| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Я тону в чорному небі з зірками
Викурюю сигарету,...
в пачці .. останню...
Здається, б сиділа ,на цьому балконі віками
Описувала в голові епоху - ,
нашу ранню...
Розглядала опівночі спустошені бокали..
всередині накопичилось потроху,
цього дурацького мотлоху...
Довго Роздумувала, а що там за гранню?!
- нас? -нема! ми заблукали!
так важко на видиху..
Мабуть, пробачення попрошу осінню....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2018
привіт! як твої справи?
закриваю очі і уявляю, як спитаю...
років через 10...,
за межами ілюзій нашої уяви..
чи складаєш ще улюблені октави, і...
досі записуєш на папері нові глави?
Пам'таю, що ненавидиш читати мої романи..,
замовляєш через дорогу, без цукру кави...
лягаєш спати тільки як світати стане...
все так же мрієш перебратись до варшави?
Щось в голові все п'яне...
Мабуть, твоя пам'ять ніколи проти моєї не повстане...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2018
Завтра залишу усе позаду,
перегорну сторінки
останнього роману,
Зітру всі відтінки
клятого обману...
Завмерлий, його,строгий погляд покину
вдалині молочного лиману
А сьогодні - спустошу алкоголь
до останнього бокалу..
завтра, обов'язково, залишу усе позаду..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2018
Хочу написати ще один вірш,
Розказати, як було усе насправді,
Він не був з тих, що гірш,
Він був з тих, що найкращі.
Закрутив усе листопад, -
лиш його звинуватим,
Так вийшло, - на жаль,-
не буду брехати...
ми готові були до змін,
І.., ніби, не було чого боятись,
Нашого щастя робили скрін,
Від "нас" не було куди сховатись!
Та час розпоряджається завжди інакше,
Не питаючись, без вагань!!!
І, звичайно, щодо нас так же...!
Ні, не брехали, інших не шукали,
Просто.. стали жертвами обставин...
А потім нові події, снігопад...
Забули п'яний листопад...
Хоч після стількох років,
Я досі його зберігаю..,
В шуфляді..., на дні..., з лівого краю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2018
І ночі так часто здавалися вічністю,
І грози так часто витали вві сні,
До Вас долинали чуття холодною ніжністю,
Вагались довго чи справжні , живі....?!
А здогадатись було не важко,
Очі як лампа світились її,
Хоч страх невідомого, пташко,
Брав верхи на нашій святішій землі!
Охопив й адресата, як бачиш,
Вдає, що не чує, сліпий ...
Насправді, знає, що влучиш,
У самісіньку душу, як серце не скрий...
І ночі так часто ,здавалися вічністю...
І, Ви, так часто будили її уві сні,
Мучили взаємною безвістю..
Та таки залишились чужі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2018
А, може, так усе потрібно?!
Було у цьому місті,
у жовтні, і опале ,потім ,листя...,
Сміялись, забувались,задихались одномірно...
Вони,колись тісні
у думці, подиху і слові - рівномірні,
На одній лиш своїй мові...
Божеволіли..., одне з одним навіть уві сні,
Хоча б секунда ще, у Сан-Маріно,
лиш, не в теперішні сірі і буденні дні...
Трепетно заграло піаніно...
Згадали,колись, єдині,
сьогодні уже - ні!
картини наші на стіні,
були такі безгрішні і смішні...
Торішні...
У мнулому житті!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2017
А ще вчора були люди,
Сьогодні їх нема....
Асфальт і біла штрихпунктирна полоса...
Розтріпане волосся,
Оливкового кольору склера,
Чекала коли впаде зоря...
Важко і глибоко дихала вона.
А ще вчора була повністю жива.
Слова.. чужа тепер, не моя рідна душа,
Зараз в цю мить нічого нема...
Є 471-ша дорога в нікуда
Якщо не здійсне бажання зоря,
Яке в сорок сьому ніч загадувала я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2017
Нічне світло...небо...вітер...
Сірі очі мерехтять наївно,
Світлофори всі зелені...
Червоного вина в келиху пів літр...
Вона пішла...
Як і закінчилась її улюблена,
дурна - та передача ,
що йшла по Інтер...
Нервувала! Кричала! Набридала!
Навіть в голові картину малював,
що вона речі забирала...
Тепер я вільний, знайдеться ще та,
яка вмітиме обіймати, як вона... !
Чорт..., правду таки не приховати,
Я вмію сам собі брехати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2017