обличчя він по-байкерськи мовив:
-Ну що, пішли покатаємось.
це звучало ніби він підчіпив якусь дівчину і запрошував її покататись суто у деяких особистих цілях. Ці приступи крутості на жаль бували у Романа доволі часто і повірте це сильно напружувало. Та не зважаючи на це я погодився на цю авантюру,про що потім пожалкував.Спочатку все було гладко. Наше "Ауді" спокійно курсувало по місті не звертаючи на себе увагу людей яким і так було не до нас. Я цілу дорогу молився аби поліція не звернула на нас уваги тому, що не дуже хотілось цілі канікули просидіти у відділку. Рома сказав,що треба поїхати заправитись тому,що бензину взагалі не вистачить і одночасно заспокоював мене,каже що знає де йому заправитись,що проблем не буде. На одному з міських перехресть де стояв багатолітній світлофор,який працював ще за царя Гороха, ми підрізали одну машину яка курсувала до центру. Насправді на тому перехресті навіть досвідчений водій міг порушити ПДР,але зараз не про це. Отож наше авто далі курсувало і вже під'їжджало до автозаправної станції. Друг взяв гроші,які ще у місті повиколупував із шпарин свого транспорту і пішов заправитись. Процес тривав недовго і вже через хвилину ми знову їхали по наших "неперевершених" дорогах,які годились тільки для ходьби по них. Одразу ж нас зустріла неполадка -щось там трапилось з машиною. Ромка зупинився на краю і погнав дивитись що ж то поламалось. Як виявилось то нам лише здалось - тобто все гаразд. По неакуратності ми знову підрізали якусь "Ниву" і дякували Богу,що той водій не вийшов нам бити лиця,А просто трохи переслідував,щоб полякати. Від "переслідування" ми заховались у нетрях-пустирях де розбудовували місто. Машинка забруднилась, і тому наш шлях пролягав до найближчої автомийки. Так як Ромка не дружив з головою і добре не знав своє тачели,то біля пункту призначення ми заглохли від того,що бак був пустим. Неймовірні мати летіли від Романа,його злість була неймовірні,він бив руль,машина тряслась. Отож приїхали! Вийшли кликати когось на допомогу,бо треба було відіпхати авто від в'їзду аби нам потім за парковку по макітрах не виписали. Дякуючи небайдужому чоловікові автомобіль стояв під забором, а ми думали де б нам дістати гроші хоча-би на літру. Чудом і моїми грошима ми з усіх шпарин авто віднайшли 21 гривню рівно. Друг знову матюкався і злився,бо не вистачало 4 гривні. Роман пішов позичати,позичив.повернувся,взяв 2,5 літрову бутилку і попрямував на заправку. Я як справжній хлопець просто не міг собі дозволити не посидіти на водійському місці. На моє превелике здивування звідкілясь з'являється чоловік з айфоном і прямує до мене. Ця особа в очах якої явно виднілось бажання або підзаробити,або вчудити ще якусь махінацію, відкрила двері і так з ноткою гумору запитала:
-Доброго дня! А ви машину часом не продаєте?
Знаєте я тут після всього зібрався просто втіхаря продати чужий транспорт? Ні! Ніби зовсім нема чим зайнятись. Тут страшно аби копи не схопили за шкебарки і не відловили ще другого, а ще приліз покупець. Ні дякую не дуже хочеться. Я люб'язно відмовив чоловіку,той пішов і після того покупців на щастя більше не було. Сидів і годину чекав на Романа,вже дзвоню до нього і бачу: вимальовується на горизонті. Тримає наш водій бутилку з світло-зеленою сумішшю всередині. Швидко вливши бензин,він сів у авто. Поки їхали він цілу дорогу матюкався і кричав щоб його мама не помітила,бо ключі він звечора украв дома і зранку непомітно украв авто. Рома відвіз нас до базару. Там ми зробили кілька фото і він нервово завів свого "момнстра" і поїхав, а я пішки відправився додому. На останні кошти сів на маршрутку і з пригодницьким духом їхав додому. Через кілька днів я передзвонив і спитав: чи все з ним добре? чи мама не дізналась? Він з своєю крутизною сказав що все ок. По ньому було явно чути,що так і є.
Висновок: Дорогі ,друзі, ніколи не влипайте в такі пригоди тому,що хто-зна як то все скінчиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772078
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2018
Проходять миті,
йдуть години...
Ти все шукаєш -
щасливої днини...
Я й сам шукаю,
разом із тобою...
Щоб віднайти її
візьмуся і за зброю...
Щоб знов мене
одного не кидали.
Щоби хоч трохи,щось
про мене пам'ятали.
Я роблю внесок в
світ цей,як і всі,
несу тягар людський
я у своїм лиці.
Я не шукаю слави,
вона мені треба,
бо в мене зараз
зовсім інша є потреба.
Я хочу щоби люди -
себе поважати навчились,
щоб з грішми,як з чортом
вони не водились...
Наш світ пропаде
без людського розуміння...
А зараз лиш кидаємо
один в одного камінням...
Цінуйте моменти
щасливого життя,
бо може й не подіяти
ваше каяття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772071
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.01.2018
Я хочу вже і зараз
всю вивчти тебе.
Щоб більшою любов'ю
накрити зміг тебе.
Я вже в твоїй любові
тону й не випливаю.
Закохуюся знову,
хоча й не вперше знаю.
Я мушу подолати
кордони всі твої.
Щоб точно міг вже знати:
чекають всі свої.
Чекають вже на мене
твої випробування.
Я виконаю кожне
твоє бажання.
Мені все рівно скільки
буду тебе вивчати,
аби лиш не набридло
до цілі досягати.
Я дуже сильно вірю
що ти мене не кинеш...
що в моїй слабкій душі
ти раптом не загинеш...
Я буду безупинно
іти до тої цілі.
Щоб ми з тобою
разом стали
одним цілим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2018
Не варто на стільки
в людях зневірятись...
Лиш менше потрібно
всім їм довіряти.
Як бачиш ти людину
радієш і стрибаєш,
а потім від горя
ледь не вмираєш...
Не варто пускати
кожного в довіру,
бо можуть у тобі
викликати звіра...
Потім всі підряд
одночасно кидають.
Причини й досі
достемено не знають...
А ти тільки плачеш
й собі місця не знаєш.
У спогадах своїх
все глибше копаєш...
Шукай в першу чергу
проблему в собі.
Одразу побачиш -
буде легше тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770632
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2018
Ми живемо в Україні,
а життя тут як на дні...
Ми живемо наче свині,
що валяються в багні...
Що ми бачимо щоденно?
Вбивства,вбивства,кримінал...
Це транслює нам щоденно
будь-який телеканал...
А корупція цвіте...
різних барв все набуває.
Скоро все так пропаде...
нам зовсім життя немає...
Всі чекаємо реформи
кулак держимо за них.
Та поки в воєнній формі
маєм декілька із них.
Нас напевно лиш рятує
наша щира доброта,
бо якби її не було -
ой би сталася біда...
Так живемо ми сьогодні...
Ну,що маєм,те вже є...
Перш ніж взятись за реформи -
ти зміни житття своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2018
Весь небокрай безмежний
темні барви ночі заливають.
А десь у світі закохані душі
один на одного споглядають.
Їх ніщо не зупинить...
вони завжди будуть разом.
Їх зможе розлучити
тільки прірва,розлом між ними...
Вітер розтріпує її волосся,
створює ще більш
романтичну атосферу...
Він обняв її...але, на мить здалося,
що все на світі зникло...
Чути тільки шум вітру,
а вони мовчать...
Їхні серця все за них
говорять...
Не хочеться віддалятись
один від одного...
Важко розуміти,що все
може раптово закінчитись...
Не заглядайте у майбутнє...
Надолужуйте минуле...
Не проспіть теперішнє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2018
Я мрію про те,
коли ми будем двоє.
Коли знов загориться
самотнє серце твоє.
Згадай, як ми уперше
з тобою познайомились.
Коли ще один одного
трохи побоювались.
А фрази в нас звичайно
до купи не складались.
Отак наші відносини
потроху починались.
А далі все помалу
з насіння виростало.
З дружби любов
раптово настала.
Ти мені подобаєшся
такою як ти є.
Для мене завжди будеш
ти щастячко моє!
Я тебе тримаю
в обіймах міцних
й тебе не відпущу
ніколи із них.
Я тебе тримаю
тільки коло себе.
Всі думки мої
тільки лиш про тебе.
Я тебе люблю,
щастячко, моє.
Я дякую тобі,
що ти у мене є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2018
На вокзалі усе шумить,
потяг здалеку щось дзвенить.
Я чекаю, коли настане мить,
коли поїхати десь поталанить.
Я планую заздалегідь,
куди душа моя полетить.
Ось тримаю в руці квиток
і звучить десь потяга гудок.
Ось під'їхав потяг,
він зробив повсюду прогтяг.
Все сміття піднялось
і разом із ним у подорож подалось.
Я заходжу всередину,
світ міняє цюю днину.
Бачу зовсім не одну людину
ось, за що люблю я Україну!
На старт! Увага! Руш!
Я бажаю поїхати чимдуж.
І потай командую " Руш!"
і чує це потай кілька душ.
Деяким речам, звичайно не дивуюсь,
але страшено за когось хвилююсь.
В сумках у кількох звичайно контрабанда
що ж коїть із людьми та клята пропаганда...
Вже ніч надворі.Не видно вже дня.
Та сама картина повсюду щодня.
Я ніби вже сплю, та й вже засинаю.
Та що ж це зі мною, зовсім я не знаю.
Вночі чую тихий стукіт у двері.
у мене питають на рахунок вечері.
Та це вже набридло, облиште панове,
придумайте врешті щось мудре і нове.
Мене ви облиште, бо спати я хочу
і звуку від вас не чув би охоче.
Вже врешті все тихо, лиш потяг гуде
і чую раптово:" Мироне, ти де!?" .
Отак цілу ніч всі чіплялись до мене
я мріяв коли вже забудуть про мене.
Я сонний уранці по колу ходив,
у пошуках тиші повсюду бродив.
Недовго шукав та так й не знайшов,
а час не чекав і швидко пройшов.
Вже врешті приїхав я на відпочинок
й шукав в першу чергу я тихих годинок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763393
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 01.12.2017
Ти обіцяла, що будеш
вік мене любити...
Що ту любов твою
нікому не спалити.
Я вірив лиш тобі
й горів в твоїй любові
і частка моя завжди
була лише при тобі.
А ми колись ходили,
удвох лише бродили...
І ти і я-обоє
ми були тільки двоє...
На лавці десь у парку
у тихому прошарку.
Ми двоє тихо обіймались
й навколо всіх боялись.
Але в один момент,
усе перевернулось...
твоє обличчя добре
мене чогось жахнулось...
Заплакала тут ти
й від мене відвернулась.
По всьому світу в мене
все перевернулось...
На тому все скінчилось
й продовження не було.
Отак про нас обох
любов у мить забула...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2017
Ти знаєш?
Я про все шкодую...
І цілий день сиджу,
та все сумую і сумую...
Ти вибач дурня,
кинув я тебе.
Тепер сиджу
й картаю я себе...
А знаєш?
Приємно ж як
згадати...
як не могли один без одного
вночі лягати спати.
А пам'ятаєш?
Як ми з тобою
двоє спілкувались.
Я к часто один одному
в любові признавались.
Як з фрази фразою
розмови в нас збирались.
Звичайно, це
вже все минуле.
Це все колись
якось із нами було.
Ти знайдеш когось
ще кращого за мене.
І в пам'яті залишиться
частиночка про мене.
Тебе я також
довго не забуду.
І в пам'яті моїй
та частка твоя буде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2017
Не можна бути
дуже добрим із людьми.
Бо потім ти
навряд чи вийдеш із пітьми.
Бо більшість
кинуть і забудуть.
І добру пам'ять
мать вони не будуть.
Ніхто не знає,
куди потрапиш ти.
Чи варто далі
взагалі кудись іти?
І не кидайся
первовстрічному
на шию.
Бо тебе кинуть
наче ту помию.
Та все ж...
ми тішимось,
коли
когось хорошого
по світу ми знайшли.
Хороших
можна прихистити.
Хороших
треба полюбити.
Хороших
треба берегти.
Бо де таких
ми зможемо знайти.
А про поганих
ти забудь.
Бо як завжди
кудись тебе пошлють.
Повір мені, нічого
не буває,
що з часом
зміни зовсім не зазнає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763013
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.11.2017
Я хочу тобі сказати
теплі слова.
Ці рядки складала
нашвидко моя голова.
Ти ж перкрасно знаєш,
ти мені потрібна
і для мене будеш завжди
ти моя царівна.
Я тебе люблю
і тобі сказати хочу
ти снишся мені
в моїх снах щоночі
Я з тобою бути хочу
й не закрию свої очі
як не впевнюся що ти,
утекла вже від біди.
Не сумуй, не плач,
не треба.
Пригорну тебе до себе
й закохаюсь знов у тебе
назавжди як в перший раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2017
Як все набридло...
Скільки ще можна?
Облиште мене
товариство,вельможне.
Скільки вже можна
таємно гнобити.
За свої гріхи
потрібно платити.
Ні не грошима,
що жмуть ваші очі.
Що всі їх рахуєте
від ранку до ночі.
Протріть вже нарешті
свої окуляри.
що світ вам
у фарби погані заляли.
Постійно нервовий
як їжак завжди ходжу
свій настрій поганий
вже терпіти не можу.
Щодня як комах
стираю все в прах.
Це вже набридає
страшено
аж страх.
Скажіть мені
в чому я винен?
Чому я це все
терпіти повинен?
Мені це набридло
я цього не хочу.
І звідси подалі
я втік би охоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761770
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2017
Неправда - солодка,
а правда - гірка.
Брехня мимохідь
по світу пішла.
Тихенько і хитро
схопила людей.
Ще швидшим ходом
пішла карусель.
Крутилась ще довго
і мозок крутила,
як рибу наживо,
нас за душу вхопила
Згуртуємось разом
і все це минем.
Коли всі за правду
боротись почнем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756628
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2017
Любове моя де ж ти пропала?
Чом в потрібний момент
непотрібно згасала?
Чом одного мене
назавжди покидала?
Чи хоч раз ти про мене
світлу думку тримала?
Не втікай ти нікуди
та назад повернись.
у душі моїй сірій
в цю мить опинись.
Просвіти її сонцем
та гарячим вогнем.
І давай все спочатку
писати почнем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2017
До нашого серця дорога далека,
і повна незгод, й перешкод.
Долати її ми повинні щоденно,
щоб знати життєвий пін-код.
Всім людям скажіть про такую дорогу,
а шлях поясніть десяткам із них.
З десятків отих, пройдуть одиниці,
оті добрі люди, і є ваш народ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2017
День народження - це день,
радості й печалі.
Бо з роками це життя
йде все далі й далі.
Щоб у тебе не було
тяжкої печалі.
Ми з тобою прямувати
Будем далі й далі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2017
Хороших людей не буває багато
Знайдеться одна, то це вже є свято.
Хороших людей не буває багато
Хороша людина для тебе як тато.
Хороших людей не буває багато
Лиш Бог один знає скільки їх тут.
Хороших людей не буває багато
Та тільки в поганих є море ось тут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2017
Падав дощ, тріщали шиби.
Де взялися в душі ті зливи?
Засвітило ясне сонце
у душі моє віконце?.
Та й сказало мені сонце:
"Не сумуй ніколи ти.
Тобі далі треба йти.
Покоряти всі вершини.
Йти від мавпи до людини
і почати справді жити,
а не днями тільки нити.
Тож послухай ти мене,
бо твоє життя одне.
Богом дане тільки раз,
тож не трать дарма свій час."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2017
Шановні депутати
А вам на нас начхати?
А де наші зарплати?
Чи зняли ви мандати?
Та годі вже брехати,
людей в сміття кидати.
Навчіться вже нарешті щось в світі цінувати.
Бо потім перед Богом будете ви вставати,
і за гріхи будете разом відповідати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753224
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 01.10.2017
Ми всі жалілись на життя,
шукали кращого буття.
Мільйони скарг, і каяття,
чуло від нас, наше життя.
У нас немає вороття,
така вже наша доля.
Знайти небачені знання
серед пустого поля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753193
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.10.2017
Вже пройшло багато часу,
вже давно тебе не бачив.
У життєвій книзі моїй
йдуть порожні сторінки.
Де ж ті миті пречудові,
у яких є я, є ти.
Де солодкі поцілунки?
Де мені тебе знайти?
Всі думки, лише про тебе,
я рахую кожні дні.
Знов тебе побачить хочу,
розказати все тобі,
про мою любов до тебе,
про ці довгі-довгі дні.
як я скучив за тобою,
головне скажу тобі
" Я тебе люблю кохана "
не забудь слова ось ці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2017
Коли прилинуть хвилі скрути
Завжди мене розрадиш ти.
Прийдеш до мене,
Сядеш біля мене.
Обіймеш поцілуєш ніжно
На вушко ніжне слово прошепочеш тихо:
«Люблю тебе й ніколи не покину»
цих кілька слів на мене посмішку навинуть,
і зроблять цю прекрасну мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2017
Привіт,Cтарий,
це ми - твої фанати.
І ми б хотіли
щось тобі сказати.
За що нас змусив світлий ,Бог,
життя твоє йому віддати?
Чи мали совість всі разом
шановні депутати?
коли віддали свій наказ,
щоби тебе вбивати.
Ти знай , Cтарий, у нас-
в серцях ти будеш проживати.
І в день народження твоє
Тебе ми будем поминати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753054
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.09.2017