Enou

Сторінки (1/6):  « 1»

Все ж закінчиться життя…

Загорілася  планета  і  летить,
жовтим  полум'ям  палає  і  горить.  
Плаче  люд  весь,  скиглить  і  реве,  
наступає  кінець  світу,  мре  живе.  
Кожен  криками  благає  про  життя.  
Мить  проходить  -  і  нема  його  буття.  
Хтось  біжить,  шукає  прихистку,  але,
все  ж  закінчиться  життя,  помре  живе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841927
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 14.07.2019


Безмежне почуття

"Коханню  всі  віки  покірні",–
сказав  колись  один  мудрець.
Бо  не  кохають  лиш  невірні,
І  без  кохання  ти,  як  мрець.
Кохання  -  мить  для  відпочинку,
кохання  -  смак  твого  життя.
Ти  не  попробуєш  начинку,
як  не  нирнеш  у  почуття.
Кохання  –  щастя  й  світлі  крила,
кохання  цього  світу  сила.
"І  без  кохання  нам  кінець",–
сказав  колись  один  мудрець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2018


If

Якщо  любов  прилине  знов,  як  птах
Ти  закохаєшся,  побачивши,  не  так?
Ти  закохаєшся  й  залишиш  вже  свою,
Свою  найкращу  квіточку  в  раю?

Якщо  до  тебе  буде  ніжно  промовляти,
Якщо  пообіцяє  більш  за  все  кохати?
Ти  закохаєшся  й  залишиш  вже  свою,
Свою  найкращу  квіточку  в  раю?

Чи  ти  ніколи  більш  не  покохаєш?
Свою  любов  у  серці  заховаєш,
Свою  любов  нікому  не  відкриєш?
І  скажеш  тихо:"  Я  все,  тебе  люблю..."
Й  загинеш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2017


Умій літати, а більше нічого й не траба…

Лети,  здіймайсь  високо  в  небо,
і  опускайсь  на  срібних  крилах,
усім  кажи,  що  так  і  треба,
що  ти  є  справжній  птах.
Багато  хто  тобі  не  вірить,
та  як  повірити  тоді,
коли  весь  світ  спить,
він  заснув  у  журбі.
Ти  знаєш  як  чудово,  
коли  усе  прекрасне,
коли  усе  здається  знову  й  знову,
що  жить-це  дуже  класно.
Всі  інші  тануть  у  журбі,
забули  всі  розлуки,
всі  інші  стали  вже  не  ті,
пройшовши  ці  всі  муки.
Ти  не  сумуй,  прошу  тебе,  повір,
ми  злетимо  ще  разом,
допоки  дощ  ще  не  полив,
і  не  посипав  градом.
Допоки  крила  нам  оті
війна  не  обірвала,
допоки  ми  не  янголи,
й  зима  ще  не  настала...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2017


Роль слова

                   30.01

Яка  велика  роль  у  слова,
Не  просто  так,  повір  мені.
Звучить  ти  чуєш,  пісня  нова,
І  ти  про  неї  розкажи.

Словами  можна  руйнувати.
Словами  можна  зберегти.
У  слово  можна  закохатись.
Сказати  слово  і  піти.

Без  слів  ти  можеш  полюбити,
Без  слів  ти  можеш  не  любить.
Та  як  без  слова  в  світі  жити?
Як  помогти  чи  попросить?

Без  слова  і  думок  немає,
Без  слова  просто  є  –  інстинкт.
Тоді  людина  і  не  знає,
Як  правильно  на  світі  жить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749876
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.09.2017


Дивний сон

08.09
Одного  разу  спала  я,
І  сон  мені  приснився,
Побачила  я  хлопця  там,
До  ніг  мені  вклонився.

Я  думала,  не  може  бути  так,
Можливо,  це  –  фантазії,
Але  у  снах  я  бачила
Його  не  одноразово.

Маленький  хлопчик  появлявсь,
А  то  зникав  безслідно,
Він  моє  ім'я  чомусь  знав.
Мені  було  все  рівно.

Хоча  історія  давно  була,
Та  я  все  ж  запитала  у  малого:
"Маленький  хлопчик,  як  твоє  ім'я?"  
"Маленький  принц",  –  почула  я  від  нього.

Здавалось,  він  говорить  про  життя,
Здавалось,  та  чи  вміє  він  все  ж  говорити?
У  голові  крутилася  історія  ось  ця.
Я  розуміла,  що  він  є  не  з  цього  світу.

І  кожен  день  я  чула  його  голоси,
Його  повчання,  його  рухи,
Немовби  я  лежала  між  пустелею  сама,
Та  очі  бачили  і  вуха  слухали.

Маленький  він  –  думки  як  у  старого,
Шукав  хлопчина  щастя  на  Землі,
Та  я  і  не  підозрювала  того,
Що  він  живе  вже  кілька  поколінь.

Я  спілкувалась  з  ним,  як  з  другом,
По-іншому  і  немогло  би  бути,
Радію  дружбі  кожній  я,
Якщо  не  доведеться  колись  її  забути.

Цікавий  співрозмовник  він,  
хоча  і  досить  дивуватий.  
Та  хто  ж  насправді  він  такий?
Малесенький,  щокатий...

Маленький  принц  –це  є  добро,
Що  в  світі  в  нас  блукає,
Шукає  щастя  на  Землі,  
Та  у  всіх  не  відшукає.

Так  хоче  другом  стать  мені,
І  я  йому  повірю,
Де  ще  знайду  на  світі  цім
Добро,  тепло,  довіру?..

У  синіх  очах  у  добра,
У  серденьку  надії,
Добро,  надія  і  любов,
У  холоді  зігріє.

Не  дасть  загинути  у  злі,
Не  дасть  тобі  забути,
Що  ти  живеш,  лиш  кілька  днів,
Що  ми  на  світі  ЛЮДИ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2017