| Сторінки (1/44): | « | 1 | » |
***
Облака – как мазки неугаданной кисти
Да по синим холстам на подрамнике неба…
Холодны и прозрачны, чисты и лучисты,
Из далёких миров – тех, где ты ещё не был.
Из далёких миров, где, юна и невинна,
Ожидает любовь… Робок взгляд и отважен…
Знает тайну она, где твоя половина,
Знают и облака – только… вряд ли расскажут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023
Жовте жовтневе листя
Сиплеться з юних кленів,
Падають роси чисті
В ранок, іще зелений.
Точиться шум кленовий
Трунком гірким до неба.
Згадуйте – у любові,
Плакати лиш не треба.
Згадуй мене, мій тату –
Більше нема розлуки:
Клени шумлять листато,
Тягнуть до неба руки.
Згадуй мене ти, мамо –
Лину у сни до тебе…
Поряд я, тут так само,
Тільки під іншим небом.
Згадуй мене, кохана,
Тільки без сліз і болю –
Ранок новий настане,
Щастя у нім доволі.
Клени шумлять прощально,
Клени шумлять безсонно,
Далі синіють дальні,
Крила несуть невтомні.
Може, колись вернуся…
Птахом. Дощем. Чи цвітом.
Чи на нічнім обрусі
Леготом-сном привітним,
Тішитимусь натхненно
Світом у зір намисті…
Сиплеться з юних кленів
Жовте жовтневе листя.
28.09.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2023
[b]У грудні так далеко до тюльпанів
І до конвалій – навіть до підсніжників…
У грудні сутінки вечірні ранні
І ранки, повні крижаної ніжності…
У грудні серце згадує про літо,
І б’ється птахом, і до сонця проситься,
І сіє квіти, і плекає жито –
І кличе, кличе, кличе в зорі росяні.
А квіти – то кохання ніжні очі,
А жито – то життя, коханням мічене,
А зорі – то краса його пророча,
Що відкриває людям двері Вічності. [/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2017
[b]Пахне дим – і пахнуть хризантеми,
Скинув сад стоколірну сорочку…
Осінь пише твір на вільну тему
На шерхатих аркушах-листочках.
Пахне дим – живуть сумні багаття
Там, де вмерли літні поривання,
Там, де осінь у рудому шматті
Пише твір під зорями до рання.
Пахне дим… Гіркий, як та розлука,
Як прощання довге і болюче.
Осінь пише твір. А дощик стука,
Зазира – чи не впустила ручку?[/b]
19.11.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761249
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.11.2017
***
Безмірний день. Безколірний пейзаж.
І гілля вишень, виведене тушшю
На шпальтах вікон. Зимно… Зимно, аж
Лист-подорожник поморозив вушка.
***
А листопад, у висохлім зіллі,
Що вже забуло літнє повнокров’я,
І в ароматах чорної ріллі
Пливе, гойдаючись на вітровім крилі,
Прийнявши і безптиччя, і безмов’я.
***
Безбарвний світ. Безсилий, тане день.
І лиш на заході червоно-жовта смуга –
У кольорі червневих черешень…
І відголоски, блискітки пісень
Звучать уламками напучень і прощень,
Бо вже не треба недруга. Та й друга.
***
Безсилий, тане день…
12.11.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760064
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2017
[b]Розцвітає весняний ранок,
Рум’яніє срібляста мла,
І колише духмяний серпанок
Над конваліями бджола.
З-під крила прозорої хмарки
Лине жайворонка привіт…
На листівки життя клеїть марки
Розімлілий від щасті світ.[/b]
[i]05.04.2016[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759081
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.11.2017
[b]А трави соками налиті чистими,
Конвалій дзвонами гудуть гаї ,
В росі веселками світанки світяться,
Мережки сонячні плетуть свої.
Буяють росяні бузкові китиці,
Під небом ластівка - жива стріла,
А трави, соками налиті, нітяться,
Мандрує квітами, дзвенить бджола.
Весною радісні й душею чисті ми,
Весною мріємо лиш про дива,
А трави, соками налиті істини,
Таємні шепчуть нам квітки-слова… [/b]
[i]06.05.2016[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2017
[b]Я вже все запитала у серпня.
Вже обпали запилені зорі,
І душа моя більше не терпне,
Проводжаючи ночі прозорі.
Більше серпень нічого не скаже.
Та й не треба. Все ясно. Без слова.
На слова-бо я більше не важу.
Просто літа чекатиму. Знову.[/b]
[i]08.08.2016[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2017
[b]***Стікає з липи медом жовтизна:
Он на отаві золота калюжка.
Дзвінкого жовтня напнута струна.
У небі місяць – як відерця дужка.
Стікає з липи медом падолист,
Солодкий вечір розквіта рожево,
І жовтень, як утомлений артист,
Мелодію виводить міражеву.
Стікає з липи медом світ і час…
Ще прийдуть листопади, грудні й січні,
І осінь знову буде – після нас.
Як цей солодкий вечір, ми – не вічні…
[/b]
21.10.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2017
[b]***Осінь мрячить,
Осінь ячить
Птаха чорного криком,
Листям цвіте…
Все то пусте:
Птах той у ночі зникне.
Я не про те,
Ні, не про те –
Це ж бо не перша осінь…
Падає лист…
В тому і зміст –
Птах іще неба просить.
Осінь сумна.
Плаче струна.
В крику птаха – розпука.
Буде зима…
Тиша німа.
Тиша. Лиш серце – стука…[/b]
29.10.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757782
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2017
[b]***Бурштинове марево кленів
І глоду червоні торочки…
І тільки наш дуб ще зелений,
В розхристаній літній сорочці.
А жолуді вже дозрівають,
Готові упасти в долоні…
Дрімають тумани… Світає.
А дуб іще в літнім безсонні.[/b]
29.10.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757780
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2017
[b]Небо у віконці, ластівка під сонцем,
Соняшник у шибку загляда,
І спливає літо, в яблуках і квітах,
І тече крізь пальці, як вода.
Ось уже і серпень, і отави, й стерні,
Розчерком з-під хмари — журавлі.
Айстри пурпурові, наче краплі крові,
Запеклись у літа на чолі.
І снуються мрії, і туман сивіє,
Пахне сіно теплим молоком.
Недалеко осінь, в небі чиста просинь —
Ой, високе небо над селом!
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757309
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.10.2017
[b]Між селом і сонцем — журавлі,
Наче низка дорогих коралів.
Срібло крапель грає на веслі,
І сміються на городі мальви.
Акварельне сонце у воді,
Синь і зелень, і лілові айстри,
Павутинка срібна в бороді
У старого дуба — у чугайстра.
Пахне серпень медом золотим,
Полинами й вітром, і неначе
Яблуневим, радісним, густим
Духом сонця — вільним і гарячим.
Догоряє літо, доцвіта,
В серпні ходять хмари проти вітру,
А у сни вже проситься сльота
І багряна осені палітра...
О серпневі нетривожні сни,
Вас ще буде — теплих і щасливих...
Журавлям з майбутньої весни
Ще летіти — між зірки і зливи.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017
[b]Ти — моє тяжіння земне,
І довіку любов не мине,
Хай ніколи не знайдеш мене,
Я — твоє тяжіння земне.
Хай летять, як на крилах, літа,
Хай, як вишня, життя відцвіта.
А душа моя в мене пита:
«Де любов заблукала ота?»
Не вмістити життя до вірша,
Є і в поля, і в серця межа,
І питає у тебе душа:
«Чом літа невблаганні спішать?»
Ти — моє тяжіння земне,
І довіку любов не мине...
Може, все ж таки знайдеш мене?
Я ж — твоє тяжіння земне.
То знайди мене, чуєш, знайди!
До зорі, до землі, до води,
До глибин і до далей іди,
Та знайди! Заклинаю — знайди!
Ти — знайди...
Знайди...
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017
[b]Устали окна и глаза закрыли,
Бессилен здесь малиновый закат,
А тополя друг друга отлюбили,
И нету листьев. Нет пути назад.
Отринув солнца свет, уснули окна,
И мутны стёкла, ставни холодны,
А тополя сплетают серый кокон
Из сумрака закатной тишины.
Ведь тополя друг друга отлюбили,
И нет печали – только полумрак,
И растворяется в осенней звёздной пыли
Последних птиц летящий прочь косяк.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757144
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2017
[b]Вокруг луны кольцо из радуги,
Венок из призрачных лучей
Похолодало в мире. Надо бы
Ненужный вечер и ничей
Нам превратить
в наш тайный праздник,
В свечей горячих торжество...
И несудьбу, и в чувствах разность
Мы примем.
Только и всего.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757142
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2017
[b]Давай с тобой писать стихи
О лунных блёстках меж листвою,
И хороши или плохи
Они пусть будут, но с тобою
Мы помолчим под шорох строк,
Под звоны рифм и плеск созвучий,
И пусть сочится сквозь листок
Луны полупрозрачный лучик…
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757141
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2017
[b]Там, де вересень бродить травами,
гнані зрадою і слізьми,
і чужими словами лукавими,
розійшлися навіки ми.
І неначе сумні подорожні,
крок по кроку, улад — невлад
потяглись мої дні порожні
через жовтень у листопад.
І немає ні гадки, ні мрії,
і ніхто не гукнув: вже не жди!
І у сивій грудневій завії
загубилися наші сліди...
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2017
[b]***Вже відсміявся вересень плодами
І плаче жовтень журавлям услід,
І б’ється вітер у холодні рами,
Січе дощем об скла віконний лід.
Заплутались туману сиві пасма
В прозорих кронах серед мокрих віт.
Кружля листок... спалахує... і гасне...
Чи був?
Чи жив?
Чи де лишився слід?..[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757004
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2017
[b]***У вересня — напівпрозорі крони,
Жовтавий цвіт і гіркуватий дим,
Сльота — і сонце ранком напівсонним,
І паморозь, і призабутий грім...
* * *
Застигли айстри, як терпке прощання,
І літо відлітає за гусьми...
Як я люблю оце напівчекання
І напівстрах — передчуття зими![/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757003
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2017
[b]Голубые катрены кварталов
Соберите в поэму города.
Их же в прошлом осталось немало –
Тех, что были так сердцу дороги.
Там любовью всё было мечено:
Каждый шаг тротуарною стынью,
Голос тихий и взгляд доверчивый,
Окна светлые в вечер предзимний,
Вьюга, белая полуночница,
Что была ноябрю – да не в тему.
Может, поздно… Но очень хочется
Знать, дописана ли та поэма…
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756805
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 23.10.2017
[b]Серой горлицей, черным вороном,
Кем явился ты в мир – всё равно.
Улетят на четыре стороны
Предсказанья судьбы-домино.
Розлетяться, как перья по ветру,
Все надежды, желанья, мечты.
Расставаний бледные постеры
Как афишки, листать будешь ты…[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756804
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2017
[b]Клёны цвета шафрана
Фонарями вдоль улиц…
Не звони мне так рано,
Я ещё не проснулась.
Не звони мне с рассветом,
Не хочу оправданий,
Мне ль сейчас до привета?
Сон ли, явь - я на грани.
И звонок телефонный –
Мне ненужная милость.
Нет на свете закона,
Чтоб уснуло, забылось
То, что сказано всуе.
Явь - слезою солёной…
Красит осень, целуя,
В цвет шафрановый клёны.[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756802
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2017
[b] Заметіль, заметіль, заметіль!..
Небо — решето,
й сипле відтіль
По сусіках наметений
і лягає заметами
Білий сніг, наче біла постіль.
В сні-чеканні застигла земля,
А над нею
вітрище гуля,
Покривалами білими
грає, наче вітрилами
Заблукалого в шторм корабля.
Заметілі немає кінця...
День короткий
спадає з лиця,
І далеко до маю,
і ніхто ще не знає,
Чим зима закінчиться оця.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756463
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.10.2017
[b]Туманна осінь... Бездоганна осінь
Квилить дощами і кричить гусьми,
І лист різьблений садом вихор носить...
І ми — не ми... І ми — уже не ми...
І я — не я... Бо що я — без любові?
Де берег мій і де моя межа?
У вересня світанки кольорові
Бреду одна, сама собі чужа.
Де ти? Поклич! Озвися із туману.
Мене сюди розлука привела...
Хай буде день. Нехай зоря устане
Й від смутку хай залишиться зола.
Де ти? Озвися! Серце заблукало,
І холодно, так холодно душі.
Моя любов... Тебе було замало,
Щоб осягнути Вічність на межі.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2017
[b]***Ялино… Ялино… Я – лину
Над темно-зеленим простором,
Над хвої стоколірним морем,
Крізь запах живиці і тліну,
Напоєна світлом прозорим,
І бачу бурштинові зорі.
Ялино… Я – лину… Хвилина
Польоту – у вік довжиною,
І птахи, зустрівшись зі мною,
Забудуть, що в лузі калина
Їх жде золотою весною,
Вони, як і я – в неспокої.
Я – лину… Хвилина… Ялино,
А ти – як свіча, що під небом
Палає смарагдом… Нам треба
Землі і небес. На коліна
Ялино, я стану, й до тебе
Зверну своє слово і треби.
Я – лину. Ялино… Ялино…[/b]
[i]21.10.2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2017
[b]Пустите ветер в дом легко, как птицу,
Когда он к вам крылом в окно стучится,
Не сомневаясь в том, что шаг рискован –
И неприкаян он, и не прикован.
Пустите ветер в дом – откройте двери,
Ведь будет вам потом во что поверить,
Ведь будет вам светло, легко, летяще
Подумать о простом и настоящем.
Пустите ветер в дом промокшей птицей,
Не верьте, что при том беда случится:
Мы в снах добро и зло себе рисуем…
Он неприкаян и непредсказуем!
Пустите ветер в дом – так стало нужно:
Вон провода о том гудят натужно.
Между добром и злом мосты мостите,
Пустите ветер в дом, скорей пустите!
Пусть на дворе темно, не бойтесь стужи,
Пустите ветер в дом – он ждёт снаружи.
И будь что будь на том и этом свете,
Пустите ветер в дом, пустите ветер.
Пустите ветер в дом – пусть тронет шторы,
Заплещутся окон меж них озёра.
Пустите ветер в дом, он гасит свечи –
Так звёзды за окном увидеть легче.
Пустите ветер в дом, он станет тише,
В плаще и под зонтом войдёт под крышу –
Стучался только вот, ломился даже –
И, как продрогший кот, у печки ляжет.
Пусть отдохнёт в тепле, где разговоры,
Где угольки в золе погаснут скоро
Под мерный стук часов, под стон ненастья…
Пустите ветер в дом – и будет счастье.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756176
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.10.2017
[b]Хрустальная витрина января:
В ней синий снег и зарево заката.
Наверное, придуман был не зря
Поток времён, излившийся когда-то…
Вы улыбнитесь солнца янтарю:
Его лучи - оранжевые нити –
И заходите в лавку к январю,
И что-нибудь … хоть что-нибудь купите!
Купите синий царственный покой,
Кусочек хоть – он нужен почему-то,
До времени пусть будет под рукой
В шкатулке ледяного перламутра.
Купите кружева оранжевых лучей
Полоску яркую, чтоб угол свой украсить,
Иначе дом останется - ничей
И праздник вечно будет вам не в празник.
Тут радость так оранжево-нежна,
И чистый снег сияньем синим брызнет.
Вы спросите: а какова цена?
Да что цена… Всего кусочок жизни![/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756173
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.10.2017
[b]Бабочка – маленький ангел,
Крылышки из перламутра,
Будь предсказанием Ванги
В брызгах румяного утра.
Будь предсказанием лета
С радугой вместо косынки,
Лета, что в сонце одето,
В травы, в листву и в росинки.
Вспышкой счастливого чуда,
Звуком нескрипнувшей двери
Вдруг появись ниоткуда –
Я в предсказанье поверю.
Будь моей маленькой Вангой,
Ты мне нужна почему-то,
Бабочка – ласковый ангел
В платьице из перламутра.[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756172
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.10.2017
***
Білі тугі покривала —
Білі, ні сліду, ні риски —
Стелить під небом застиглим
Січень студений і сонний.
В чорнім безлистім галуззі
Вітер заплутався з ночі.
Тиша під небом застиглим,
Тиша дзвінка і холодна.
Січень — він білий і чорний:
Білі його покривала,
Чорна під небом застиглим
У ополонці вода...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756007
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.10.2017
* * *
Сонце золотого нарциса
Прохолодне й духмяне
Далека-близька зірка
На юній квітневій клумбі
Серед шаблистих пагонів
Серед пухнастих бджіл
Під прозорою хмариною
Як під легкою парасолею
Таємниці-невтайни
Світить з глибин весняного світу
Горить вабливим сяєвом
Дитинства
Якого вже ніколи не повернути
Ніжне мамине сонечко…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2017
[b]А вже листок у мене на вікні
Притиснувся до скла в тонкій печалі:
Йому далекі гуси накричали
Сумні слова поміж вітри сумні.
Сумні слова… Холодні вечори,
Прозорий парк в молочному тумані,
Нудні дощі і приморозки ранні.
І зорі, що не гаснуть до пори,
І зорі… Древні свічі небуття,
Огні осінні вічної спіралі –
Тієї, що у радості й печалі
Дарує світу білому життя.
Дарує світу рінь, і суть, і хист,
Цвітіння трав – і тих гусей ячання,
Що накричали осінь… І мовчання.
І вересень. І на віконці лист… [/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755849
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.10.2017
Ой, тихо, тихо,
На світі тихо,
Розтали звуки
Плачу і сміху,
Не чути співу,
Не квилить лихо,
На світі тихо,
Над світом тихо.
Горить, як ватра,
Над світом місяць,
Тремтять узори
Сузір’їв-китиць –
Як вишиванка,
Небесний ситець…
Горить-палає
Над світом місяць.
Цю ніч вдихаєш
На повні груди –
Такої тиші
Вже більш не буде!
Які ми з вами
Щасливі, люди…
Вдихнімо ж тишу
На повні груди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755848
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.10.2017
Замовкли безголосі солов’ї,
І вітер вмер, безглуздий і байдужий,
Пішла гроза, в її брудні калюжі
Скидають оком небеса недужі –
Вони бліді, як почуття твої.
Бліді, безсилі, змерзлі почуття –
Як голі віти, що скорились вітру,
А він умер… Лишилася палітра
Безбарвних фарб. Солоні сльози витри.
Любові вже немає вороття.
Так, вороття любові вже нема.
Грядущий ранок не міняє суті.
На травах роси, як краплини ртуті,
І в солов’їв серця і крила скуті,
І без любові білий світ – тюрма…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2017
[b]***В мені бринить сонет...
В нім плаче біла вишня
І ронить пелюстки
сльозами поміж трав...
Як дівка у квітках,
Що проводжати вийшла,
А козаченька слід
вже вдалині розтав.
* * *
В моїм сонеті я,
Як вишня, відцвітаю,
Між сонце і зірки
ті сльози-пелюстки
Злітають на вітрах,
І я іще літаю,
Та не спинити плин
великої ріки.
* * *
Ріко мого життя,
Дай доцвісти, як вишня,
Нехай луна несе
сонет у далину.
Мій голос ще дзвенить,
І сила ще колишня.
Хай стріну ще хоч раз
ясну зорю, ясну...
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2017
[b]Світанок в роси падає
Із зорями всіма...
На все на світі рада є,
Лиш на любов — нема.
На все на світі рада є,
У кожного — своя...
Бува, любов не радує,
Підступна, як змія.
Бува, любов не радує,
Бува, як дим, гірка.
На все в людей розрада є,
Чому ж я не така?!
На все в людей розрада є,
І навіть на любов...
Що буде, не загадую,
Тебе шукаю — знов.
Що буде, не загадую,
До тебе я іду.
На все на світі рада є,
І я свою знайду.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2017
[b]На цвіт — мороз,
І грім на голе древо.
А нас немає,
Ми — лише були.
Проходиш повз...
А може, й не суттєво,
Що ми у парі
Бути
Не змогли?..[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2017
[b]Гроза у місті.
Дощ стіною.
Дощ...
Кипить стіна від хмари до асфальту.
В розколах грому суголосся площ,
І світ відлитий з димчастої смальти.
Гроза у місті.
Сердиться Перун,
І коні хмар переступають важко...
Сягає гнів його зелених врун
Принишклих парків в м’яті й у ромашках.
Спустіло місто.
Сповнилось дощем...
Птахи і люди — всі по теплих гніздах.
Відкривши небо скрипковим ключем,
Гроза заграла — впевнено і грізно.
Гроза у місті.
Напуває світ...
Асфальт не п’є. Він мертвий.
Це — навіки.
Та, крапель уриваючи політ,
Течуть по ньому буйнопінні ріки.
Гроза у місті!
Будемо живі!
Веселка буде! Сонце прийде чисте!
І гляне в небо,
у росі й траві
Освячене грозою, світле місто.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754242
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2017
[b]Я тебе справді чекала.
Не віриш? Хай буде і так.
Мені дзвінків було мало —
Хотілось злетіти, як птах.
Я тебе, мабуть, любила,
А може, люблю і тепер.
Морозцем слово прибило,
Твій голос у трубці умер.
А може, тебе немає?
Намріяла просто сама?
Чекаю. Кохаю. Знаю:
Прийшла серед квітня зима.
Жорстока мовчить мовчанка,
І я уже ніби не я.
З початку і до останку —
В усьому провина моя.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2017
[b]Альти диких гусей крізь осіннє світання
Ледве чути у мареві тихого сну.
Прокотилися грози журливі, останні
І полишили згадку — тремтливу... одну...
Як-то буде там, в дальньому, теплому краї?
Як-то буде отут, у полоні зими?
Знає ватаг свій шлях. Він за зорями знає,
Ріже простір холодний твердими крильми.
...А у сні гуси-лебеді — білі, як мрія,
Пролітають під сонцем і струшують дзвін,
І сміється весна, і сказати не вміє,
Чом бентежить так душу і радує він.
Над лиманом крізь ніч знов покликали гуси,
І у небі між зір силует розтає...
...Я лечу й повернусь, я лечу й повернуся —
Тут лишилося серце, тут — серце моє!
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753357
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2017
[b]Від берега і до обрію
Місячний путівець...
Була весна моя доброю –
Все літо звело нанівець.
І ніби такі, як завжди,
Туман і мокра трава...
Не треба мені тії правди,
Коли вона убива.
Проходять, як болі, дати,
І жити пора самій.
Не хочу, не хочу знати,
З ким ти і де — не мій. [/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2017
[b]На перехресті вересня і жовтня
Шумить тополя в золотій росі.
Над нею небеса, птахами повні,
Над нею сонце в сумі голосів.
Роняє росу золотом на трави,
Хита тополя гіллям на вітрах.
Летять ключі у місячні заграви,
Ключі гусей...
У жовтні кожен — птах...
Летить душа,
тривоги й сонця повна,
Ген за гусьми
в далекий теплий світ...
На перехресті вересня і жовтня
Тополя в чистім золоті шумить.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2017
[b]Листя мідне, медове, багряне
Вбране у вогняні кольори...
Крізь молочні розливи туману
Зорять зорі в сумні вечори.
Листя ніжне, тремтяче, летюче
Роздимають вітри по світах...
І кружляють оранжеві тучі
На майданах в холодних містах.
Листя в леті, у сумі, у тліні
Зносить шану осінньому дню...
І принишк у зими на коліні
Рудуватий метелик вогню.[/b]
[b][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752894
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.09.2017
[b]Ідеш по листю, як по небесах —
Жовтогаряча хмара попід ноги,
І чорний птах, осінній чорний птах
Збиває в піну вітер без дороги.
Пливе туман, і марево тремтить,
І небеса у шелесті пахучім...
А птах летить, осінній птах летить,
Холодне сонце тоне в жовтій тучі.
І знову шелест, аромат терпкий,
Галузка трісне — й тиша, ніжна тиша...
У листі небо.
Птах у небі — свій.
Щиріш не можна: це вже — найщиріше.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752892
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.09.2017