| Сторінки (3/256): | « | 1 2 3 | » |
А ти кохай, кохай мене одну.
Без тебе я приречена в зажуру.
Лише з тобою щастя я знайду
в годину цю лиху, сумну, похмуру.
А ти кохай, кохай мене одну,
як ще ніколи не кохав ти, любий.
Душі тобі відкрию глибину,
Ми в радості і горі разом будем.
А ти кохай, кохай мене одну.
І я любити буду до нестями.
Мелодію кохання чарівну
не заглушити буйними вітрами.
Любові келих вип'ємо до дна,
за зустріч будем дякувати долі.
Розквітне в душах наших знов весна,
до ніг у трави падатимуть зорі.
А ти кохай, кохай мене одну.
З тобою ми приречені кохати.
Переживем жорстоку цю війну...
Нас ворогам ніколи не здолати.
А ти кохай, кохай мене одну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2024
Завітала осінь, осінь рудокоса.
В охру одягала сади і двори.
Вербам фарбувала довгі сиві коси
в ніжно-золотаві теплі кольори.
В небі малювала ясну синю просинь.
Мережево ткала з шовкових ниток.
В споришах губила срібні перли-роси.
Голубила ніжно пелюстки квіток.
Під ноги стелила килимок із листя.
Закружляла з вітром в бистрому танку.
Одягла калину в червоне намисто
й сховалася в лісі-- бачили таку!
Zoja 12.10.2024
Зоя Міщук
Світлина з мережі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2024
Жовту стрічку вплела верба в коси,
клен одягнувся в багряний жупан.
Сипле в трави туман сиві роси,
Дуб в оксамиті міднім, ніби пан.
Завітала до нас знову Осінь.
Листячко жовтень цілує в саду,
тішить зір ясна небесна просинь.
На побачення до Осені йду.
І любуюсь цією красою --
чаклунка зачаровує мене!
Ранок золотой, вмитий росою,
серденько моє у полон бере.
Десь зникають всі жалі-печалі,
спокій в душі тимчасово несу.
Не важливо, що там буде далі...
Вірші пишуться про Осені красу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2024
Злетів пожовклий лист,
упав до ніг.
Ступила панна Осінь на поріг.
Краса її ще юна, чарівна,
подобається майже всім вона.
У довгих косах стрічка золота,
струнка, поважна, немов пава та.
У довгій сукні з шовку, ще легкій,
пасок із перлів дорогий на ній.
Свої принесла нам вона дари -
садок старий жоржинами горить!
Навколо розмаїття кольорів,
рядок тут чорнобривців - оберіг.
Червоні яблука висять в садах ,
медові груші тануть на вустах.
Солодкий дозріває виноград .
І сливами кичиться диво-сад.
Ще й повні скрині привезла добра.
(Багата всім осіння ця пора).
Сережки бурштино'ві й золоті,
тканин сувої, жовті та руді.
Привітна і ласкава ще до нас.
Їй хмуритись і сердитись не час.
Всміхається ще панна Осінь нам.
А ми радіємо погожим дням.
Zoja 19.09.2024
Зоя Міщук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2024
Природа травнева - чудо!
Барви яскраво-зелені,
і пахощі квітів всюди,
в бузковім цвіті алеї.
Конвалії ніжні квітнуть,
акації скрізь аромат,
калини білі суцвіття,
весна зачаровує сад.
Сонце проміннячко миє
в водах ріки степової.
Жити би нам і радіти,
якби ж не прийшли з війною...
У вогні пів України,
ідуть тут жорстокі бої,
міста і села в руїнах,
стоять вже на смерть Герої...
Ми у постійній тривозі,
сирени в нас вдень і вночі,
втримати сльози не взмозі,
від втрат ллються гарячі...
Змилуйся, Боже, над нами.
Миру ми хочемо! Миру!
Пісня хай лине полями,
Хай діти будуть щасливі!
Zoja 10.05. 2024
Зоя Міщук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
,, Стояла я і слухала весну...
( Леся Українка)"
Стояла я і слухала весну...
Вечірній промінь посміхався,
яскраву зелень лоскотав рясну,
за обрій потім десь подався.
Стояла я і слухала весну...
Соловейко в діброві співав,
мов серенаду, пісню чарівну,
голосно коханій дарував.
А поряд пара сизих голубів,
милувались і воркували,
По черзі до гнізда, що на трубі,
один за одним підлітали.
П'янив густий солодкий аромат
квіточок акації й бузку,
нашіптував мені старенький сад
про юність , вже давно забуту...
...Ідилію порушує війна --
мов звір, завила знов тривога.
Вже поспіль третя зранена весна,
від лютого страждаєм ворога...
І зовсім близько тут тяжкі бої..
Нас захищають воїни-титани.
Вклоняємось їм низько, до землі.
Молитвою, рідненькі, з вами...
Zoja
16.05.2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
РОМАШКОВЕ ПОЛЕ.
Піду на світанку в ромашкове поле.
Серед білих красунь загублюся...
Поділюся я з ними радістю й болем.
І душею до них доторкнуся.
Піду на світанку в ромашкове поле.
І в розмові довірливій їм розкажу
Про печалі мої, про смуток, про горе.
Вони сльози мої перетворять в росу...
Смуток, печаль віддадуть вони вітру.
Він розвіє їх у безкраєму полі.
Вони посміхнуться і вселять віру
Сяйва сонячного насиплять в долоні.
Зцілиться душа в ромашковім раю.
Цвітом білим наповнить її він по вінця.
В небі веселка яскраво засяє
І радість огорне в грудях зранене серце.
Я піду на світанку в ромашкове поле...
Zoja 23.06.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2023
САМОТНЯ...
Вуаль лілову кинув вечір на сади.
Останнім променем прощався день.
Схилились сонні верби низько до води.
І дзвінко заспівав десь соловей.
Змішавсь з туманом фіалки аромат.
Вечірня свіжість розлилася по алеї.
П'янив трояндами квітучий сад.
Рясніли пишними бутонами лілеї.
Самотня дівчина гуляла в тім саду.
Красива, коси довгі, в колір ночі.
Біля троянд притишила вона ходу -
Здавалось, квіти дивилися в очі.
Троянди пам'ятали ті радісні часи,
Коли вони з коханим зустрічались...
Мріяли і зорі рахували до роси...
В щастя вірили, та горе підкрадалось...
Тривоги й смутку повні зелені очі милі,
Змією сірою в грудях її печаль.
Для неї слова втіхи троянди шепотіли:
,,З війни повернеться коханий, ти чекай!"
Zoja 14.06.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2023
А чи чули ви легенду про козака Мака?
Від ординців врятував він дівчат багато.
Землю боронив відважно наш козак завзятий.
Та схопили у полон ординці прокляті.
Наганяв страху на них сміливий козак.
Його тіло вороги скрошили на мак...
Вирішили, що про нього пам'яті не буде.
І про славу ту козачу позабудуть люди.
Але слава та козацька в боротьбі за волю
Невмируща - навесні мак розквітнув в полі!
Символ пам'яті це є для нас українців
Про усіх, хто боронив землю від чужинців.
І сьогодні мак усіяв рясним цвітом поле.
І, здається, що так буйно ще не цвів ніколи...
Озвалася ця картина в серці щемним болем.
Земле моя, скільки ж синів твоїх
полягло у полі...
Zoja 31.05.2023
Зоя Міщук
Світлини з мережі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2023
За вікном шелестить стомлено дощ...
Збігають по склу струмочки води.
Смарагдами листя омите блищить.
Перли- краплі в пелюстках троянди.
Дощем прощається красуня весна.
Ще день - і піде травень спочивати.
А літо красне вступить в свої права.
Ми будемо радо його зустрічати.
А поки ще травень останні години панує.
Прощається з квітучою землею.
,,Як швидко плине час"- сумно жалкує.
Любуючись чудовою роботою своєю!
Лишає по собі сади квітучі і поля...
Ось цю берізку кучеряву, з мокрою косою,
Ось цю вербу зелену, цю тополю...
Лишає все... І кропить землю прощальною сльозою...
Zoja 30.05.2023
Зоя Міщук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2023
Поезії чарівний дивовижний світ -
В словах тепло, любов і трепіт.
В них чиста вранішня роса із віт,
Сили живильної магічний шепіт.
Поезії чарівний дивовижний світ
Словами сильними лікує душу.
Дарує пишний чистий білий цвіт,
Знімає тяжкую душевну ношу...
Поезії чарівний дивовижний світ,
Світ кришталевої і чистої любові
Я вірю, від війни врятує світ -
Нема сильнішої на світі зброї,
Як слово! Те, що б'є, як молот!
Як слово сильне, що по світу лине.
Те слово, що несе на крилах голуб!
Слово поета правдиве і щире!
Поезії чарівний дивовижний світ.
В словах тепло, любов і трепіт -
Врятує наш жорстокий світ,
І подарує планеті щастя шепіт!
Zoja 09.06.2022
Зоя Міщук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023
Промайнули літа, наче бистрії коні пробігли... Йому сьогодні виповнюється вісімдесят. Він виглядає ще моложаво. Якби ж не скрючені від важкої праці пальці рук та хворі ноги... Великі сірі очі світяться радістю. Він очікує сьогодні гостей. Найрідніші люди приїдуть привітати його з ювілеєм.
Я готую святковий обід.Тато мені допомогає - чистить картоплю, цибулю і
заводить розмову про своє дитинство.
Він може поставити чайник на плиту і через п'ять хвилин про це забути, але до дрібниць пам'ятає своє дитинство, своє рідне село на Волині, де він народився і жив до десяти років. То, мабуть, були найщасливіші роки ... Він може годинами розповідати про те життя.
Я так багато чула про його рідний край, що він мені навіть снився, хоч я ніколи не була на Волині.
Тато так гарно і з такою любов'ю розповідає про своє село, про мальовничу природу Полісся - про озера з чистою прозорою водою, про ліс, що починався за їхнім городом.
Іноді мені здавалось, що я також там жила...
Він говорив, говорив... А я в своїй уяві малювала красиве поліське село з добротними дерев'яними будиночками, рівними вулицями, дерев'яною церквою. Навколо села густий ліс, який починався зарослями ліщини...
Я бачила цей край уві сні... В мене, навіть, вірш є:
Моє коріння із Волині.
Там народився мій татусь.
Я знаю, там озера сині, сині.
Хоч бути там мені не довелось...
І ті ліси, озера ті Полісся
Я часто бачила вві снах.
Ходила я стежинами узлісся.
Блукала там, де жив Лукаш.
І дивні відчуття після тих снів...
Здавалось, чула гру я на сопілці.
І Мавчин тихий спів.
Тато розповідав, що тоді ще, поки був живий його батько, мій дід, жилося їм добре.Сім'я велика була, шестеро дітей, та харчів було вдосталь. Був город, де вирощували овочі і картоплю, сіяли пшеницю і жито. Була пара волів, корівка Броня, десяток овець. Батьки працювали, старші діти також допомогали по господарству - пасли в лісі корівку і вівців.А ще тато дуже любив ходити з дідом Василем рибалити на Лесинське озеро.
Там такі в' юни водилися! А вода чиста і прозора, як сльоза!
Та недовгим було щасливе дитинство... Здавалося б, жити й не тужити. Щойно збудований просторий будинок, новенькі меблі - буфет, столи, ліжка. Все зроблено батьковими руками. Він був майстер на всі руки. Та біда ходила вже поруч.
Важко захворів батько. Не допомогли ні лікарі, ні знахарі... Мама лишилася одна з шістьма дітьми. Молодшим сестричкам- двійнятам було лише по рочку...
Як кажуть в народі, горе одне не ходить :
,, Біда біду перебуде - одна мине, друга буде."
В село приїхали агітатори зі східних областей. ,,Совєти" вже підготували план
,,добровольно - принудительного" переселення ,,бандеровців". Декілька днів дали на збір речей. Вже через тиждень товарний потяг мчав на схід. З важким серцем покидали рідне село, могилу батька, з думками, що чекає в чужому степовому краї?
*** *** ***
Татусю рідний, рідненький тату!
Ми з днем народження вітаємо тебе!
Здоров'я зичимо і довгих років!
І небо щоб для тебе було завжди голубе!
Сьогодні ми вітаємо тебе !
І низько так вклоняємось тобі .
Ми щиро вдячні за дитинство золоте.
І за любов твою ми вдячні так тобі!
Zoja 16.02.2021 р.
Зоя Міщук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975677
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023
Тріпочуть листям яблуні в саду.
Додолу падають яблука червоні.
Я по кривій дорозі все іду...
А серце і душа ніби в полоні.
Я заблукала в лабіринтах долі.
Не бачу де є той дороговказ...
Вже по стерні я збила ноги свої.
Стіна невидима все розділяє нас.
І пустка, пусткою усе довкола.
Та все ж, не допускаю страх.
Живу із вірою, розірветься те коло.
Загляне щастя з посмішкою на вустах.
Zoja
Зоя Міщук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023
Як витримати тиск шалений їй?
Всіх пліткарів і заздрістників чорних.
Як шлях пройти достойно свій?
Не впасти, в бруд не замочити ноги...
Здається, що вже бракує сили.
Здається, все дійшло вже до межі.
Та знов згадала шлях той Сина,
Де зраджували і свої, й чужі...
Йде гордо, з піднятою головою.
Не соромно їй за своє життя.
Проходить шлях зі щирою молитвою.
А ворогам... чи допоможе каяття?
Zoja 19.02.2022р.
Зоя Міщук
Світлина з мережі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023
Весна не знала, що прийде війна...
Повільно прокидалася від сну.
Тепло, красу несла у світ вона,
Ніжність первоцвітів i зелень рясну.
Весна не знала, що прийде війна...
Про гради і ракети ще не знала...
Земля, полита кров'ю, зранена...
П'ять днів вже у вогні палала...
А їй хотілось дарувати радість!
Взялася за роботу вона завзято.
Покрила землю зеленим рястом.
Кущі, дерева одягла в зелені шати.
Садам подарувала рожево-білий цвіт.
А де ступала, оживало все смерті на зло.
Лишала по собі квітучий слід.
І землю хлібом засівала людям на добро.
Зустріла, як дітей, із вирію птахів,
З далекої дороги, немов мати:
,,В дібровах хочу чути я ваш спів!"
Ось тільки б ворога клятого здолати...
Старалася, наводила скрізь лад.
Хоч смерть тут, пекло, вибухи, тривога...
Пішла, щоб повернутись через рік назад,
Й зустріти нашу жадану Перемогу!
Zoja 24.02.2023
Зоя Міщук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Очі, як небо, сині
Сподобалися дівчині.
Вона їх забути не може -
Вночі серце тривожать.
Очі, як море, сині
Не дають спокою нині
Уві сні бачить ті очі.
Про них всі мрії дівочі.
Очі сині, як льон
Поверніть спокій і сон.
Хто сказав, очі сині і карі
Не підходять до пари?
Бо той хлопчина
Мріє вночі про дівчину,
Про чарівні очі карі.
Як би було добре в парі!
Zoja 19.02.2023
Зоя Міщук
Світлина з мережі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Хто з мечем прийшов,
Від меча й загине.
Козаки боронять славні
Неньку - Україну!
Весь народ на захист став.
Б'ємось, хто як може.
Хтось із зброєю в руках.
Хтось вкрав танк ворожий.
Хтось російський корабель
Послав... так далеко.
Не до нього... Вже весна.
Вже летять лелеки.
Хтось ,,коктейлі" виробляє.
,,Їжаки" під танки .
Хай рашисти кляті згинуть
В полі до світанку.
Хтось воює в інтернеті.
З ,,зомбіками" б'ється.
Якщо #уйлу вірить будуть,
Рашка їх загнеться.
А хтось пече пиріжки
У ,,гарячі точки".
Прискорюють перемогу
І сини, і дочки.
Хтось в молитві за воїнів
Просить слізно Бога.
Якщо разом весь народ,
Буде ПЕРЕМОГА!
Хто з мечем прийшов,
Від меча й загине.
Край наш буде процвітать!
Буде Україна!!!
Zoja 16.03.2022
Зоя Міщук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023
Доторкнутись до мрії...
Обійняти душею.
Укріпитися вірою,
Поріднитися з нею.
Не важливо, що відстань
Від землі аж до неба.
Якщо в Книзі записано,
Значить, долі так треба.
Значить, вистачить сили
Повороти здолати.
Не спіткнутись, не впасти...
А на крилах злітати!
Zoja 15.01.2022
Зоя Міщук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023
В стежках сплелися кучеряві спориші.
І Місяць в повні гуляє темним небом.
Я відчуваю все, що в тебе у душі.
Не треба слів мені твоїх, не треба...
Один лиш раз погляну в твої очі.
Один лиш погляд, все прочитаю в тиші.
При сяйві Місяця , в темряві ночі...
Бо кажуть, очі люстерко душі.
Не треба слів... в твоїх очах я бачу смуток,
Серце крає туга і щем тобі щоночі ...
І каменем в грудях лежить розлука...
Про все розкажуть, лише погляну, твої очі...
Мовчи. Не говори. В очах твоїх
тепло.
І ніжність не розтрачена в твоїй душі.
А в серці пристрасть і п'янка любов.
Та, про яку поетами складаються вірші!
Zoja
Зоя Міщук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Крилатий вітре, забери мої печалі...
У листя загорни і в поле віднеси.
Щем із душі моєї віджени подалі.
В долоні з віт вербових струси роси.
Росою змию я солоних сліз сліди...
А вітер темні хмари важкі розвіє.
Засяє сонечко, не буде більш біди.
І з'являться на горизонті нові мрії.
Zoja 10.10.2021
Зоя Міщук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Коли ми постаріємо з тобою,
Стане повільнішим наш темп життя.
Неспішно смакувати будем кавою.
Новини обговоримо... наше буття...
Ми зустрічати будемо світанки
І милуватись вранішньою Зорею.
Пташиний хор дзвінкий заслухаємо зранку.
І квіточками залюбуємось, обласканими нею.
Ми доглядати будемо за яблуневим садом,
Який з тобою недавно посадили.
Щоб він піднявся, став розкішним.
Щоб яблука солодкі там родили...
Квітучий пишний сад, то наша мрія.
Збиратимемо восени там яблука червоні.
А гілля буде гнутись до матінки-землі.
Й плоди великі, не помістяться в долоні...
Сидітимемо вечорами ми в альтанці...
Нарешті, дочекавшись, прохолоди.
Можливо, чай тут з м'ятою ми питимемо вранці...
Разом ... Для нас обох - то нагорода.
І сітка зморшок, і сиві скроні - не біда.
Коли в очах коханих іскорки не згасли...
Тоді душа людини молода!
І двоє заслуговують на щастя!
Zoja 13.02.2023
Зоя Міщук
Світлина з мережі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2023
Сьогодні зранку знову засніжило.
У біле вбралися дерева і кущі.
Стежки, доріжки знов припорошило.
І спокій тимчасово запанував в душі.
Забулося на мить, що йде війна...
Лише на мить, бо знов повітряна тривога.
Та гріє думка: ,,Скоро вже весна...
Дасть Бог, настане жадана ПЕРЕМОГА!"
Сніги розтануть потечуть струмки...
Пригріє сонечко, навколо все зазеленіє.
На зраненій землі розквітнуть маки ...
Мій Боже! Дай здійснитись нашим мріям!
Zoja 19.02.2023
Зоя Міщук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2023
Привіт весна! Чому ж ти запізнилась?
Тепло нехай панує - не льодяні дощі.
Чекати ми тебе вже всі втомились.
Погожих днів ясних пошли мерщій.
Чи чарами ти споєна, оповита мороком,
Що дні несеш холодні, снігові, сумні?
Ти, Весно красна, нас обдаруй теплом.
Пошли нам радість і солодкі мрії!
Хай вітерець нам принесе на крилах
Усмішку сонечка, обрамлену в росу.
А квітень рожево- білий палантин накине.
Зелену стрічечку вплете в березову косу!
09.04.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2021
Не вийшло казки...
Що ж, так буває.
Душа розхристана.
Біль не вщухає...
Вп*ялися шпичаки.
Стирчать у рані.
Серце- на шматки,
Голова в тумані.
Всміхнеться ранок,
Тобі всміхнеться ранок.
За нічкою, за чорною,
Завжди світанок.
І ти воскреснеш,
Чуєш, ти воскреснеш!
Як птиця Фенікс,
З попелу, та в піднебесся.
Не вийшло казки...
Що ж, так буває.
Повір ти в себе.
Ще скажеш ,, Я кохаю"
24.03.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2021
Вишиванка - українськая душа!
Стібки і хрестики на щастя-долю.
Як дзеркало, вона відобража
Печаль і радість, боротьбу за волю.
На рушниках, сорочках доріжки-обереги,
Словянські знаки сонця і землі.
Символи там є на всі потреби.
На захист роду і на захист долі.
Код нації у вишиванках зберегли.
Передавали від покоління до покоління.
Щасливу долю вишивали, як могли.
Щоб не забути козацького коріння.
Калина, маки, ружі там палають.
І голуб*ята милуються на гілці.
Світу вишиту красу вони дарують!
Зі свтом Вишиванки, українці!
20.05.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2021
Панує травень сьогодні у свуті.
Сріблястими росами луки вкриває.
Яблуні вкрашає пишним цвітом.
Квітами ліловими бузочок квітчає.
В садах цвітуть тюльпани і нарциси.
Конвалії схиляють ніжні головки.
А нічки солоов'їними піснями тішать.
І нові мрії! Я забуваю про свої роки...
01.05.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2021
Плела весна віночки з первоцвітів.
І прикрашала ними землю всю.
Зціловував весняний теплий вітер
З листочків, з пелюсток чисту росу.
Вербичці одинокій, що над ставом,
Розчісував він коси довгі, заплітав.
Торкався ніжно котиків вустами.
За стан тонкий її легенько обіймав.
Давно вербичка йому приглянулась.
Весна ж розборкала в нім почуття.
Оберігав і зігрівав допоки не проснулась.
Палке кохання обіцяв на все життя.
31.03.2021 р.
Світлина з мережі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2021
Приборкав березень сніги сміливі,
Що вчора ще з вітром гуляли на волі.
Красуня-весна, як художник умілий,
Візерунки зеленим малює у полі.
Первоцвіти розквітли в садочках.
Там бджілки-трудівниці гудуть.
Скоро з'являться зеленії листочки.
І цвітом білим вишні зацвітуть.
Піснею лл'ється стоголосся пташине.
Сонце лагідне весело підморгує згори.
Я народилася весною і для мене
Немає в світі кращої, чарівної пори!
30.03.2021 р.
Світлина з мережі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2021
Душа в неволі почуттів. Душа в неволі.
І тіло, тіло відчуває біль фізичний...
Вирватися б вже душі на волю!
Свободи присмак відчути феєричний.
Зорями зітканий Чумацький шлях
Вкаже душі на небі темному дорогу.
Злетіти б тільки і парити в небесах.
Але крило підбите, не піднятись вгору.
Забути б все, вже давно б забути...
Та, мабуть, не скінчився ще урок.
Все пережити треба і розірвати пута,
Щоб вище на ступінь зробити крок.
29.03.2021 р.
Світлина з мережі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2021
Не вийшло казки...
Що ж, таке буває...
Душа розхристана.
Біль не вщухає...
Вп*ялися шпичаки,
Стирчать у рані.
Серце - на шматки,
Голова в тумані...
Всміхнеться ранок.
Тобі всміхнеться ранок.
За нічкою, за чорною,
Завжди світанок!
І ти воскреснеш.
Чуєш, ти воскреснеш!
Як птиця Фенікс,
З попелу, та в піднебесся.
Не вийшло казки...
Що ж таке буває...
Повір ти в себе,
Ще скажеш ,,Я кохаю!"
24.03.2021 р.
Світлина з мережі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2021
Поета слово остреє, як лезо.
Та в ньому правда є велика.
Тверде, як камінь, чисте, як сльоза.
І для душі воно, як ліки.
Поета слово б*є, як молот.
Правду воно несе по світу.
Веселе, пагідне, сумне, журливе -
Через поета слово з неба дітям.
Слова поет сплітає у рядки
Мереживом тонкого павутиння.
Та в них шалена сила навіки,
Любові істина й прозріння.
21.03.2021 р.
Світлина з мережі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2021
Засніжило... Знову засніжило .
Березень. Та стежку знову замело.
Снігом молоду траву припорошило.
Лютий холод витіснив тепло.
Паморозь вкриває знову душу.
Та чекає серденько в грудях
Цвіту вишні, цвіту яблуні і груші,
Співу солов*їного в весняних садах.
Засніжило... Знов сьогодні засніжило.
Стежку знов до серця замело.
Снігом молоду траву припорошило.
А душа чекає на весняне тепло.
09.03.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2021
Розбудить скоро всіх весна.
Промінням сонця засміється.
І подарує радість всім вона.
Теплом своїм всього торкнеться.
Сніги розтануть, побіжать струмки.
Зазеленіє все навколо і розквітне.
З країв далеких повернуться птахи.
Весняна пісня скрізь дзвінка полине.
Душа озветься на веснянеє тепло.
І серце радісно у грудях затріпоче.
Розіллється гаряча в жилах кров.
Бо про кохання вже весна шепоче.
05.03.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2021
Серед ночі прокинулась... Не спалось.
Здалось, побачила тебе я уві сні...
Місяць-човник у небі гойдався,
Зіроньки-сестри всміхались мені.
Думки попливли у вишневий той сад,
Де конвалії ніжні і п*янка матіола.
Де альтанку обплів старий виноград.
І де свідок кохання -із пелюсток віхола.
Прокинулась... Більше не спалось...
Чи наснилось мені? Мабуть - ні!
То Ліра зі мною уві сні привіталась,
Нашепотіла вона про кохання мені...
27.02.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2021
Капель звенит, танцуют воробьи.
А на пригорках тает темный снег.
По улицам спешат, бегут ручьи.
Повсюду слышен веселый смех.
Жемчугом подснежники оделись.
Умылись утром каплями дождя.
Солнца теплым лучиком согрелись.
Явились феи, крыльями звеня.
Земля проснулась и запели птицы.
Душе весной подарено тепло.
И обязательно хорошее случится,
Окрепнут вера и любовь, отступит зло!
23.02.2021 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2021
Вічна тема кохання,
У класиків вічні сюжети.
Художники пишуть картини,
Вірші складають поети.
Це почуття прекрасне
Оспівують в піснях,
Мелодії кохання звучать
В людських серцях.
Це почуття солодке
Людям Творець послав.
Залишив Купідона на небі,
Щоби той споглядав.
Кожна людина мати
Повинна свою половину.
І стріли з тих пір Амурчик
Свої метає невпинно.
І стріли ті Купідона
Вражають одразу два серця.
І почуття народжується,
Яке коханням зветься!
13.02.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2021
,,Хто не кохав, той не жив!"
Можна таке почути.
Описати кохання бракує слів.
Треба його відчути.
Кохання дається небом
Двом чистим серцям.
Його берегти треба,
Як цінний дарунок нам.
І, навіть, якщо нерозділене.
А в душі щемний біль.
Всевишній не всім дарує
Це почуття, повір!
14.02.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2021
Когда-нибудь я напишу красивый роман
О вечной возвышенной любви.
В нем чувствами будет каждый пьян.
И глаз читателя порадуют слова мои.
Когда-нибудь я напишу красивый роман.
И в нем не будет предательства, измен.
Влюбленных души не окутает туман.
Болезненных не будет в нем перемен.
Когда-нибудь я напишу красивый роман,
В котором счастье, исполняются мечты...
Там будет правда жить, а не обман.
Героями там будут, возможно, я и ты.
10.02.2020 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905652
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.02.2021
Ще кілька днів, і настане красуня- весна!
Принесе нам жаданне тепло і зігріє серця
Закружляє в обіймах, зачарує красою вона.
І наповняться радістю душі по вінця.
Ще кілька днів, і розпустить весна пишні коси.
В зелень ніжну дерева і трави вона пофарбує.
А веснянії ранки одягне в сріблястії роси.
І веселку у небі після дощику нам намалює.
І одягне весна сади в білий шовковий цвіт.
І рожевих додасть до білого ще пелюсток.
І красі цій зрадіє увесь, увесь білий світ.
І пісні солов*їні дзвінкі полетять до зірок.
Ще кілька днів, і розквітне красуня-весна!
Принесе нам жаданне тепло і кохання в серця.
В душах укріпить віру, надію й любов.
Бо весна є, без сумніву, кращий дарунок Творця!
23.02.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2021
Когда души коснется пламя любви,
Она свет яркий станет излучать.
Все преграды сметет на своем пути.
От счастья будет петь и танцевать.
Когда души коснется пламя страсти.
Оно тебя стрелой насквозь пронзит.
Разгорится ярко, но вскоре и угаснет.
На части сердце разорвет, испепелит.
Страсть с любовью никак не сравнить.
Пламя любви все вокруг озаряет.
Счастье душе и тепло способно дарить
От любви настоящей костер долго пылает.
!3.11.2019г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903341
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.02.2021
Боже мій, тримай мене за руку.
Направлй мене на вірний шлях.
В хвилини відчаю не дай упасти.
Не допусти мені увязнути в гріхах.
Дай мудрості Твоєю йти дорогою.
Вона терниста, знаю, і нелегка.
Та перемога буде нагородою -
Мене Твоя веде тверда рука.
Тебе я славлю й красно дякую Тобі.
Прошу тебе зміцнити мої крила.
Не заблукати, не загубитися в юрбі.
Пройти достойно шлях дай, Боже, сили!
31.01.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2021
Як ті шакали, що вчепились в вовка,
Від свого безсилля скаженіють.
Чорні душі їх покриті мороком.
В зграї збираються, дуріють...
Чорна заздрість їсть нечисті душі.
Нема їм спокою ні вдень, а ні вночі.
Все гадають, якби комусь наврочить...
Чужий успіх їм, як ковінька в очі.
Ті боягузи, як вовки в овечій шкірі.
За масками ховають свої обличчя.
Всміхаються в очі тобі, зуби шкірять.
І щоб ударить в спину, ножі точать.
А світ, мабуть, все ж близиться кінця...
В кут глухий заведуть лихії ті дороги,
Якщо не слухать заповіді нашого Творця.
І не виконувать його перестороги.
30.01.2021 Р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2021
Зима наряд свій білий от кутюр
Частіше змінює на примітивний.
Він їй не личить, такий похмурий...
Цей стиль для неї не властивий.
Пальто сіреньке, шапка, рукавички.
І парасолька велика темно-сіра.
Не модні, без підборів, сірі черевички.
Ступа в них по калюжах діва мила.
Та теплий білий кожушок - така краса!
Розшитий намистинами і сріблом...
З під капелюшка білого руса коса
Ледь припорошена сріблястим снігом.
Ось цей наряд їй, звісно, до лиця.
Вона ж у ньому справжня королева!
І наші зимонька чарує в нім серця.
Холодним подихом сніжинок з неба.
29.01.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021
Білі сніги на зелених вітах ялин
Виблискують на холодному сонці.
Радіє душа діамантам зимових картин.
А думка про тебе моє гріє серце.
Холодна зимова краса - подарунок від Бога.
Мімозами білими розмальоване скло у вікні.
Біла-білесенька, аж око ріже дорога...
Та кава гаряча і лагідні, теплі обійми твої.
Морозні вітри, біла шапка сяє на калині.
Ягідки червоніють, струшені в білий сніг.
А я все ж так кохаю, кохаю тебе і донині.
Тебе бачити хочу я поруч і чути твій сміх.
20.01.2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2021
Мы встретимся с тобою под дождем.
Пасмурным утром в тихом переулке.
Взглянув в глаза, мы вдруг поймем,
Как трудно жить нам врозь, в разлуке.
Мы встретимся с тобою под дождем.
И радостно глаза от счастья засияют.
Раны серебряными ранами зашьем.
Тоска и грусть-печаль растают.
Мы встретимся с тобою под дождем.
И души наши вновь соединятся.
Поймем, что в глубине сердец любовь.
И никаких помех нет больше счастью!
09.01.2021 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902488
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.01.2021
Не треба сердитися на дві тисячі двадцятий
Рік, як рік. Щоправда - високосний.
Всього лише на день один багатший.
Та й COVID не запрошував він в гості.
Відбув своє, пішов у небуття.
Він написав в історії свою сторінку.
В роки минулі по різному було життя-
І горе плакало, і щастя сміялось дзвінко.
За добре все подякуєм йому.
В лихому - він не є причина.
Своїми вчинками накликали біду...
Винна в усьому сама людина.
31.12.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2021
Навіщо, доле, ти нас звела на тій дорозі?
Зустрівшись поглядом, одразу іскра запалала.
Вогонь кохання погасити ми не в змозі.
Та разом нам не бути. Ти доле про це знала.
Навіщо ж, доле- доленько, ти нас звела?
Зовсім не думала ти про душевні наші муки.
Чому ж за руки по стежині нас не повела?
Дала кохання... і гіркий напій розлуки.
Десь загубилось щастя у високих полинах.
Серця тримає наші тисками у неволі...
І не знайти одну стежину спільну нам.
В тих лабіринтах, що намалювала доля.
24.12. 2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021
Холодна, тепер холодна.
І погляд крижаний...
Сама, наче із льоду.
І в душі - заметіль.
Паморозь вкрила вії.
І волосся покрила.
Холодні, холодні долоні.
Наче і не любила...
Між ними не тане лід.
Здається, вже все минуло,
Лишився лише слід.
Та все ж вона не забула.
Глибоко в серці живе
Вогник кохання, теплиться.
Він говорив, що серце її кам*яне.
А воно на шматочки рветься...
24.11.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021
Вона в кав'ярні затишній чекала
На зустріч зі своїм коханим.
Щеміло серце, та вона не знала,
Що лихо трапилося з ним.
На місто насував зимовий вечір.
Тихо падав лапатий мокрий сніг.
Слизька дорога. Скрегіт шин. Зустрічна.
Він з керуванням впоратись не зміг.
А далі все, як у страшному сні. . .
Пекучий біль. Швидка. Провалля...
Авто понівечене і червоний сніг...
Блиск інструментів, лікарів старання.
Він без свідомості вже дев'ять днів.
Вона все чергувалися біля його палати,
Прогноз невтішний був лікарів...
І сили покидають її, треба б поспати...
Вона всі дні молилася за нього.
Просила Бога, Богоматір, всіх Святих.
Щоби коханий став її на ноги,
В сльозах і на колінах благала їх.
В сон провалилася важкий і неспокійний.
Тепер вона вже молилась уві сні.
З'явився у червонім кожусі добродій,
Сказав їй: ,,Житиме коханий твій! "
Промінчик лагідно торкнуся її личка.
Вона прокинулась, згадала сон свій.
Це ж Миколай Святий! Була ще невеличка ,
Коли він подаруночки приносив ій!
Святковий ранок гарну новину приніс.
І знову виросли у неї крила.
Їм допомога надійшла з небес.
Вона ж бо недаремно з вірою просила.
Вони в кав'ярні затишній сиділи,
А за вікном кружляв лапатий сніг.
Закохані, щасливі, життю раділи.
Святому дякували, він їм допоміг!
07.11.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Прощання осені, сумне прощання...
Душі торкається незрозумілий щем
Килим з листя, майже останнього,
До землі приплюснуло сірим дощем.
Нещадно листя зриває злий вітер
І топить золоте в грязних калюжах.
Сльозу гірку прозору по голих вітах
Осінь губить, за красою тужить.
Мені картина душу цю тривожить
І навіває спогад давній той сумний.
Бо серденько моє забуть не може
Той день прощання холодний, осінній...
20.11.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
За вікном листопад, моросить мілкий дощ.
Мокре листя, як конфеті кольорове,
У повітрі кружляє, танцює фокстрот.
Осінь стелить під ноги килим багровий.
А ще вчора в саду хризантеми цвіли.
Від яблук червоних гілля гнулось додолу.
Ми с тобою ще вчора щасливі були.
А сьогодні порізно п*єм гіркий напій долі.
Пожовклу траву паморозь вже вкриває.
На небі нічному осінній рясний зорепад.
А знаєш, тебе я ще всім серцем кохаю
І чекаю, що прийдеш ти в осінній наш сад
13.11.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
Хто сказав, що кохання вмирає?
Що уходить в далекі світи.
Що у хащах лісних десь блукає.
Що тобі вже його не знайти.
Хто сказав, що його вже немає?
Що воно відбуло, відцвіло...
Що воно перешкод не долає.
Та і все вже давно відболіло.
А воно віднайшло десь куточок.
Заховалося в серці глибоко.
Ви не вірте, що відцвіте, як бузочок,
Воно вічно живе, якщо справжнє було!
09.11.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
Осене пізня, в мої ти постукала двері.
Завітала сьогодні і на мій ти поріг.
Я незчулась, коли в листопадовій круговерті
Скинув лист у дворі кремезний горіх...
Ти прийшла. Запрошу тебе я на каву.
Душу зігріє запашний, з гірчинкою, напій.
Я довірюсь тобі у розмові дружній, цікавій
Про життєві шляхи мої, сповнені мрій.
Хоч і пізня пора, та в саду ще цвітуть хризантеми.
Хоч ще радує око чиста небесна блакить.
Та частіше дощі і тумани спускаються з неба.
Сонце вигляне - серце моє оживає в ту мить.
І нехай ждуть мене ще тріскучі морози.
Хуртовини з вітрами вриваються у мої сни.
Я крізь холод пройду, будуть в радість веснянії грози.
Я зустріну лелек, дочекаюсь своєї весни.
04.11.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
Душа искала родственную душу.
К звездам возносилась в небеса.
С прошлой жизни клятву не нарушив,
Ждала встречу, свято веря в чудеса.
Назначенная встреча для них свыше
Самой судьбой была ниспослана.
Стук в унисон двоих сердец услышан.
Любовь для них на небесах написана!
04.11.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895302
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.11.2020
Згадай мене, коли на серці щем.
Коли небо затягнуть чорні хмари.
Згадай, коли осінь малює дощем
На склі холоднім візерунки-примари.
Згадай мене, коли в душі печаль.
Згадай, коли думи снують невеселі.
Коли жовтень розкине туманну вуаль.
Коли холодно і сумно в твоїй оселі.
Згадай мене, коли ми були разом.
Коли від щастя в душі співали солов*ї.
Згадай, коли життя здавалось казкою...
Я знаю, ти пам*ятаєш ті щасливі дні.
20.10.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
Холодний дотик осіннього вітру
Їй нагадав слова його останні.
Вони зламали в ній вже віру.
Віру в його ,,віддане кохання."
Плакати, скиглити вона не буде.
Жінка сильна ніколи не плаче.
Осінь мине, час допоможе забути.
І їй ще посміхнеться щастя!
Зможе з серця відпустити, забути.
Далі без нього з надією, вірою жити.
Мабуть, правду говорять люди,
Перш за все, вмій себе любити!
07.10.2020 р.
Світлина із мережі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
,,Стихи пишутся не ради признания или вознаграждения, а ради них самих."
Марина Добина, руководитель международного проекта ,,Поэзия спасет мир."
Осіння мокра ніч накрила землю.
Дощ дрібний за вікном шелестить.
Під м*якою ковдрою мені так тепло.
І кішка, згорнувшись калачиком, спить.
Очі мої прикривають важкі повіки.
Здається, ще мить, і порину я в сон.
Але до слів уже підбираються рими.
І голос в мені:,,Вставай, бери телефон".
Ліра до мене знову вночі завітала.
Плетуться мереживом рядки із слів.
Душа моя з Лірою ніч розмовляла.
Знову пишуться вірші... заради віршів.
Мерехтять зелені вогні інтернетмережі.
Мої друзі-поети також не сплять...
Тиша довкола, Ліра приходить вночі.
І, повірте, їй є щось важливе сказать!
12.10.2020 р.
Світлина із мережі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
У лісочку осінь муліне нитками
Вишивала листя - жовте, золоте.
Сама милувалась вправними стібками.
До душі було їй рукоділля те.
Із шовкових ниток павутиння ткала.
Ніби покривалом дерева вкривала.
А вночі по ньому перли розшивала,
Намистом і бісером його прикрашала.
В коси стрічки шовкові червоні вплітала -
Вербам і тополям красу дарувала.
А дуби і клени бурштином покрила.
І зрадів лісок красі, осінь така мила!
22.10.2020 р.
Світлина із мережі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
Твої очі, немов два озерця,
Такі милі, такі чарівні.
Віднайшли стежку до мого серця.
І всміхаються ніжно мені.
Тепер спати спокійно не можу.
Я постійно їх бачу уві сні.
Полонили вони мою душу.
Очі, очі навіщо снитеся мені?
Крізь вас бачу ніжную душу.
Моє серце горить у вогні.
І признатись тепер я вам мушу,
Що кохання палає в мені.
05.10.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
Нас поєднала осінь золота.
Кохання в душі поселила.
Її чарівність, велич і краса
В серцях вогонь нам запалила.
Я пам*ятаю ті чудові дні.
Кленове листя бурштином горіло.
А ти мені так ніжно шепотів:
,,Навіки разом з тобою, мила."
Ми знову зустрічаєм свою осінь.
Щасливу, що поєднала нас тоді.
Життя біжить, вже в косах просідь.
А ми, неначе, знову молоді.
27.10.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Не шукай і не клич мене. Не треба.
Я згублюся в твоїх міражних світах.
Буду зіркою далекою в нічному небі.
Буду спалахом ясним в твоїх очах.
Буду інколи до тебе приходити в снах.
Тільки ти не питай, чом так сталось, не треба.
Ти відчуєш мій дотик на спраглих вустах.
Вранці я доторкнуся промінчиком з неба.
І колись в метушні сірих сумрачних днів
Сколихне душу щемом спомин про мене,
Знай, що іскра кохання не згасла в мені.
Я тебе не забуду і молитися буду за тебе.
07.10.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Ця хустина з яскравими квітами -
Мій оберіг!
Дорогий подарунок,
Що лишився мені від бабусі.
Зберігаю її не один уже рік.
Коли важко в душі і на серці,
Дістаю і молюся...
Приміряю її на великі свята.
В дитинство і юність тоді
Думкою лину.
Про рідненьку бабусю мою
Це пам*ять вічна, свята,
Що лишилась назавжди мені
В цій квітчастій хустині.
***
Квітчаста хустка українкам до лиця.
Вона підкреслює жіночу вроду.
Зігріє в холод, захистить в жару.
Це своєрідний символ нашого народу.
05.12.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2020
Начало августа. Холодный вечер.
И в сердце нотки осени звучат.
Шаль теплую накину я на плечи
И выйду погулять в вечерний сад.
Ароматом груш наполнен воздух.
Веточка сливовая в окно стучит.
Сверчок в мягкой траве, словно пух,
Песню монотонно без устали сверчит.
На небе мириады серебряных звезд.
Седая Луна проложила в саду дорожку.
Тусклым светом коснулась верхушек она,
Осыпав листья серебром немножко.
В сердце осенние нотки грусти звучат.
Август. Теплые дни нам еще улыбнутся.
По уходящему лету все же печаль,
Как по годам, что уже не вернутся...
02.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885488
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.08.2020
Ранок сивий із сріблястими росами
Вінчається з розпеченим, до тріску, днем.
Серед верб, з пожовтілими косами,
Володіння серпень об*їзджає конем.
Скошені на полях духмяні хліба.
На сонці золотом виблискує стерня.
На толоці вигоріла зелена трава.
А крилатий вітер осінь зазива...
Хапає серпень у долоні сонце,
Щоб вдосталь напоїти ним сади.
Рудая осінь вже стукає в віконце.
Шепоче тихо вітер їй ,,ходи сюди,,
Спливає не помітно літечко за небокрай.
Скрізь по собі лишивши гарний лад.
Отак роки летять із журавлями в чужий край.
Та тільки вже не повертаються назад...
08.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2020
Мне приснился сон,
Мой уголочек детства.
Маленький, с печкой, дом.
Хочется в нем согреться.
Куст сирени под окном.
Ласточки под крышей.
На пороге рыжий кот
Лежит и в ус не дышит.
Вкусно пахнет пирогами.
Дверь открыла - вижу маму.
Застыв, стояла я не дыша.
Порхала в сказочном раю
Моя душа!
15.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883873
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.07.2020
Мир иллюзий давно разбит в песок.
Унесенный ветрами,смыт дождями.
В жизни теперь счастья есть уголок.
И не болит больше сердце ночами.
В этом мире моем долгожданный покой.
Слышу в нем тишины волшебные звуки.
Здесь лечебный бальзам, унимающий боль.
И рождаются здесь поэзии строки.
11.05.2020 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883843
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.07.2020
Неповторимостью чудесной красоты,
Очарованием жемчужного рассвета,
И волшебством сиреневой мечты,
Чудесный май уходит в малиновое лето.
Уходит май прелестный, пора сирени,
Даруя лету картину чудной красоты,
Из нитей золотых добра и света,
Сказку, в которой исполняются мечты.
Сирени веточку подарит нам любовь,
Как символ счастья, символ мая.
И вспоминать мы будем вновь и вновь
Прекрасной той весны очарования!
21.05.2020 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883743
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.07.2020
Мой характер - не сахар, не мед.
Мое слово - острый кинжал.
Милый мой, тебе все невдомек,
Ведь меня нельзя обижать!
Посмотри в зеленые глаза,
Вспомни, что о них говорят.
Не дай Бог упадет моя слеза.
Ох, тебе тогда несдобровать!
Боги, дайте сдержать мой язык.
Слово может убить наповал.
Милый мой, что же ты сразу поник?
Но куда же ты, милый, сбежал?
19.04.2020 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883738
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.07.2020
Тот, кто способен слушать тишину,
Ее волшебные чарующие звуки,
Понять способен мира глубину.
Силы и Мудрости понять истоки.
Тем, кто способен слушать тишину,
Господь сам Истину пошлет.
И никогда душа его не зачерствеет.
Мыслями будет стремится он вперед.
Каждый может слушать тишину,
Но далеко не всем дано услышать.
Тот может, у кого душа стремится
Познать, как мир устроен свыше.
Тишина волшебная меня к себе манит.
Таинством восхищена ее я звуков.
Меня пленит, притягивает, как магнит.
В ней Истину я познаю уроков.
Быть может, странной я кажусь.
Но знаю я, поймет поэт поэта.
Я в этой тишине расту, учусь.
Для меня она, как яркий лучик света.
14.05.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883573
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.07.2020
Секунди, хвилини,години...
Час з шаленною швидкістю біжить.
Літечко зайшло вже за середину.
Ми його не в змозі зупинить.
День помітно стає коротшим,
Хоч сонечко ще так пече.
Нічки темні прохолодніші,
А павук все павутиння тче.
Різнобарвні мерехтять троянди.
Груші, сливи наливаються соком.
,,Білим наливом,, пахнуть сади.
Пташенята вчаться літати високо.
У покосах давно вже трава.
Пахучого сіна стоять копиці.
На полях ідуть гарячі жнива.
Із нового врожаю вже паляниці.
Літечко, не треба поспішати.
Дай теплом твоїм наніжитися.
В памяті твою красу закарбувати.
Зимою спомином теплим тішитися.
21.07.2020 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Чудесная картина милых полевых цветов,
Написанная нам Божественной рукой,
Представшая взору красками полутонов,
В туманной серой дымке утра за рекой.
В первых солнечных лучах согреваясь,
Блистая бриллиантовыми каплями росы,
Сказочно-волшебным ароматом раскрываясь,
Являясь миру эталоном изящества и красоты.
Ромашки, волошки, маки, васильки, горошек!
Сладкие нотки с горчинкой пряных трав.
С рождения я влюблена в вас, мои хорошие.
Мне по душе ваш простой и нежный нрав.
Полны душевного прелестного очарования,
Мои нежные, милые полевые цветы.
Вы бальзам для души в минуты отчаяния,
Дар величественной Божественной красоты!
04.07.2020 г.
Фото из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882902
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.07.2020
Оксамит нічки темної, тиша довкола.
Місяць-човник з-за хмар виринає.
Зіронька де-не-де блимає оком.
В темну воду холодну верба заглядає.
Тиша довкола, спить зелена діброва.
Пісню дзвінку соловей не співає.
А під вікном моїм чарівна матіола
Пахощі свої казкові вночі розкриває.
Тиша довола, як перед грозою.
Здійнявсь, закружляв легкий вітерець.
Листячком тріпоче, грається лозою.
Мабуть, скоро настане для тиші кінець.
Та поки що панує королева-тиша.
І довкола пітьма, хоч виколи око,
Не зрозуміла тривога якась у душі-
Смуток, холодно і одиноко...
Вслухається душа у загадкову тишу.
Вона для неї говорить, не мовчить
Народжуються саме тут чудові вірші.
Все забувається в цю чарівну мить!
18.05.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2020
С грозою надвигался летний вечер.
Мерцали тускло в канделябрах свечи.
Метались молнии по небу и зарницы.
Могучий Зевс промчался в колеснице.
Ну, что же, сегодня, кубковый Король,
Пришла пора с тобой проститься.
Последнюю ты доиграешь роль,
Ты будешь свергнут, тебе не возвратиться.
Умело маска лицемера сорвана с лица.
Распознан, кто он есть на самом деле.
И в свите содержать не будут подлеца.
Да и совсем негоже это Королеве.
Маски свои менял одну он за другой.
Стараясь очень приукрасить роль.
Но вся игра была насквозь фальшивой...
И вот итог - Шутом стал наш Король!
Рассвет чудесный солнцем ясным озарен.
На небе радуга играет всеми красками.
Плечи расправлены и крылья за спиной.
День новый и нет веры больше в сказки!
08.06.2020 г.
Фото из интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882757
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.07.2020
Бджоли летять на п*янкий липовий цвіт
Високо в небі світить розпечене сонце.
Липень нам шле палкий свій привіт.
Літечко красне дарує нам своє серце.
Дозрівають в степах золоті колоски.
Незабаром уже розпочнуться жнива.
Повертають до сонця соняхи голівки.
І сододкО, з гірчинкою пахне трава.
Пісню літа у небі жайворонок співає.
В житі сині волошки п*ють сріблясту росу.
Не знаходжу я слів, я потрібних не маю,
Подаровану Богом, описати красу!
02.07.2020р.
Світлина із мережі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2020
Степи вкраїнські стеляться широко,
Дарує літечко нам миті щастя!
Краса вкраїнська милує око -
Серед хлібів червоні маки, мов причастя.
Зелені трави колише вітер.
Ромашки тягнуть до сонця голівки.
Стара верба спустила в воду віти.
І синє море - то квітнуть васильки!
Плетуть дівчата собі віночки,
Дарує літечко їм квіти польові.
Які ж бо гарні літні дні і ночки
В споминах житимуть днів зимових.
Сади трояндами яскравими горять.
Повітря запахом пронизане суниці.
А в небі темному нічному зорепад.
І крають на шматки його зірниці.
Вранішнє сонечко прозору п*є росу.
В садах тінистих дозрівають вишні.
У слові літню закарбовує красу,
Душа поета пише гарні вірші!
18.06.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020
Перлини степу - квіти польові,
Взірець простої ніжної краси.
Творіння Господа такі чудові
В краплях чистої прозорої роси.
Червоні маки, пелюстки яскраві -
Полум*яна окраса степів.
Пам*ять вічна про бої минулі,
Кров полеглих на зеленій траві...
Ромашки ніжні - вісники любові.
З жовтими, як сонечко, очима.
Білі пелюсточки, наче вії довгі.
Квіточка чарівна і серденьку мила.
З синіх сокирок, васильків, дзвіночків,
Із волошок ніжних небесно-голубих,
З квітів цих і трав сплетений віночок,
Символ український, красивий, віковий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020
Спасибо Богу за ещё одну весну.
За свежий хлеб, за тёплый кров.
За близких и родных моих людей.
За преданность их и за любовь .
Спасибо Богу за счастье просто жить.
Верить, надеяться, мечтать, смеяться.
За добрых, честных, искренних друзей,
С которыми дано мне повстречаться.
Спасибо Богу за ещё одну весну.
За нежные рассветы и алые закаты
За шорох листьев молодых, за тишину.
За то, что ты всегда со мной рядом...
15.03.2020 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875611
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.05.2020
Коронавірус, карантин, війна.
З екранів без кінця сумні новини.
А за вікном чарівна вже весна.
Яскраве сонце і пташина пісня лине.
В садочках рясно квітнуть первоцвіти.
І на деревах розпускаються бруньки.
Весна шепоче: ,,Сумувати ви не смійте!
Минуться чорнїї, лихії ці деньки.
Панікувати ви собі не дозволяйте ,
І не вселяйте страх в свої серця.
До Матінки до Божої взивайте,
Молитви щирі посилайте до Отця.
Живіть із вірою, надією, в любові,
Покайтеся в усіх своїх гріхах.
І прийде допомога нам обов'язково,
Почують нас десь там на небесах!"
14.03.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2020
Порой так хочется обнять тебя за плечи.
И нежно, нежно твои губы целовать.
С тобою провести ночь, день и вечер.
И никуда тебя не отпускать!
Порою хочется с тобою просто посидеть.
И голову к твоей груди склонить.
И ни о чем не думать, помолчать.
И взгляд глубокий, нежный твой ловить!
Порой так хочется все время рядом быть.
И по утрам пить чёрный крепкий кофе.
Тебя любить, и обо всем на свете позабыть.
И этот миг, чтоб навсегда запомнить!
26.01.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863292
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.02.2020
О, моя Лира, но куда же ты пропала?
Ведь без тебя мне не прожить и дня!
Стихи не дописаны , одно начало.
И мне не справиться, подруга, без тебя.
И без тебя мне так тоскливо, пусто.
Казалось бы, работа, дом, семья.
Но, а душе моей всё ж грустно,
Когда стихи не сочиняю я.
На крыши опустился зимний вечер,
Горит свеча, в камине тлеет уголек.
Задумчиво сижу с пером, жду встречи.
Быть может, заглянешь на огонёк.
Подружка Лира, ты не покидай меня.
Судьба моя с твоею сплетена.
Жить не могу теперь без твоего огня.
В поэзию навек я крепко влюблена.
20.01.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863240
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.02.2020
Устала я от монотонных дней,
Тревог душевных и не ясных.
И от каких то призрачных идей,
И от надежд совсем напрасных.
От разговоров шумных и пустых,
От колких слов, от черной зависти.
И от напрасной суеты мирской...
Мне бы сейчас капельку радости.
Устала я от холода и слякоти.
И от туманных и дождливый дней.
Моей душе покоя бы и радости,
Тепла и лета хочется скорей!
26.11.2019г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863172
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.01.2020
Сердце доброе нежно греет теплом.
Улыбку дарит и лучистый свет .
И наполняет всё вокруг добром!
Вы тоже поделитесь им в ответ!
Дарите добро, дарите! И не жалейте!
Для вас ведь это ничего не стоит.
Как из бездонного кувшина лейте!
И пусть гуляет по планете оно , бродит!
И пусть живёт оно, во сто крат множится.
Касается теплом своим сердец вокруг.
И я уверена, что всё так сложится --
Весь мир добрее и прекрасней станет вдруг!
07.11.2019 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861689
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.01.2020
Кудлаті тумани кружляють у хмарах.
На землю спускають розтріпані коси.
Заплакала осінь дрібними дощами
І вітер останнє з дерев листя зносить.
І сонечко низько із- під хмар проглядає.
Але це не тішить - вмивається осінь сльозою.
Чай теплый із м'ятою не допомогає,
Сумує і плаче вона за своєю красою.
І десь в глибині я, як жінка, її розумію.
Зів'яла краса, та жива все ж душа...
По замислу Божому, завтра нові будуть мрії.
Не вічна краса, але ж вічна душа!
27.10.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2019
Рідна школа - храм знань, храм науки.
В квітах, в зелені, завжди така чепурна!
Тут навчалися ми, вчаться діти наші й онуки.
Промайнула за партами не одна уже осінь й весна.
День святковий сьогодні - півстолітній твій ювілей!
Тут науки граніт гризло вже не одне покоління.
Зустрічаєш сьогодні ти учнів гостинно, як мати дітей,
Що злетілись тебе вшанувать за любов і терпіння.
Прощатись з тобою, відлітати в далекі світи було важко...
В рідних стінах шкільних минають найкращі роки.
Працювали й працюють тут люди відважні.
Вчителі свою справу творять завжди залюбки.
Випускник тебе кожен в своїм серці тримає.
Ніжні спогади душі зігрівають теплом.
Розквітай, рідна школо! Твоя зірка нехай не згасає!
І щорічно малечу восени зустрічай знов і знов!
21.10.2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853551
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.11.2019
Льются мелодии волшебной чарующие звуки.
Негромко в парке старинном играет саксофон.
И мы вдвоем, как будто и не было разлуки,
Слушаем музыку дождя, звучащую ей в унисон.
А осень увлеченно танцует быстрый танец свой фокстрот.
Кружатся с дождем, как конфети, разноцветные листья.
И отражается в лужицах темных яркий свет фонарей.
И улыбаюются нам прохожих счастливые лица.
Приятно волшебство октябрьского радостного вечера.
И без сомненья, в этом королевы- осени вина.
Мы вместе... обнимаешь ты меня за плечи
Нам хорошо, и на душе моей цветет весна.
Октябрь 2019 год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851536
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.10.2019
Расплескала лужи по асфальту осень,
Заигравшись шумно с ливневым дождем.
А бесстыжий ветер раздевал березы
Совсем не стесняясь прямо светлым днем.
Свой наряд теряя, плакали березы
А листва прощалась с ними нехотя.
И кружилась в танце страстном, диком осень
Листьев разноцветных и сильного дождя.
Веселилась осень, до утра плясала.
Песни запевала с проливным дождем.
Протрезвев под утро, она не ожидала
Красоту свою растерять всю в нем.
07.10.2019 год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2019
А між ними давно уже осінь...
Заблукало кохання в туманах кудлатих.
Задощило давно небо сіре без просині.
Він мовчить і не знає вона, що сказати...
Самотність удвох... звучить якось гірко...
Не дає їм гординя зробити вперед першим крок.
А на небі нічному кохання згасає вже зірка.
І вже доля для них готує життєвий урок...
06.10.2019 р.
Світлина із мережі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2019
Моя звезда далекая, прекрасная!
О, как бы до тебя мне дотянуться.
Твой облик предо мной, моя ты ясная.
В твоих лучах хотелось окунуться.
Моя заветная, заветная мечта!
Моей звезды недосягаемой сестра.
С тобой живу я от рассвета до заката.
Тебе бы сбыться давно бы уж пора!
30.07.2019 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850513
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.10.2019
Скільки ласки в очах!
Скільки в серці любові!
А скільки тепла у душі!
Вчитель за покликом долі,
Тобі я присвячую ці вірші.
Вчитель - мудрість безцінна.
Вчитель - мужність і сила,
Недоспані ночі, терпіння велике.
Любовь до дітей безмежна
І віра в них глибока!
Він мудро веде Країною Знань
У нове доросле життя.
Имя величне - Вчитель
Назавжди залишиться
В наших серцях!
05.10.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850511
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.10.2019
Наряжусь я в красное платье.
Мне к лицу, без сомненья, этот цвет.
Буду выглядеть в нем я шикарно.
И не важно, сколько мне лет.
Я обую туфли-лодочки черные
На высоком тонком каблуке.
И пройдусь по осенним улочкам
С сумкой модной, от кутюр, в руке.
Губы ярко накрашу помадой,
От духов ,,Нина Риччи" потянется шлейф.
Мне теперь совершенно не важно,
А была ли любовь между нами... иль нет...
15.09.2019 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849078
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.09.2019
Якщо важко тобі, якщо плаче душа
Якщо камінь в грудях стискає
Погляд свій ти зверни в Небеса -
Матінка Божа там на тебе чекає!
Якщо збилась з дороги, не знаєш, як бути,
Подивися на небо, там серед зірок
Діва Марія, Матінка Божа -
Помічниця й Застурниця дівчат і жінок.
Помолись... утіше вона й допоможе,
Вкаже на шлях, яким далі іти,
Янголів небесних надішле в допомогу.
Помолись... Славу їй не забудь вознести.
21.09.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2019
Осень, рыжая плутовка, не спеши,
Резво в жизнь мою ты не врывайся.
Оставь тепла для измученной души,
Дождями серыми не задавайся
Картину за окном ты портить не спеши
Дай солнышку понежить листья золотые.
И ветру буйному не дай ты согрешить,
Оставив на земле наряды дорогие.
Позволь еще немного понежиться в лучах
Полюбоваться блеском золота, парчи.
И теплый вечер на веранде скоротать
За чашкой чая при огоньке свечи...
15.09.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848887
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.09.2019
Мелодію осені чарівну
Грає вітерець на саксафоні.
Ти все ще пригадуєш весну?
Але ми вже в осені у полоні!
Гріє сонечко по літньому тепле.
Грається промінь в кришталевій росі.
Листя бурштинове падає на землю.
Грає веселка в золотій березовій косі.
Осінь рання і весна - чаклунки!
Душі в вічному полоні тримають,
Почуття пробуджують в серцях -
Вогники любові в них палають.
14.09.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2019
Осень, вся в веснушках, теплая как лето.
В платье легком из желтого ситца.
Кудри рыжие, развеяны ветром,
Торжественно явилась к нам на колеснице.
Чтож, Сентябрь ей теперь подвластен,
Преклонил он пред ней колено:
,,Осень Госпожа, Вы теперь у власти!
И законы Ваши действуют во Вселенной.
Я готов, Госпожа, исполнять все капризы.
Собирать из туманов жемчужные росы.
Наряжать деревья в золотые ризы
И на нити шелковые нанизывать бусы.
По приказу дождик я пролью на землю,
Позову влюбленных в парки погулять,
Красотою Вашей полюбоваться непременно.
И сказать ,,Люблю" друг другу в сотый раз опять!"
13.09.2019 р.
Світлина із мережі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2019
Мне тяжело... и нелегко тебе...
Нам испытанье послано Небесной Силой.
Ты просто гость в моей судьбе...
Порой от этого мне так невыносимо...
Не виновата я... и ты не виноват...
Устроив встречу, над нами посмеялись Боги.
Я замужем... и ты женат...
И разные у нас пути- дороги.
Быть может душам нашим дано соединиться.
Но только не сейчас, а в жизни той, другой...
За облаками, куда не долетают птицы,
Когда то мы будем счастливы с тобой.
04.09.2019 год.
Світлина із мережі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848694
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.09.2019
А мы с тобой не виделись давно...
И осень расплескала уже лужи.
Лист янтарный залетел в мое окно
И накрыл уже холодный ужин...
Я так скучаю по тебе, скучаю, милая.
Давай не будем друг на друга обижаться.
Пусть не печалятся твои глаза красивые.
А только, только светятся от счастья!
Не выносимы без тебя мне дни и ночи.
И мне не милый без тебя весь белый свет.
С тобой увидеться хочу я очень, очень
И растворить в любви разлуки черный след.
Любимая, я так скучаю по тебе!
Прошу тебя, давай начнем сначала.
Я знаю точно, ты мне по судьбе.
Мы вместе к берегам любви причалим.
02.09.2019год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848656
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.09.2019
Здравствуй, сказочная Осень!
А все-таки ты так мила, прекрасна.
С тобою мы подружимся, надеюсь.
И нам вдвоем с тобою будет классно.
Пить вместе будем кофе черный по утрам.
Уютно завернувшись в теплый рыжий плед.
И будем сочинять стихи по вечерам -
Ведь это элексир от многих бед.
И ты со мной, конечно же, поделишься
Блестящей натуральной красотой -
Добавишь чуть мне золота у волосы
И краски дашь для губ, коралловой.
Твое мне платье бы янтарное примерить.
И бусы красные одеть... калиновые бусы...
И в теплоту души твоей поверить.
Ты так прекрасна, чародейка Осень!
31.08.2019 год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848654
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.09.2019
Глаза желто- зеленые,
И белые лепестки...
Красавица Ромашка
Одна в поле грустит.
Любовь нагадала многим,
А сама - без пары.
Судьба ее непредсказуема.
И не действуют здесь чары.
Август, предшественник осени.
Укрыл ее одеялом.
Шелковым, с жемчугом- бусами,
Чтобы теплее ей стало.
Чтобы она не замерзла,
На рассвете холодным утром.
Чтобы сердце ее расстаяло
И позволило случится чуду.
Быть может, судьба смягчится,
Не будет к ней так жестока.
Подарит ей все таки принца
И не будет она одинока!
20.08.2019 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848498
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.09.2019
Холодні ранкові серпневі роси
Лежать діамантами у траві
Притрусило золотом вербам коси
А в небі синім курличуть журавлі.
І ластівки гуртуються у зграї,
Свої останні завершують маневри.
А красне ніжне літечко вже догорає...
Осінь показує тепер свої манери.
Осінь,осінь пора золота і чудова.
Та душу чомусь крає тихий щем...
Сріблом лягла сивина вже у коси.
Молодість спливає осіннім дощем.
Відлітають птахи вже у вирій,
А за ними роки летять без вороття...
І тепер вже зовсім інші в мене мрії.
Осінь це пора мого життя...
30.08.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2019
Серпень вже на середині,
Добігає кінця літо.
Нічки довші, прохолодні.
Деньки сонцем ще зігріті.
Ще в річках вода тепленька,
Ще купатись можна в морі.
Але стука осінь в двері.
Вже й припаси є в коморі.
Серпень щедрий на дарунки,
Виноград, медові груші.
Диньки, кавуни солодкі -
Все, чого душа запросить!
Сад ще айстрами буяє,
Розмаїття тут жоржин.
Але спів пташиний вранці
Не такий вже голосний.
Павучок тче мереживо,
З листячком гілки сплітає
Роса вранці веселкою
На сонечку виграває.
Добігає кінця літо
І роки втікають в осінь...
Вже і скроні посріблились,
Наче їх вкривають роси...
14.08.2019 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848413
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.09.2019