| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Осінь гуляла дворами,
Листя пожовкле кидала,
У хмар високих просила,
Любові, творіння й краси.
Осінь чекала на мене,
Мрію квіткову писала!
Рідна мене не приймала,
Музу мою не пускала.
Осінь чарівна шукала,
Білі троянди у серці поета,
А Ліна Костенко писала:
"Все буває в серці людському -
тихий смуток і гордий гнів,
І скорбота горя найбільшого,
і гнітючий тягар гіркоти,
Та нема тягаря страшнішого
невагомої пустоти"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809442
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 09.10.2018
Прекрасна професія − журналіст. Чому я її обрав? Насамперед тому, що ще змалку хотів бути активним учасником усіх подій, що відбуваються у нашій країні, мріяв здобути ту професію, яка б мені подобалася, яка б приносила не тільки матеріальне задоволення, але й моральне. Журналіст - це той самий письменник, адже він повинен написати та заінтригувати читача. Тут доречно згадати вислів Артура Сульцбергера: «Ми, журналісти, говоримо публіці, куди стрибнула кішка. Далі публіка вже сама займається кішкою».
Я бачу особливість навчання цієї професії у тому, що перед студентами відчиняються двері у світ пізнання, виробляються уміння обґрунтовувати і запам’ятовувати. Отримавши цей фах, можна проявляти свої творчі здібності і таланти у різних галузях, тому що, здобувши необхідні знання, можна працювати і кореспондентом, і репортером, і політичним оглядачем і т.ін. Вважаю, що якщо людина хоче змінити світ, то їй необхідно закінчити саме журфак, тим більше, коли відчуває своє у тому покликання.
Ольга Фреймут, Катерина Осадча, Павло Шеремет − особистості, які віднайшли себе у цій важливій професії—журналістиці. Зараз вони найпомітніші постаті навіть у світовому рейтингу.
Не думаю, що стати журналістом легко, адже це тяжкий процес, постійно треба навчатися, вивчати мови, дізнаватися про нове в країні і у світі. Для мене це цікаво, тож я зробив невеличке опитування серед учнів моєї школи, чи хотіли б вони стати журналістами. Маємо такі результати: із 34 учнів 15 висловилися «за».
Вважаю, що зараз багато журналістів у нашій країні досить стандартно пишуть статті: матеріал, інформація, цифри. Іноді це стомлює, бо хочеш різноманіття, нового. Так, головне для журналіста доступно пояснити читачеві про події, але треба стати ближчим до людей, доносити свої думки, свої пропозиції.
Іноді мене запитують: «Ти справді хочеш стати журналістом?». Моя відповідь: «так». Знаю, буде тяжко, наприклад, працювати з шостої ранку до пів другої ночі, протистояти у боротьбі за справедливість. Сьогодні 21 століття, але ми не маємо повної свободи слова, люди бояться. Хочеться закликати: та чого ж ви боїтеся, люди? Говоріть і творіть, бо без вас ми не зробимо свою країну такою, якою хочемо бачити! Бо без вас, люди, ми ніхто! Тільки з власними силами ми збудуємо європейську державу!
Українці завжди боялися говорити, терпіли, мовчали, але наш час настав. Я не закликаю до бунтів чи повстань, я закликаю дати Слову свободу. Такий крок принесе тільки користь, давайте будемо разом творити нашу історію аb imo pectore.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783035
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 18.03.2018
Моя країна в серці Європи.
Україна- європейська країна. І не тому, що розташована в центрі карти Європи, а тому, що український народ цінує та зберігає ті ж самі поняття про волю, справедливість, незалежність, які існують у європейських країнах.
Перший крок до Європи наш народ зробив ще в 90-ті роки минулого століття, коли твердо заявив, що Україна- самостійна і незалежна.
Ще можна похвалитися виготовленням якісних автомобілів, солодощів, зніманням фільмів та мультфільмів, відомими людьми.
Події на Майдані показали патріотичну,національну свідомість українців. Цей факт також підтверджує думку, що ми європейці. Народ завжди відрізнявся від інших, бо не боявся показати на весь світ свою патріотичність.
Історичні відомості часто упамятовують Запорізьких козаків. Саме вони відповідали всім характеристикам патріота своєї Батьківщини. Сильний дух, хоробрість, жага волі- все це дало перемогу.
Я та члени моєї родини з впевненістю називаємо себе європейцями, бо цінуємо свою рідну землю, пишаємося досягненнями свого народу. Ми за справедливість, за мир, за волю. Я-українець! Я- європеєць! Ми доводимо не словами, а вчинками. А історія говорить, що ми завжди боролися за свої права, самостійність і державність.
Я-європеєць! Адже ціную сімейні та народні цінності, адже маю сильний дух патріотизму і підтримую поетичним словом:
Україну полюбив я
За гарні лани!
За місяць ясненький
За води прозорі!
Кохання прекрасне
Воно не одне!
За долі ясні!
За Карпати, за Львів ,
Харківщину та Рівне,
Дніпро, Чернігів, Чернівці
Не байдужі всі вони.
Я зобов’язаний допомогти своїй державі. В мені є сили, які я хочу витрачати на розвиток своєї країни. В мені живе та європейська особистість, яка живе чесно,робить свою справу, ні за ким не гонеться.
Ми-європейці! Ми-найкраша нація! В нас є, що показати світу. В нас є те чим можна похвалитися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757209
рубрика: Інше, Громадянська лірика
дата поступления 26.10.2017
Так часто починаю думати,
Памятати того, кого ніколи не бачив,
Сумувати за тим, з ким ніколи не розмовляв.
Так часто буває,
Що сумно понад усе,
Що нічого не можна зробити було.
І тоді,коли розумієш, що й не було життя того,
На яке всі так довго чекали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753237
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.10.2017