Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Налий мені у келих неба.
Ми вип’ємо на брудершафт.
Дай скуштувати місяць – щербень,
Коханий мій васал і граф.
Накинь мереживо туману
На тонкі плечі і персти.
Я музою твоєю стану.
Бери мої крила і в небо лети.
Гравюри осені на шкірі,
Вишневий опік на вустах.
Наповню я тебе без міри,
І ти побачиш серця крах.
Воскресну феніксом в огні,
В зацілованій іпостасі.
Подаруєш троянду мені,
Обезкриленій бідоласі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2017
Я – не елегія. Я – терпка проза.
Я- реквієм, крик зболений з душі.
Я- не світання. Я – вітри і грози.
Я – кров’ю з потом писані вірші.
Я- не солодка . Я – пекуча й гостра.
Зі мною жити – плавати в шторми.
Не зло в мені – озлобленість і острах.
Не вирвати тепла з обійм зими.
Тримаюсь за примари того Раю,
Що, Фльор казав, чекає за кутком.
На нервах знов мінорні ноти граю.
І рвусь до щастя тільки напролом.
Споруди перетворюю в руїни
Карткових вілл, палаців на піску.
Душа моя, мов лілія, невинна.
Шипами обросла в чагарнику.
Мені б міняти пазурі на крила.
Міняти музу на плиту і спиці.
Та жить інакше просто не зуміла.
І не злетіти їжаку, як птиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751752
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2017
Сповідь письменниці
Я кров’ю напишу, що я – письменниця,
Якщо не всю ще кров мою допито.
Минуле вже до мене не повернеться.
І я не стану знову стиглим літом.
Слова із горла на свободу просяться.
Шматуй рукопис – душу розриваєш.
Без ниви , знаєш, ниви не колосяться.
Отак в пітьмі душа моя ридає.
Хоч забери у мене ручки, пера, ноути.
Поріж мені руки – писатиму подихом.
Бо слова – не бездушнії роботи.
То діжа, вщерть наповнена порохом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751749
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2017