| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Жив на світі чоловік,
Що любив горілку.
І не слухав він ніколи
Ні матір, ні жінку.
Дозволяв собі багато
Випити щоразу,
Бо не міг він обійти
Отую заразу.
Якось плентався додому
Оцей волоцюга
Та до того ж іще й тяг
Свого-таки друга.
«Жінко», – каже, –
«та куди ж ти поділа
Оті вхідні двері?
Та чому на столі й досі
Немає вечері?»
Кочергу дістала з печі
Вірная подруга
І хутенько із дверей
Виштовхала друга.
Жити довго з питоком –
То страшная мука.
Буде тому чоловіку
Добрая наука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752563
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 27.09.2017
Моя чарівна Лозівщино!
Степи безмежнії твої…
Великий урожай зростає
На слобожанській цій землі.
Безмежне поле, наче море,
Мені нагадує наш стяг.
Тут бджоли облітають поле –
Збирають меду урожай.
Весною, рано на світанку,
вже трактори гудуть в полях.
Людська худоба спозаранку
смачну траву жує в балках.
Степ пахне молоком і медом.
Лунає скрізь пташиний спів.
Нічого більшого не треба,
як жити на ось цій землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752562
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.09.2017
Мама! Знайоме для кожного слово…
Багато у слові цім…
І точно не випадково
Була ти в житті моїм.
Зринають у пам’яті хвилини,
Коли були з тобою вдвох.
Такі хвилюючі моменти
Стали святі для багатьох.
Дерева гойдає вітер,
Ти носиш мене на руках.
Так затишно і спокійно
На теплих твоїх грудях.
Мені ти «котка» співаєш,
Цілуєш також у чоло.
І навіть іще не знаєш,
Як добре мені було.
У хаті спокійно й затишно.
Навколо сія́ чистота.
Лиш тихо іде годинник,
Хвилини життя відбива.
Надворі хурделиця й вітер.
У плитці мелькає вогонь.
Приємно дуже пити
Чай з липи із твоїх долонь.
Мені ти і казку розкажеш,
Віночок з кульбаби сплетеш.
І бджілку на квітці покажеш –
Такою, як я, була теж.
Любити завжди вчила
Людей і рідний край.
Тож в мене виросли крила.
Ти, мила моя, це знай.
Без тебе й твоєї підтримки
Важко було б у житті.
Не даси ти упасти сльозинці –
Завжди допоможеш мені.
І скільки б років не прожив ти –
Завжди пам’ятай:
Мама – це сонце узимку.
Мама – земний твій рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2017
Біленька хата… Затишне подвір’я…
І ціле море квітів скрізь.
Троянди високо угору
в саду моєму розплелись.
Ми з мамою це все саджали:
краса природи манить нас,
щоб всі увечері сідали
у холодку у вільний час.
І гомоніли між собою,
Пили духмяний теплий чай,
І зачаровані красою
збирали віршів урожай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751280
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2017