Авдія

Сторінки (1/15):  « 1»

Все так не буде!

Все  так  не  буде,  а  як  буде  –  то  не  все,  
Бо  кожен  день  нам  новизну  несе,
Дарує  досвід,  почуття,  емоції,
Нові  можливості  і  дивовижні  опці:
Відчути  все,  побувши  в  ізоляції,
Різнити  справжнє  і  галюцинації,
Побачити  нарешті,  крок  за  кроком,
Життя  своє  незвичним  «третім»  оком…
Побути  із  собою  наодинці,  
І  знову  по  краплинці,  по  частинці
Віч-на-віч  розмовляючи    з  душею,
На  власне  «Я»  вернути  привілею,
І  не  здаватись,  не  лякатись  змінам,
Бо  те,  що  не  вбиває,  те  нас  зміцнить,
Бо,  як  колись  казали  мудрі  люди,  
Все  буде  добре,  і  -    все  так  не  буде…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020


Так швидко подорослішали діти

Так  швидко  подорослішали  діти,
А  ми  їх  не  готові  відпускати,
Ще  під  крильми  їх  хочеться  тримати,
Але  настане  час  –  пора  летіти!
Лише  недавно  були  перші  кроки,
Недосипи,  і  втома,  й  хвилювання,
Зростали  непомітно,  рік  за  роком  :
В  батьків  –  робота,  у  дітей  –  навчання…
Так  швидко,  що  іще  не  надивились,
Не  налюбились,  не  наобіймались,
Тоді  –  засмучені,  тоді  –  втомились,  -  
Ще  встигнемо,  -  так  нам  тоді  здавалось…
А  час  біжить,  нікого  не  питає,
А  діти  дуже  швидко  виростають…
Цінуймо,  поки  можем  пригорнути,  
Минуле  –  не  під  силу  повернути…
Так  швидко  подорослішали  діти,
І  крила  розправляють,  щоб  летіти…
Цінуймо  час,  коли  вони  із  нами,  
Даруймо  їм  любов  від  тата  й  мами!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020


Народилась в сорочці

Я  народилася,  кажуть,  в  сорочці,
В  білій,  з  мереживом  вишиванці,
Ще  й  на  додачу  в  гарнім  віночку,
Під  щебетання  птахів,  уранці.

Я  усміхалась,  раділа,  зростала,
Були  моменти  –  життя  не  щадило.
Але  на  тілі  моїм  вишиванка
Від  бід  і  напастей  не  раз  захистила.

Вже  із  роками  зносилась,  порвалась,
Вицвіла,  та  і  нитки  полиняли,
Але  сорочку,  що  з  Неба  дісталась,
Я  берегла  і  завжди  доглядала.

Моя  сорочка  Любов’ю  зоветься,
Та,  що  від  Бога  кожній  людині
Вірою  вишита,  ткана  Надією,
То  ж  одягаю  її  я  щоднини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789760
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.05.2018


Я впустила додому весну

Я  впустила  додому  весну  –
Промінь  сонця  і  подих  тепла,
Після  довгого  холоду  й  сну
Повернулась  вона,    ожила.
І  принесла  на  крилах  вітрів,
Те,  що  кожен  від  неї  чекав…
І  пташиний  схвильований  спів,
Не  змовкав  до  вечірніх  заграв.
Ніжні  паростки  зела  й  трави
Із  жагою  до  сонця  тяглись,
Пили  з  неба  жадані  дощі,
Що  так  щедро  на  них  пролились.
Я  впустила  у  серце  весну,  
Свою  мрію  ясну,  осяйну:
Хочу,  як  би  в  житті  не  було,  
Дарувати  любов  і  тепло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789595
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.04.2018


Біблія

Цю  Книгу  Книг  читаю  залюбки,
З  любов’ю  в  ній  гортаю  сторінки.
Коли  ж  я  потрапляю  у  біду,
Лиш  там  розраду,  спокій  віднайду.
Коли  від  болю  в  серці  защемить,
А  сльози  неможливо  зупинить,
Про  те  читаю,  як  Ісус  страждав,
Коли  гріхи  людей  на  себе  брав.
Знущання,  глузування  й  біль  терпів,
Прощав  так  милостиво  ворогів,
Розп’ятий  був  ,безгрішний,  на  хресті,  
Щоб  всі  гріхи  прощались  нам  в  житті.
Ця  Книга  вчить  надіятись,  любити,
Не  мати  в  серці  зла,  добро  чинити,
В  ній  приклади  слухняності,  терпіння
І  Богу  слава,  честь  і  поклоніння.
Чому  би  всім  вкраїнцям  -  християнам
Не  перейняти  Істини  Любові?
Поводитися  гідно,  чесно,  свято,
І  жити  так,  як  вчить  нас  Боже  Слово!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758944
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 05.11.2017


А ранок буває різним…

А  ранок  буває  різним  :  піднесеним,  добрим,  ніжним,
А  ранок…  Буває    по-всякому  :  буденний,  незвичний,  знаковий.
А  ранок  буває  погожим,  чи  з  холодом,  снігом,  морозом,
А  ранок  буває  схвильований,  заплаканий  і  згорьований…

А  ранок  буває  недоспаний,  з  словами  образи  гострими,
А  ранок  буває  досвітній,  інколи  –  майже  обідній.
А  ранок  буває  з  обіймами,  з  очима  сонливо  замріяними
А  ранок  буває  :  проспала!  Та  й  інших  проблем  чимало.

А  ранок  буває  щасливим,  неспішним,  спокійним,  сонливим,
А  ранок  буває  з  зарядкою,  з  цукеркою  чи  шоколадкою,
Мій  ранок  різним  буває,  одне  я  напевне  знаю
Веселий  ,  сумний,  чи  ласкавий  -  мій  ранок  завжди  починається  з  кави.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749098
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.09.2017


Не питай…

Не  питай,  зачекай,
Бо  я  не  маю  що  тобі  сказати,
Не  мовчи,  щось  кажи,
Знаю,  несила  вже  мовчати
Не  дивись  з  співчуттям,
Може  не  варта,  може  не  треба,
Плачу  я,  плаче  дощ
І  зі  мною  плаче  небо…

Не  суди,  бо  й  сама
Знаю,  що  грішна,  каюсь,  каюсь,
Скільки  сил    в  боротьбі
Я  віддала,  та  не  відступаю,
Лише  там,  в  небесах
Є  Той,  для  Кого  я  –  люба  дитина,
Лише  Він  мій  Господь
І  я  до  Нього  душею  лину…

Коли  нема  надії  в  серці,  
Коли  немає  сили  жити,
Я  дивлюся  в  Небо
І  вчуся  любити…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749022
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 03.09.2017


Пісня про Україну.



Моя  земля,  на  якій  я  зростала  і  жила,
Моя  земля,  що  дала  мені  віру  і  крила,  
Мій  рідний  край,  де  так  рясно  цвітуть  вишиванки,  
Мій  тихий  рай,  ніжний  вечір  і  сонячні  ранки.

Моя  земля,  де  так  радо  гніздяться  лелеки,  
Могутність  гір  і  високі  до  неба  смереки,
Де  на  полях  колосяться  пшениця  і  жито,
Де  йде  війна,  хоч  у  згоді  ми  прагнемо  жити.

Моя  земля,  де  так  хочеться  в  мирі  й  любові
Ростить  дітей  і  не  бачити  горя  і  крові.
Благослови,  Боже  мій,  пережити  незгоди,
Ти  сили  дай  бути  вільним,  єдиним  народом.

Я  люблю  Україну  і  стаю  на  коліна,
Та  в  молитві  до  Бога  благання  несу  :  
Захисти  Україну,  мов  маленьку  пташину,
Збережи  її  спокій  і  мир,  її  ніжну  красу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749021
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 03.09.2017


Під мантією темряви

Під  мантією  темряви
Сховалось  все  живе,
Лиш  зорі  одинокі  сяють
І  місяць  човником  пливе.

Одних  людей  пітьма  лякає,
Злодюжок  різних  прикриває,
Приносить  в  дім  і  сон,  і  спокій,
Комусь  –  безсоння  й  сум  глибокий.

Ми  звикли  вже,  що  день  минає
І  все  навколо  завмирає,
Зникають  в  тиші  ночі  звуки
І  спочивають  ноги-руки.

Зазвичай  ми  не  панікуєм,
По  цій  причині  не  сумуєм,
Бо  завтра  день  новий  почнеться  -  
Нам  теплим  сонечком  всміхнеться.

І  треба  вірити  напевне  -  
Він  буде  радісним,  чудовим,
Бо  світло  завжди  з  нами    в  серці,
А  ніч  -  подія  тимчасова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748413
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.08.2017


Старий і гітара

Пом’ятою  життям  примарою
Сидів  в  тролейбусі  старий
Та  не  один  він  ,  а  з  гітарою
І  ясний  погляд  із-під  вій.
Він  обіймав  її    із  ніжністю
Неначе  дівчину  юнак
Вона  йому  служила  віддано  
І  він  це  цінував,  однак
В  потріпанім  старім  футлярчику
В  негожий  день  з  собою  брав,
Так  серед  міста,  на  базарчику
Собі  копійку  заробляв.
Блакитні  очі  усміхалися,
Хоч  тихо  плакала  душа
Чому  все  рушилось,  ламалося,
Життя  не  варте  і  гроша?
Кивнув  привітно  він  кондуктору,
І  пасажирів  розглядав
Свою  ж  гітароньку  -подруженьку
До  серця  щиро  пригортав.
Вона  всіх  переливів  струнами
Тужливо  плакала  із  ним
Людських  сердець  ця  гра  торкнулася
Звучанням  ніжним  і  живим.
Розпухлі  пальці  струн  чіплялися
Тужні  мелодії  лились.
І  в  небі  наче  розвиднялося,
Душі  злетіть  хотілось  ввись…
Та  день  скінчивсь,  старий  неквапливо
Весь  заробіток  свій  забрав
І  в  магазинчик  за  пляшчиною,  
Зітхаючи,  пошкутильгав.
А  завтра  знову  із  гітарою,
В  тролейбус  сяде  той  старий
І  будуть  їхати  так  парою
До  кращого  життя,  до  мрій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748412
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.08.2017


Вечірня молитва



Як  легко  ступає  тихий  вечір,
Мені  на  плечі  кидає  темну  шаль
І  я  не  помічаю  очевидні  речі,
І  за  минулим  вже  не  жаль.

Як  ніжно  колихає  нічка  зорі
А  місяць  їй  на  арфі  награє,
Тоді  душа  із  Господом  говорить
І  дякує  за  все,  що  в  неї  є.

Як  добре,  що  Господь  тримає  слово,
Він  обіцяє  не  покинути  дітей
І  в  теплий  вечір  із  Творцем  розмова
Така  доступна  для  усіх  людей.

Він  любить  нас  так,  як  ніхто  не  вміє,
Тому  до  Батька  поспішімо  всі
Бо  в  ньому  є  життя,  любов,  надія,
То  ж  у  молитві  до  Отця  прийдім.  

Дякую  Тобі,  дякую  Тобі
За  небо,  сонце,  за  місяць,  зорі,
Дякую  Тобі,  дякую  Тобі
Моя  душа  говорить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748209
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 29.08.2017


Мрії…

Хто  боїться  розбитися,  той  не  літає,  
Але  сам  він  не  знає,  як  багато    втрачає.
Бо  розправивши  крила,  літати  у  небі,  -  
Можливо,  це  все,  що  для  щастя  нам  треба.
Наші  крила,  це  мрії,  солодкі  надії,
 І  вибір  за  нами  :    їм  жити,  чи  згинути…
Не  зрікайся  їх  ,  бо  лише  мрійники  можуть
 Вільним  птахом  в  небесні  простори  полинути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748129
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.08.2017


Не хочу в школу!


Будить  зранку  мама  доню  :  люба,  пора  в  школу!
Вередує  та  :  не  хочу,  не  піду  ніколи.
Вчора  он  Михайлик  крикнув,  --  вуха  заболіли,    
А  від  слів  Оленки  й  Люби  аж  почервоніла.
Та  й  Іванко  ображає,  все  ставить  підніжки,  
А  Миколка  на  уроки  приніс  свою  кішку.
Оля  мені  приліпила    жуйку  до  спіднички,
Хихотіли  весь  урок    Аня  і  Марічка
Ой,  не  піду,  не  вмовляй,  я  туди  ніколи.
Ні,  збирайся,  мусиш  йти,  ти  ж  директор  школи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748128
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.08.2017


Я навчилась любити справжнє

Я  навчилась  любити  справжнє  –
Із  сльозами  та  із  невдачами,
Хто  відкритий,  правдивий  завжди,
Бо  по  іншому  просто  не  навчений.
Може  слів  та    емоцій  занадто,  
Може  часом  із  себе  виводять,
Та  приємно  мені  визнавати  –
В  час  незгоди  такі  не  підводять.
Я  горнулась  колись  до  улесливих,  
Лиш  тому,  що  вважала  :  це  лагідність.
Вислуховувала  їх  нотації,
Бо  вони  такі  правильні  й  праведні.
Їх  багато  було,  хто  напористо
Вчив,  як  правильно  треба    жити,
І  так  мало,  хто  тихо,  без  користі
Вмів  приймати  мене  і  любити.
Я  навчилась  ділитись  отриманим
Від  життя,  і  добром  і  незгодами…
Я  навчилась  радіти  взаєминам:
І  неквапливим,  і  з  пригодами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747938
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.08.2017


Нас гріє єдине сонце

Нас  гріє  єдине  сонце,
Ми  бачим  ті  ж  самі  зорі,
Чому  ж  так  багато  воєн,
Чому  так  багато  горя?
На  всіх  нас  –  одна  планета,
Житло  для  усіх  –  єдине,
А  ми  не  живемо  в  мирі,
Людина  гнобить  людину…
У  всесвіті  всім  немає
Такої  краси  земної,
А  ми  лише  нарікаєм,
Планети  з  життям  шукаєм.
Не  вміємо  цінувати,  
Берем  та  не  вберігаєм,
Засмічуємо,  руйнуєм,
І  кажемо  :  Бог  карає!
А  треба  лише  згадати
З    Екзюпері,  всім  відоме  :  
Будь  добрий,  прокинувсь  вранці,
То  приберися  і  в  дома.  
Ми  бачим  те  ж  саме  небо,
Комети  і  зорепади,
Хіба  ж  ми  не  можемо  в  себе
Всі  разом  навести  ладу?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747935
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.08.2017