| Сторінки (1/74): | « | 1 | » |
Я по місту іду, всюди бачу біду:
У людей очі злі, наче вікна, скляні,
Може, вітер гіркий, може, час не такий,
Може, в зо́рях вина, може, просто війна.
Та причина не в тім, як здається усім.
Похололи серця́, бо початок кінця,
Хмарочоси ростуть, храми менші стають,
Шаленіє народ: « Дайте нам насолод! »
Хочем більше свобод,
В європейський бомонд,
На Мальдіви літать, у шезлонгах лежать,
В Монте-Карло дуріть, Україну люби́ть.
А як бу́ло колись: люди йшли, сміючись,
В пояс кланялись, слізно каялись,
В храмах тісно було, не трималося зло,
Розливали любов, щоб ніхто не холов.
Біля Чаш золотих не було пихатих,
І гуло в дзвіниця́х, і горіло в серця́х,
Шляхти́чі і прості – були рівні усі,
І дитятко босе, і Христос – було все!
Я по місту іду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750229
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.09.2017
Якби люди ставали зірка́ми,
Я б не зводив очей з Вас пові́чно!
І сто літ, що застигли між нами,
Відчуваю, це так символічно!
Святість Ваша, Єлисавета, -
Тиха пристань для тисячі хворих,
Я до Вашого фотопортрета
Доторкаюсь, тамуючи подих!
Ваші очі, мов чисте джерельце,
Зможуть будь-яку спрагу вгасити,
І я б вирвав з грудей своїх серце,
Щоб хоча б Вам на мить посвітити!
Вже рідіє туман над дахами,
Прокидається Київ музично,
Якби люди ставали зірка́ми,
Я б не зводив очей з Вас повічно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750217
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 11.09.2017
Приємна серцю посмішка твоя,
Якби хто знав, яка ж вона приємна!
Буває, кину погляд іздаля –
Вся світишся, і темна ніч не темна.
Я так! Я так! Я так тебе люблю,
Я з кращих трав зберу для те́бе роси,
Я вранці тобі небо прихилю,
Щоб ти вплела в сузір’я свої ко́си!
Така приємна серцю посмішка твоя,
Що над дахами цілий день літаю,
Немов мелодія сліпого скрипаля,
Як аромат солодкого мигдалю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2017
Твій образ живопи́сний на стіні
Сприймаю я, немов вікно у часі,
Якщо ввійду, ніхто не скаже: ні!
І навіть смерть в своїй страшній гримасі
Відступиться, щоб потойбіч століть
Зустріть тебе́ квітучою весною.
Хоча б на мить, Святу єдину мить
Потри́мати лиш зонтик над тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749971
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.09.2017
Мовчить ставок, мов в самозабутті́,
Жасмин цвіте, аї́ром пахне за́тиш,
Мабуть, найбільше щастя у житті,
Коли себе любимим відчуваєш.
В такі часи щезає давній страх,
І не дрижить над нами тінь розлуки,
І білі лілії пливуть в твоїх очах,
І волошка́ми пахнуть теплі руки!
І ніжний спів лунає в висоті,
І білим голубом у пле́со зазираєш,
Мабуть, найбільше щастя у житті,
Коли себе любимим відчуваєш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2017
Пташи́на з морозу б`є крильцем в вікно,
А гості смакують червоне вино невблага́нно,
До ві́нця вуста доторкнулись ледь-ледь -
І личико ваше зблідніло, як смерть, моя па́нно!
І плачу я снігом за вами вві сні,
Позаду минуле горить у вогні, мов Помпея,
Та бачу віконечко ваше здалля,
Де в глечику квітне надія моя, як ліле́я, як ліле́я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2017
Під стріхою ген
Пташенятко радіє,
Вже ба́тьківська хата
Прибралась до свят,
І діти Твій образ
Цілують, Маріє,
І свічечка мліє,
Де Син Твій розп`ят.
І вже проти церкви
Христосяться люди,
І днина воскресна
Круго́м настає,
І бабця покійна,
Якої не буде,
Мені за поману
Гостинця дає.
Б`ють дзво́ни дитинства,
Дитинства святого,
На площі співає
Останній кобзар.
І ніч на колінка
Стає ко́ло нього,
І зо́рі кида́ються
З неба на чар!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749739
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 08.09.2017
А я забив дошка́ми се́рця двері,
Спалив надії і мости,
Та, серед тисячі зіро́к у небі,
Упала найніжніша Ти.
Упала в трави ніжна королева,
Із пасмом золотавих кіс,
Наче під ноги мрія кришталева,
Шумів довкола синій ліс…
З тих пір журба-печаль мене минає,
І сте́жки квітами цвітуть,
«Що це за Зірка біля тебе сяє?», -
Усі питання задають!
А я до тебе ніжно нахилюся,
Аби ніхто не засмутив,
А я тобі тим серцем посміхнуся,
Що колись до́шками забив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2017
Рожева кулька плаває в калюжі,
Під теплим до́щичком
Спочи́ли білі ружі,
І мов дівчатка роздягну́лись просто неба,
Та тільки сумно,
Що всього цього не треба
Сліпому хлопчику в вікні!
Для нього світ не є,
Він вас не знає,
Хіба що інколи голубка завітає
І криленятами обго́рне ті́льце кволе,
І проворкує йому те,
Що вам ніколи!
Сліпому хлопчику в вікні,
А вранці, як заже́вріє віконце,
Він просто сту́пить за вікно
І схопить сонце!
А буде сонця нам усім в той день чимало,
Але ніхто і не помітить,
Що не стало
Сліпого хлопчика в вікні,
Сліпого хлопчика в вікні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749669
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.09.2017
Кличе раз у раз Вічне Місто нас,
Босим би побіг, якби спромога.
Вечір за вікном і тече псалом
З вуст твоїх у Су́дного Порога!
Кожному своє сили надає,
А мені – лише твоя молитва.
Пахнуть в моїх снах квіти на дахах,
А між ними ти, така тендітна.
Я люблю тебе́, хоч ім’я твоє
Покриває жовтим ли́стом осінь.
Все життя, як мить, хай тобі щастить,
Помирати вже не страшно зовсім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749667
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 07.09.2017
Нам ли́ця дряпають піски́,
Мов хтось регоче,
Вбиває в ду́шу нам гвіздки
І смерті хоче.
В багаттях тліють сторінки́,
Слова пророчі,
І в нас вдивляються зірки́,
Як очі во́вчі.
Щось п’яний генерал верзе́
На щоглі яхти,
І з ворога́ми віскі п’є
На брудершафти.
І вісь біно́коля трясе
Гірські ландшафти,
Я чую, як пульсують вже
Ракетні шахти!
І сонця з місяцем злиття,
І беззахисно,
І ядерних сирен виття
У вікна злісно.
І гривну ко́штує життя,
І в небі слі́зно!
Нам всім бракує каяття,
Чи не запізно?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749537
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2017
Ще вчора ви курили букварі,
Пасли́ корів і різалися в дурня,
А нині даєте́ коментарі
І people весь тримаєте за дурня.
Ще вчора вам писали вчителі
В щоденниках: « Негайно батька в школу! »,
Сьогодні ви на біржах королі,
Купуєте́ мегазірок футболу.
Ще вчора ви банячили аж гей!
Опівночі́ прилазили додому,
Сьогодні кожен другий укргей
Втирає, що закінчив він Сорбонну.
Ще вчора по городам крав він мак,
І різав, як передовик, коно́плю,
Сьогодні він відкрив секс-шоп і банк
І папі виціловує панто́флю.
Ще вчора він не знав, де Чернівці,
Сьогодні він – бандерівець заклятий,
І пише у своєму фейсбуці́,
Що то маскаль у всьому винуватий.
Ну що я можу вам іще сказать?
Сидять у м’яких кріслах файні хлопці,
І можуть стриптизершу заказать,
А на десерт – китайця у коробці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749263
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.09.2017
Я се́лфі з поросям зробила вчора
І рідним вислала, що на селі живуть,
Та дідуся чуть не забрала скора,
З коханим фото сплутали, мабу́ть!
А ще з бульдогом селфі посилала,
Він личко лиже, я його цьом, цьом,
Так бідна бабця ги́кати поча́ла, -
Така ось плутанина з женихом!
До селфі в мене пристрасть досконала,
Кому – кіно, кому – психічний зрив,
До лева в клітку голову запхала –
Він мало собі хвіст не відкусив.
Хотіла б мати селфі з президентом,
Та як його, пухнастого, впіймать?
Тут треба на живця спец-аргументом
І дар свій гіпнотичний підключать!
Як з мерса вилізе той «персик» білозубий,
Не встигне навіть губи облизать,
А я йому на шию: «Hello, любий!»,
Айфо́нчиком клац-клац: «Ану, стоять!».
«Стоять, пацан!», - і в очі йому погляд,
Мов перша я твоя крута любов!
Хоч охоронців трошки сіпне поряд,
Але їх «бос» буде вже мій улов!
Літала у Маямі я за дивом,
Де озеро тубільців чарівне́,
Зробила селфі навіть з крокодилом,
Він шкірився і лоскотав мене.
Казав, що з`їв тут двох американок
І двох англійців «ме́кнув» на десерт,
А ти така, як ніжний, тихий ранок,
Ну що сказати – симпатяга! Ну естет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749262
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.09.2017
Наче вірш соне́та пролунав в тиші́,
Чорная ране́та у твоїй душі́
Забубні́ла квітом у скляне вікно,
Забубні́ла в серце, чи живе воно.
Так і ти, дівчи́но, за́тишного дня
Богом посвятишся в білеє вбрання
І цвістимеш доти, хрест в руці сія,
Чо́рная ранета! Золота моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749071
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 04.09.2017
Ховає сині очі день,
Неначе книгу одкровень,
І шелестить мені трава
Твої слова.
Що ти така щаслива тим,
Що прокидаєшся із ним
І що всім серцем кам’яним
Тебе до болю покохав Єрусалим.
В його обійми ти летиш,
Його лампадою гориш,
І попадає серцю в тон
Його небесний баритон.
Коли під му́рами ти йдеш
І па́де тінь з високих веж,
Це його лицарська рука
Тебе, як скарб, оберіга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749070
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 04.09.2017
Коли я серцем вболівав за Україну,
Невільно згадував нещасну Хіросі́му
І його жителям пекельний подарунок,
І металічний відчував у роті тру́нок.
Минуле шурхотіло мені ли́стом,
І тінь бомбардувальника над містом
Не марилась мені. Скажи, земляче,
Хіба не чуєш, як над краєм кря́че
Той птах залізний, наш ідейний во́ріг,
І цяцю атомну несе у кігтях сво́їх.
Полює кровопивця за серця́ми,
Духовна точиться війна і до безтями
Скандують гасла ли́ця розжирілі,
Споруджують престол для лжемісії.
Химери падають на Златоверхий Київ,
І суховій пророчі очі виїв,
І вовкулака над Дніпром ікла́стий
Тримає прапор зо́ряно-смуга́стий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748918
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.09.2017
Коли над житнім полем хмара зріє,
Частіше в колосках серде́нько б`є,
Коли твоя Любима захворіє,
Вона наче дитиною стає.
Саме тоді душа мов сиротіє,
І неуважність кожна – гострий ніж!
Коли твоя Любима захворіє,
У два рази́ люби її міцніш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2017
Сумний Париж. В холодні вечори́
Я за твоїм вікном, кохана, стежу,
Чиясь сльоза скотилася з гори́
І закотилася за Ейфелеву вежу.
Ось тінь твою побачив неземну,
І серце моє в грудях заспівало,
І я б заліз на цю скляну стіну,
Якби це щось між нами поміняло.
А, може, диво станеться в очах,
І ції штори спалахнуть в будинку,
І я тебе кохану на руках
З пожежі винесу, немов оцю пір`їнку,
Яку стискаю у своїй руці.
Колись вона лягла на твої скроні,
А я підняв, мов скарб,
І промінці від неї пробивають ще долоні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2017
Ой, не вихоплюй ручки білі,
Не відвертай ласкаві очі,
Невже пропащі мо́ї мрії
І марні ці безсонні ночі?
Візьму тебе за рученята,
Приго́рну стан твій полохливий,
Нехай засяють оченята,
А губки скажуть: « Милий… Милий…».
Цього́ не буде, світ ласкавий!
Цього́ не буде, грім небесний!
Твому я серцю не цікавий!
Твоїм очам я не чудесний!
Та дні без тебе сірі-сірі
І марні ці безсонні ночі,
Ой, не вихоплюй ручки білі!
Не відвертай ласкаві очі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2017
Ніч невтішная зірочки затуляє рукою,
Моя ніжная, залишайся наза́вжди зі мною!
І такою, як та скрипка, що со́лодко плаче,
І такою, що лілеями пахне неначе.
І такою, яку дощ заціловує во́льний,
І такою, якої я не достойний.
Моя ніжная! Я наодинці з журбою!
Ніч невтішная! Зірочки затуляє рукою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2017
Все життя, наче збіг несумісних речей,
Ти у мене, як сніг у куточках очей.
Ми заку́ті пові́к в золотих ланцюгах,
Ти у мене, як сік на затерплих вустах.
Ти єдина така, ти одна на весь світ,
І поява твоя, мов комети політ,
Відголосся твоє ожива в далечі
І волосся твоє – зорепади вночі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2017
Вічная пам'ять! Вічная пам'ять, блаженне упокоїння!
Вічная пам'ять!..
Принесіть мені, мамо, на могилу травневі барвінки,
А я віттям черемхи вклонюся вам низько з Небес,
А ще про́шу я вас, замість тої червоної зі́рки,
Покладіть мені, мамо, простий православний наш хрест!
Коли в сірих пісках нас зненацька підня́ла тривога,
І, сипну́вши вогнем, вертольоти пішли на віра́ж,
Я вперше молився, звертаючись серцем до Бога!
Чом мене не навчили ви, мамо, бода́й Отче наш?
А як бій відлунав, і з смаглявим лицем офіцерик
Відкона́в на носилках, розплющивши очі ясні,
Я таємно від всіх штик-ножем змайстрував собі хрестик,
Хоч не знав достеменно, хрещений я, мамо, чи ні.
Принесіть мені, мамо, на могилу травневі барвінки,
А я віттям черемхи вклонюся вам низько з Небес!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748511
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 31.08.2017
У самотнім вікні під смерка́ння співо́чі
Ти ховаєш свої гіаци́нтові очі,
Ніби сльози, з очей твоїх падають квіти!
Я не в змозі ніяк диво це пояснити!
Мені гірко за те, що мене ти не бачиш,
Мені сумно за те, що ти квітами плачеш.
Я прийду під вікно, як почне сутені́ти,
Позбирати твої голубі гіацинти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2017
Рідний вчителю мій, я пригадую час,
Коли пив всім єством насолоду
Ваших приповісте́й
Про мита́рства сліпих кобзарів!
Добрий вчителю мій, я пізнав вашу постать
Крізь смуги колючого дроту
В жовтім світлі прикутих
Над зоною прожекторі́в!
Я кричав вам услід, не зважаючи на заборони,
Голосами дитинства, відлунням шкільної пори,
Та нещадно пекли мої плечі червоні пагони
І ковтали, мов зрадники, мову шалені вітри.
Вранці вас поведуть під шатро́ оксамитових сосен,
Рипнуть кроки глухі, як завіси дверей КДБ,
Де випитував слідчий подробиці наших відносин,
Де я тричі відрікся від вас, загубивши себе.
Старшина вам горілки у склянку чутливо налиє:
«Пий за смерть, старичок!», ну а далі усе без промов,
І зірвуть образок чиїсь руки з ослаблої шиї!
А на вії впаде теплий сніг, як остання любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748354
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.08.2017
Я ружами встелю твої дороги,
Які бажаєш, білі чи червоні?
Всі ранки й вечори́ тобі під ноги,
Які бажаєш, білі чи червоні?
Тобі лише, любима, побажати,
Квітковими очима повести́,
Я дощ і сніг навчуся виклика́ти
І камені примушу зацвісти́.
І лицарем ввійду́ у твої мрії,
І буду брать на гострий спис міста́,
Сніжинкою впаду на теплі вії,
Молитвою на золоті уста!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2017
Рано-рано, ранесе́нько у святу́ недільку
Показалась Матір Божа ма́лому Васильку,
Показалась в криниче́ньці, коли хтів напи́ться,
Стало ди́тя на колінка, за́чало моли́ться.
Дай, Небесная Царице, з во́йни мого татка,
І щоб на рік школярами ходила колядка.
Та́тко з во́йни ся вернули, зла́годили стріху,
І малий Василько виріс родичам на втіху.
Ко́ло тої криниче́ньки виросла капли́чка,
В рушничках святі́ іконки принесла сестричка.
Та недовго Божа ласка село колисала,
Хижа тінь червоним кру́ком на край наш упала.
Плач, не плач, моя зозу́лько, вже легше не буде,
Йдуть капличку розбива́ти бе́збожнії люди.
Твердо йдуть, немов на звіра, щоб не рув серде́шний,
В кого кий, в кого сокира, а Василько перший.
Йой! Не всохли парубочі ру́ки тої днини,
Як виносили ікони та лупа́ли стіни…
Рано-рано, ранесенько у святу́ недільку
Показалась Матір Божа малому Васильку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748349
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 29.08.2017
Коли вгаса́тимуть до тебе почуття,
Ти їй нічого не кажи, даруй лиш квіти!
Не вимагай до себе співчуття,
Іще раз повторю, даруй лиш квіти!
Їх дивовижно жертвенна краса
Цілющі надає коханню сили,
І з ніжних пелюсто́к біжить сльоза,
І покривають вони все, навіть могили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2017
Гіркішої отрути більш нема,
Аніж почуття розчарування,
Образа, ревність, ненависть сліпа –
В них блимає надія ще остання.
А ось, зневіритись – це остаточний крах,
З глибин душі́ безодні зазіхання,
Чого б я не хотів - в твоїх очах
Побачить це розчарування!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2017
Повзе, мов шаль, по полю сизий дим,
Жене огни́ще вітер що є сили…
Ніхто нам не стає таким чужим,
Як той, кого раніше ми любили!
Чомусь найбільша ненависть до тих,
Хто са́ме серця твого доторкнувся,
Та після при́страсних і тимчасових втіх,
Мов від непо́трібу, від тебе відсахнувся.
Не прагніть чужим серцем володіть,
Наші серця́ – це є світли́ці Божі,
І якщо любите, словами не кажіть,
Нехай про це говорять ваші очі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2017
Осінняя печаль і вітер листям грає,
І Київ золотий пірнає у пітьму,
Як я тебе люблю, лиш Бог на світі знає!
І як я жду тебе, відомо лиш Йому.
Прости мене за все, всім серцем тебе про́шу!
І зо́ряна ця ніч хай не встає з колін,
І це єдине, що я вимовити можу,
Все інше проспіва́ тобі далекий дзвін!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2017
У неї брови й губки – татуаж,
Все скориговано, все супер, пермане́нтно,
Їй імпонує романтичний антураж,
Вона сидить за столиком шляхетно.
Вона по вечорах не ловить гав,
По ки́лимах ступають ніжки м’яко,
Вона при зустрічі кидає ніжне: «Way!»,
Так, начебто принцеса із Монако!
Вона смакує в барі казино
М’якенький стек під віртуозне диско,
І подає чілійське їй вино
Арабський шейх у білосніжне ліжко.
І стан гнучкий очима проводжа,
З пожадливістю публіка широка,
Та стогне по ноча́х її душа,
Як тая птиця в лузі одинока!
Розвіє вітер чарівний міраж,
І при́йде пані з гострою косою,
І накладе свій стильний татуаж,
Як косметолог, з посмішкою злою.
І твій наступний і стрімкий алю́р
Буде вже в пекло, дорога сестричко,
Де біси тобі зроблять педікюр
І пілінг накладуть на біле личко!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748070
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 27.08.2017
Тиші́ють у сада́х пере́співи птахі́в,
І темна шаль імли повзе на сині квіти,
За нерозкаяні гріхи своїх батьків,
На превеликий жаль, страждають діти.
Ми – твори геніального Митця,
Любов`ю всі покликані світи́ться,
Коли холонуть у батьків серця́,
Марніють у дітей прекрасні ли́ця.
Хто винен, що не ли́не ніжний спів,
Що не зазна́ли діти в хаті щастя?
І крає лезо ду́ші матерів
За те, що не вели їх до Причастя!
Гріхи батьків не знають давнини,
І небезпечна без хрестів доро́га,
Невдячністю відплачують сини
Батькам, які занехтували Бога!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747823
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 26.08.2017
Мені неначе слів не вистачає,
Щоб розказать тобі, як ліс дрімає
Навко́ло нашого монастиря, і як гойдає
Пітьму ліхтар, і оживає
Щось нереальне, і псалтир читає
Хтось за вікном у храмі мелодійно,
І осіняюсь я хрестом благоговійно,
І ранить серце гострий біль спокут,
Та дякувати Богу, що я тут!
Мені неначе сліз не вистачає,
Коли подумаю, що змій кільце́ стискає
Навко́ло дорогих мені людей,
І світ, наче язицький Колізей
Жорстоких втіх - музи́ки б`ють в лита́ври
І ріжуться ножами, наче ма́ври,
Нещасні і обдурені брати́
На радість вельзельвула, сатани!
Ось він стоїть у імператорській короні
І пле́ще у свої страшні́ долоні,
І трі́щиться на скіпетрі змія,
І на чолі у всіх - його і`мя !
Мені неначе сліз не вистачає
Молитися за тих, хто вже втрачає,
Або вже втратив, Вічнеє життя,
Якби хтось чув моє серцебиття!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747822
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 26.08.2017
На сад червоний вечір наповза́,
У небі та́не яструба політ,
І пахнуть вишні, мов твої вуста,
Щоки́ торкаються листочки ніжних віт…
Всі твої то́нкощі і тіні довгих вій
В уяві я спроможний малювать,
Наш стан закоханості, певно, вже такий,
Що нам на відстані можливо розмовлять…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2017
Себе шкодуйте, коли час даремно губите,
В пустих розмовах зріють паростки біди,
Та не шкодуйте часу тим, кого ви любите,
Бо з вами поруч бути їм не назавжди́!
Як осінь зрошує сади дощами пізніми,
А потім білим снігом розціловує ,
Зрошайте їх серця словами ніжними,
Адже вам ні копійки це не ко́штує.
Частіш засвідчуйте любимим, що кохаєте –
Звиваються підозри, мов вужі,
Та лиш тоді, коли це відчуваєте,
Коли ці почуття є від душі́!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2017
Згоріли ли́стом всі мої поеми,
Зірка́ми в темряву попадали пісні́,
І привид голубої хризантеми
Тобі являється в вечірньому вікні.
Тієї квітки, що, мов діадему,
Я у твоє волосся заплітав,
Кохання першого тріпочучу емблему,
Тепер це таємничий привид став.
Тепер це мій фантом! Це серед ночі
Далеке завивання вовчих зграй!
І вбитої голубки карі очі!
І це тобі моє Святе прощай!
Прощай!! Моя мара́! Як гобеле́ни,
Ховають хмари наші юні дні,
Я привид голубої хризантеми,
Що бачиш ти в вечірньому вікні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2017
Кому потрібно було це, якому майстру?
Хто мої груди владно розітнув?
І замість серця білосніжну айстру
Так дивно вклав, мов зіркою метнув!
І я не осягну́, що з цим робити,
Гойдаються поля в очах моїх,
Кругом все квіти! Квіти! Квіти! Квіти!
А ти, ти – найпрекрасніша із них!
З неповтори́мим м’ятним ароматом,
Що річкою гірською віддає!
Ти граєш промени́стим діамантом,
Вдихаю і неначе мить стає!
Ти неопи́сана ніким, ти невпізна́нна,
За тебе в світі всі книжки мовчать!
Ти квітка безіменна, первозданна,
На твоїй скроні золота печать!
Всією айстрою своєю відчуваю,
За тебе кров`ю переплачено стократ!
Що ти є з берегів Святого Раю,
І твої ноги омивав Євфрат!
Кому потрібно було це, якому майстру?
Хто мої груди владно розітнув?
І замість серця білосніжну айстру
Так дивно вклав, мов зіркою метнув!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747463
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2017
Лежиш на шосейнім узбіччі
Барвиста, покинута лялька,
Тріпоче тобі в повітрі
Чутливо пташина зграйка.
Та чи подорожній впізна́є,
Що це є знаме́нна картина,
Що лялька ця серце має
І звуть її Україна?
Глумливо всміхається доля,
Обпалює сонце пластмасу,
Погрались пани із-за моря
І викинули на трасу!
Лежиш, як майданна шльондра,
Без пам`яті, без покро́ва,
В блакитних очах гірко́та,
Згадай себе, чорноброва!
І, може, Небесний Татко
Припинить неля́льчині му́ки,
Пошле убоге дитятко
Узяти тебе на ру́ки!
Що вмиє тебе сльозою,
Притулить скоріш, щоб зігріти
Ту лялечку, над якою
Знущалися бі́сові діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747462
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2017
Я Пролісок синій з-під снігу!
Я квітка, а не людина,
Я Пролісок синій з-під снігу!
А ти – моя Полони́на!
А ти – моя сніжно-іскриста,
Єди́ная по́між гора́ми,
А ти – моя ніжно-імли́ста
З рубі́новими вустами.
Можливо, що тільки до ранку
Живу я, моя таємнича!
І хтось собі в забаганку
Наступить на мо́є обличчя!
Можливо, мене подарують,
Або продадуть за безці́нок,
Ось скроні мої вже пульсують,
А очі міняють відтінок.
А може, цього і не буде,
І лихо нас не застане,
І тіло твоє білогруде
Ніколи в житті не розтане.
І не розведе́ нас стежина,
І доля пошле нам утіху.
Я Квітка! А не людина,
Я Пролісок синій з-під снігу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747154
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2017
Свистять над нами гострі канчуки́,
На горизонті хмари, мов химери,
Ми вже забули, за які гріхи
Прикуті ланцюгами до галери.
Над морем стелиться, мов молоко, туман,
Ворожі щогли пильно нас чатують,
Та є наказ іти нам на таран -
Наші життя нічого не варту́ють.
По палубі катається кальян,
У капітана очі божевільні,
В його руці кривавий ятага́н,
І віддає команди він дибільні.
Б`є в барабан кремезний яничар,
Ми на дубові весла налягаєм,
Ще мить – і ми відчуємо удар,
Ще мить – і ми надію поховаєм.
І канчуки́ шматують нам лице,
Як па́зурі безжальної пантери,
Бо ми – невільники, і в носі в нас кільце,
Раби жовто-блакитної Галери!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747151
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.08.2017
Не рви мене́! — благала Маргаритка. —
Бо ти мене, юначе, цим загубиш,
Бо стану я звичайна мертва квітка, —
І перестану бути тим, що ти так любиш.
Люби́ть — не означає володіти
І не росу́ ранкову пить з лиця́,
Це Божу істину, юначе, розуміти
І милуватись нею без кінця!
Люби́ть — це впасти від меча в двобою,
Прикрив собою золото знамен.
А ще... А ще — тремтіти над Красою,
Бо це — одне з Божественних Імен!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747093
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2017
Я живу наодинці, не самотній усе ж,
В моїм серці, мов в клітці, ти, як пташка, живеш,
Свою долю лиху́ю поруч я забува́,
Свою пташку почую – і душа ожива́!
Не питай, моя пташко, чи та воля десь є,
Краще волі любої, там, де серце моє,
Бо свою грішну волю хто в цім світі шука,
Розпрощався з любов`ю, щастя він не зазна.
Тож радій, моя пташко! В тебе є рідний дім,
Як би не було важко, та ти в серці моїм!
Хоч буває до болю зазираєш в блакить,
Але в серці зі мною золота кожна мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747091
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 21.08.2017
Снаряд рвав повітря, неначе папір,
Ще мить і об землю гримне,
А я пригадав твій квітковий убір
І твоє обличчя дивне.
Лякливо сахнувся військовий стрій
І тілом в землю забився,
А я пригадав твої зорі з-під вій,
В які ще не надивився.
В живих з батальйону залишилась треть,
Та ти була мій порятунок,
Я певно знав – ти сильніша за смерть,
І згадував твій поцілунок!
За друзів спочилих годиться до дна,
Жало́бою серце краєш,
Кохана! Нічого не значить війна,
Коли ти мене чекаєш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2017
Цвіти, моя трояндо, у споко́ю!
Я всі твої тривоги понесу,
Як птах, розправлю крила над тобою,
Щоб захистить квітучую красу!
Стебла́ твого́ лиха́ рука людини
Не доторкнеться, квітонько, ні, ні!
Нічну росу́, сумних очей сльозини
Оближуть сонця промені ясні́.
І зо́рі коло те́бе впасти раді!
На пелюстки́ червоний вечір ліг!
І я застиг, мов на почесній варті,
Кущем жасмину біля твоїх ніг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2017
Ти простягаєш свої ру́ки, щоб зігріти,
Як віти Са́кури, тонкі́ рожеві віти,
До то́го сонця, що давно-давно загасло,
І ти це усвідомлюєш прекрасно.
Не буде ка́зки, і промінчик не розбу́де,
Тієї дівчинки ніколи вже не буде,
Вона льодинкою розтанула в озерці,
Вона залишилась у маминім люсте́рці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746856
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.08.2017
Вірші́, мов тра́ви, мають запах,
Свій неповторний аромат,
В одних спочи́неш, наче в маках,
Наче забрі́в у Райський сад.
А інші мають гострий тру́нок,
Немов полин чи сон-трава,
І в тих знайде́ш собі притулок,
Коли гнітить тебе журба.
Є вкриті ранньою росою,
Мов ті волошки польові,
А є вірші́, що пахнуть кров`ю,
Мов про́кляті, мов не живі.
В них вли́та заздрощів отрута,
І дар любові в них згаса́,
І кличе рвати че́сті пута
Їх Люциферова краса!
Вони – породження химери,
Над ними чорна благодать,
І ікла хижої пантери
Із них безжа́лісно стирчать.
В них за́клики немилосердні,
Мов крізь долоні ті гвіздки́,
І б`ють, як черги кулеметні,
На площі в натовп їх рядки!
Хоч кожен геній сво́го часу
Зміїний зазнає укус,
Та горе то́му віршома́зу,
Що розпалив вогонь спокус!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746731
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2017
Я чую щось незві́дане гряде́,
Неначе хтось безжа́лісно краде
З моїх долонь благослове́нний дар,
І ворон кря́че над дахами: « Каррр! ».
І сонце свою голову руду́
За хмарочос лякливо захова́,
Коли тебе, вродливу й молоду,
Крилата тінь собою покрива́.
« Каррр!»,- знов над собою чую, - « Каррр!»,
Тебе втрачаю, мов безцінний дар,
Зоря́ надії вже не миготить,
І тінь страшна затягує блакить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746730
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2017
Милує осінь краєви́дами
І ароматом сти́глих трав,
За мною ти запла́чеш квітами,
Що я з любов`ю дарував.
Туман, наче біли́зна, стелиться,
І буреві́й вербу́ зламав,
І все прекрасне не пове́рнеться,
Що я в очах твоїх впізнав!
Твій світ з глибо́кими озерами
І криштале́вії струмки,
І твої при́види з химе́рами,
І дотик теплої руки́.
Я все, я все забуду, сніжная,
Неізрече́нная моя,
Я вже забув і дивови́жная
За обрій падає зоря́!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2017
Я - спрага, я - піт з чола́,
Я - ку́сень хліба з вбогого стола,
Я - відчай вершника,
Що над безоднею!
Я - очі смертника під шибеницею.
Я - місто невиспане,
Татарський хан в облогу взяв мене.
На мої плечі
Виповза́є хи́жий стан,
А у залізні груди б`є тара́н.
Хрипе́ і плаче пі́ною
Шале́ний кінь під воєводою!
Та ва́жить їх наві́ки розлучи́ть
Стріла ворожа,
Що за хвилю мчить.
Я - ги́рло, що ковта́ ріку́!
І воїн, що метнувся під стрілу!
Це також я,
Усіма про́щений,
І поруч шо́лом мій розтро́щений.
Я - спрага, я - піт з чола,
Я - ку́сень хліба з вбогого стола...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746447
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.08.2017
Афон не спить, моли́твою палають
Уще́лини й скеля́сті береги,
Його монастирі тебе́ вітають
І сиплють в очі срі́бнії сніги.
Афон не спить! Афон вночі співає!
І то такий благослове́нний спів,
Що срібний місяць в небі завмирає,
І сльози аж бринять у гір з-під брів!
Афон солодкий сон оберігає
Тих немовлят, яких чатує змій,
Афон своїх не зрадить, не кида́є,
Афон сьогодні йде в останній бій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746296
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 16.08.2017
Мі́ста сі́рий малюнок
І хрести у тумані,
Ми ковтаємо смуток
У місцевій кав`ярні.
Я журу́ се́рця сво́го
Розповів би вам палко,
Але що вам до того,
Незнайома панянко?
Ви невільно зніма́ли
Шкіряні́ рукавички,
Вас не відволікали
Швидкісні́ електрички.
І така була зайва
За вікном уся будність,
І така надзвичайна
Стала ваша присутність!
Теплим липовим медом
Буде дощ накрапа́ти,
Я приречений Небом
Вас всю вічність чекати.
Мовчазна моя пані,
Загадковая доле,
Але я не скажу вам
Про цю радість ніколи!
Мовчазна моя пані,
Загадковая доле,
Але я не скажу вам
Про цю му́ку ніколи!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2017
Ти відігра́ла свою роль,
Загасла вже луна подяк,
І тебе́ зрадив твій король,
Як перше зрадив Жанну Д`Арк!
Вітає посмішка черства́
Тебе́ крізь скло його авто́,
Той, кому ти життя спасла,
Коли він майже був ніхто.
Ти захистила його сан,
Ти підняла його престиж,
Ти повернула Орлеан,
Ти віддала йому Париж.
Але за те, що впав лицем,
За сором, мов гвіздок в п’яту,
Він на вогонь тебе живцем
Віддасть прекрасну і святу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746271
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.08.2017
По телевізору йшла «Битва екстрасенсів»,
Що гризлися, немов скажені пси,
Гамсе́лили своїх і іноземців,
Трощили один одному носи.
Два оператори заклякли біля камер,
Показуючи у прямий ефір,
Як чародій на ймення Фі́ма Шна́йдер
Дубасив ворожби́тку з Броварів.
Відьмачка магією ву́ду володіла
І рохкала на всіх, наче свиня,
Телеведуча мало не здуріла,
Забилася під стіл, мов кошеня.
Шамани щось їдке в зубах палили,
Вдавалися в дешевий популізм,
Два білі маги чорного місили
За енергетичний вампіризм.
Провидець в ясноба́чучої дами
Знайшов хвоста і бісів з неї гнав,
Лупив її ремнем, скрипів зубами
І курячими яйцями качав.
Якась у пір`ях екзотична пані
По студії літала на мітлі,
Водночас грала «Мурку» на баяні
Й сороміцькі горлапа́нила пісні.
Найтолерантнішим був йог із Коломиї,
Він в позі лотоса під стелею висів,
Із синьо-жовтою краваткою на шиї
Протяжно завивав: «Геть москалів!».
Після такої битви екстрасенсів
Окремі слабодухі глядачі
Пили транквілізатори від стресів
І ки́далися з ліжка уночі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746268
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.08.2017
Мене́ мати породила
Бідако́м - не паном,
В синьо-жовтий лан сповила
Й назвала Майданом.
Виріс статним і високим,
Аж до місяче́нька!
Утішалась яснооким,
Аж до сліз, старенька!
Розвивались наді мною
Архангельські крила,
Цілувала хмарка в скроню,
Як дівчи́на мила.
Та не довго сонце ружу
Плекало в намисті -
Завітали в чисту ду́шу
І гості нечисті.
Й затряслись вони від злості,
Як несамовиті,
На хрести мої на банях
Золотом налиті,
На коне́й моїх у стайнях,
Що сито хрипіли,
На дівча моє вродливе,
Її личко біле.
І поча́ли тії гості
Пісні́́ мені грати,
І поча́ли вони серце
Моє розбивати.
І в широку мою спину
Гострий кіл забили,
І любов мою єдину
Шльондрою зробили!
І гуляли ла́ковими
По мені чобі́тьми,
Над моїми Золотими
Сміялись Ворітьми,
Запрягли мене сліпого
На се́бе орати,
І ридала наді мною
Нещасная мати!..
Чуєш, голос йде луною,
Аж серце морозить? –
То вовчиця наді мною
Ще й досі голосить.
Виє над розп`ятим Градом
Й ходить по́під тином,
Виє в небо над Майданом,
Над прокля́тим сином!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745991
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.08.2017
Зірки́ ховають соромливо свої очі,
Чи він забув тебе́, чи бачити не хоче,
Та серце слухає, не рипнуть в сі́нях двері,
А, може, кинутися птицею зі скелі.
І ти запалиш свічку лагідно рукою,
І образ плаче чудодійний над тобою,
Пречисте світло на лице прекрасне ли́не,
І ти це знаєш, що ніколи він не прийде.
Любов – це му́ки, прийшов час її зазнати,
Любов – це ру́ки над вогнем ясни́м тримати,
Любов – це зірка, кому хоче запалає,
І кому гасне – він причин цього не знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2017
Я тебе́ не люблю!
Просто мимо проходжу,
Ніжне сяйво очей,
Мов вустами, ловлю,
Я тебе́ не люблю!
Просто жити без те́бе не можу,
Просто образ твій дивний,
Мов квітку,
До серця тулю!
Твоїх рук, наче крил
Лебединих, торкаюсь,
Сніг ранковий до ніг,
Мов любистки, стелю́,
З тихим сумом в очах
Я тобі посміхаюсь,
І тому́ скрипалю́
Я заграти звелю,
Як тебе́ не люблю!
Я не можу свої
Почуття пояснити,
Я складаю пісні́
І птаха́м роздаю!
І я серцю звелю
Так тебе́ полюбити,
Як нікого ніхто
В світі цім не любив,
І як я не люблю!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2017
Мені блищать зірки́, як мегаполіс,
І несказа́на навкруги така краса!
Я на ходу стрибнув в прозорий поїзд,
Який прямує в чисті небеса.
Сьогодні в Києві так кра́сно і безхмарно!
Сьогодні в Києві найкраще на землі́,
А я загинув так невчасно, так бездарно
І так ні за що в Ілова́йському котлі.
Палає схід і ди́му чорна смуга,
В посадці крутиться маскований радар,
А я впізнав, а я розгле́дів свого друга
Через глянсований оптичний окуляр.
Мені згадалися тоді Афганські но́чі
І щирий смак дешевих цигаро́к,
І я на мить заплющив свої очі,
Щоб мимоволі не натиснуть на курок.
Але мій друг не розпізнав мій почерк,
Йому давно не снився вже Афган,
В мою адресу кулеметний прочерк
І голос наче з пекла: «За Майдан!»
Мені блищать зірки́, як мегаполіс,
І несказа́на навкруги така краса!
Я на ходу стрибнув в прозорий поїзд,
Який прямує в чисті небеса!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745978
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.08.2017
Я цілував твої вуста через волосся,
Твого волосся найніжніший водоспад,
Я цілував твої вуста, щоб все збулося,
Про що ти мріяла, кохана, мить назад!
Ще твої руки були не зігріті,
І ще був час прокинутись від сну,
Це було так, як перший раз у світі,
Я цілував! Я цілував! Твою Весну!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2017
Ще вчора тут точився бій,
Гарчав до ранку кулемет,
Чи залиши́вся хтось живий?
Жене лахміття від газет
Співу́чий український вітер,
І чорний шрифт великих літер
Рече про ненависть і смерть!
Наповнена до краю вщерть
Густою кров`ю сонця Чаша,
Мов сила таємнича, вража,
ЇЇ над степом підніма́
Лита́, невидима рука.
Ти там, за Тихим океаном,
Прові́сним диявольським свіча́дом,
Залізна постать – виклик Богу,
За що, прокля́та, ти убогу
З Христової дороги збила,
Своїм оманом задурила
Марічку, синю Україну?
Й її червоную калину
Розтерла по своїй пащеці
І шкі́риш зуби у безпеці!
О, ні! Стократ скажу: о, ні!
Не буде про́щення тобі.
Хоч кайся, хоч не кайся, стерво,
Аби́с навпі́л тебе́ роздерло
За хитру диявольську спокусу,
Яку свободою зовеш,
Під се́бе жадібно гребеш
Чужі скарби́! Мовчи, кривава!
І над тобою вже загра́ва -
Встає хоругвою розплата,
Тремти, руда, тремти, кудлата!
Тріщить, хитається твій трон,
Осатанілий Вавилон!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745736
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.08.2017
Присвячується Єлисаветі Феодоровні Романовій, яка спочиває в Гефсиманії в Святому Граді Єрусалимі
Неси́ла передать, яка щаслива
У Гефсима́нському саду́ проста оли́ва,
Де ти, Ліле́я біла, спочиваєш
І, мов щоденника, роки́ мої гортаєш,
Мої поми́лки і зага́слі сві́чі.
Та як я подивлюся Богу в вічі?
Що доброго я зміг в житті зробити?
Мої діла́, як не политі квіти,
Авжеж, засохли, стали бур`янами,
І вже не ви́дко сонця за гріхами.
Та лиш в тобі одна моя надія!
Коли погли́не зо́ряна стихія,
І стану я у Судного Порога,
Насмілься, попроси за ме́не Бога!
Скажи, що він ходив дощами!
Скажи, що плакав він ночами!
А ще скажи, що він страждав душею,
А ще скажи, що він любив Ліле́ю!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745722
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 11.08.2017
Україну люби́ть – не плеска́ти в долоні
Під промови гучні́ видатних діячів,
І не в блу́зках барвистих стоять на пероні,
Не кричати під Лаврою: «Геть москалів!».
Україну люби́ть – це здобути свободу
Від лукавства в собі і ося́яти путь,
Сам Христос був розп`ятий як ворог народу!
І тебе́ не троянди від натовпу ждуть!
Україну люби́ть – це співати душею,
Милувати очима ранковий садок,
Україну люби́ть – це горіти свіче́ю,
Не вступаючи князю пітьми́ ні на крок!
Україну люби́ть – це не просто важливо
Мати в собі чесно́ти і гідно служи́ть,
Україну люби́ть – це коли неможливо,
Як без серця, людині без неї прожи́ть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745721
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.08.2017
Які щасливі ми, що нам везуть пани
Все «найцінніше» і «святе» з Європи!
А ми, наче тубі́льці-дикуни,
Не бачимо омани і жадо́би.
Які щасливі і наївні ми! А, може, ні? А, може, навпаки?
Самі ми прагнемо, щоб «гості» нас дурили,
Плекаємо плюга́вії думки́,
Щоб гу́би нам солодким помастили.
Відстоюємо збочинців права́,
Погляньте, мов, які ми толерантні!
І лізем, де не влазить голова,
І смі́тимо, як дурники, у хаті.
І зовсім не бере страх Божий нас,
Бо богом вже нам стало сите чрево!
Вмикаєм телевізор, мов наказ,
Який виконуємо віддано і ревно!
І очі трі́щимо – ось як вони живуть,
Ті німці, ті американці!
І ми так хочемо, і шкрябаємо грудь,
І б`ємося, мов таргани́ у банці.
То д`явольська робота, то є гра
На нашій вбогості масонської еліти,
І ця методологія стара,
Як наші ду́ші та занапастити!
І загаси́ть любов, і знищити сім`ю,
Бо в їх очах ми нація плебейська,
І замість чуйності підкласти нам свиню –
Така ось вона цінність європейська!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745521
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2017
А ти тремтіла, ти мене чекала
Біля гортензій ніжно голубих,
І день пройшов, і злива з неба впала,
Ти все чекала, як чекають тих,
Хто повертається крізь зга́рища і ві́йни,
Кого хова імла і далечінь.
А я ішов, я біг в твої обійми,
За мною не встигала власна тінь,
На мої плечі падали тумани,
Здвигались го́ри, падали мости.
Між нами виростали океани,
А я все біг, і все чекала ти.
Моя гортензія неви́нна, непізна́на,
Мій ніжно голубий духмяний цвіт,
Я все лечу, лечу, моя кохана,
Як та планета, що зійшла з орбіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2017
Роки́, мов ве́рби, хиляться додолу,
Поза́ду губиться блакитно-біла путь,
Там гладіолуси пахкі́ несу я в школу,
Що біля хати нашої ростуть.
Здається, був букет мене завбільшки,
І вабив світ дорослих таємниць,
Як добре йти так просто в школу пішки!
Вглядатись в риси незнайомих лиць.
Як було добре! Як було безпечно!
І очі вчительки старої ледь вогкі,
І нескінче́нний день, і все доречно,
І гладіолуси в моїх руках пахкі́!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745428
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.08.2017
Зірки́ по різному вмирають:
Одні сліпуче вибухають,
Поширюючись на трильйони
В космічний простір кіломе́трів,
А інші - тихо загасають
І ледь про себе сповіщають
Розклавшись на багато спектрів,
Зірки́ по різному вмирають.
Є карлики, а є гіганти,
А є, немов страшні мутанти,
Що поглинають все собою
І звуться « чорною дірою ».
Ось так і люди, мов ті зо́рі,
Є жалісливі, є суворі,
А є міцні, мов тії гра́ти,
Та всім однако помирати.
І все закінчать епілогом,
І всім стояти перед Богом,
І дати відповідь душею,
Чи був для когось ти зоре́ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745426
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.08.2017
Невже, ця бабця в дзеркалі – це ти?!
Якій я дарував червоні ружі,
Писав у зошиті тривожнії листи,
Чекав під парасолькою в калюжі…
Невже, ця бабця в дзеркалі – це ти?!
Моя натхне́нна, моя незрівня́нна!
Як ти могла так швидко відцвісти?
Моя незві́дана, перли́нна, невпізна́нна!
І сосни сині поголу́бив сніг
За тим вікном у нескінче́ннім полі,
Даремно все життя кудись я біг,
І не здогнав, і не впізнав я долі…
Невже, ця бабця в дзеркалі – це ти?!
Чому я вірити очам вразливим мушу?
Де те правдиве дзеркало знайти,
Яке відображає тільки душу?
І вдарить по весні бентежний грім,
І над пасо́вищем граки́ закрячуть,
І сам собі я тихо відповім:
Красу душі́ лиш чисті серцем бачуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745180
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2017
Вийшов диякон серед церкви,
Каже: « Па́кі – па́кі! »,
Та ніхто його не чує,
Всі стоять ніякі.
Чи то люди собі марять,
Чи біс їх розводить,
Кожного своя думка
Поза храмом водить.
Тоді диякон як затягне:
« Пундики із сиром! »,
Стали люди ся хрестити,
Стали усім миром.
А тоді він знову басом:
« Голубці із м’ясом! »,
Стали всі поклони бити,
Ніби за наказом.
Після служби прихожани
Зібрались на раді:
Чи то диякон такий мудрий?
Чи здурів насправді?
Мабуть, дуже був голодний,
Стіни закрутились!
Всі за нього дуже щиро
Від душі молились!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745179
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 08.08.2017
А ти така, як всі руденькі миші,
Хвостом махаєш, робиш віражі,
За твої ноги не стрілялися в Парижі,
Поети не складатимуть вірші.
Ти можеш собі їсти подорожник,
Робити маски, наліпити вій,
Та в ресторані молодий художник
Не намалює на серветці профіль твій.
Ти можеш обійти усі салони,
Ти можеш собі груди накачать,
Не зміниться нічого, є закони,
Духовні істини, і їх не зайве знать.
Ти унікальна особистість є по суті,
Небеснеє походження твоє,
І над тобою сили всемогутні
І дух, який красу душі дає!
Дає любов як жертву, співстраждання,
І в кожнім русі грацію дає,
І зорі зададуть собі питання:
Невже така краса на світі є?
Тобі лиш в серце треба зазирнути –
Усе отам, отам усе, та все!
З молитвою до Господа зітхнути,
І Він тебе, як рідну, понесе.
І ти відчуєш силу і наснагу,
Засяє світлом неземним лице,
На тебе всі звертатимуть увагу,
Але тобі вже зайвим буде це!
Та ти така, як всі руденькі миші,
Хвостом махаєш, робиш віражі,
За твої ноги не стрілялися в Парижі,
Поети не писатимуть вірші!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745150
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.08.2017
До ніг твоїх всі квіти світу
І таємничий шепіт трав,
І зоряну нічну сюїту,
Яку скрипаль ще не заграв.
Тобі присвячую, кохана,
Усі порфіри королів,
Зі дна морів і океану
Скарб затонулих кораблів.
Тобі, любове нездола́нна,
Моя перлина, мій шедевр,
Моя квіткова, несказа́нна,
Вродливіша за королев,
Що колись правили світами.
Тобі складаю світ увесь
І золотими ланцюгами
Я бряцаю у твою честь,
Як раб, піднявши вгору ку́льті,
Скалічений, але живий,
І гори хмарами оку́ті!
І саван ніжно голубий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2017
А ми, неначе не тутешні,
Ми загубилися в світах,
І запах стиглої черешні
Знов відчуваю на вустах.
А ти, немов зоря незга́сна,
Моя сльозинка золота,
Ось ти ідеш, така прекрасна!
З тобою лине чистота.
Таку не можна не любити,
Любить до самозабуття,
Без тебе неможливо жити,
Бо ти і є моє життя!
Мій дар безцінний, несказа́нний,
Пір`їнка крихітна моя,
Мій діамант багатогра́нний,
Сонет вечірній солов`я.
І твої губи, як черешні,
Цілую я у віщих снах,
І ми, неначе не тутешні,
Ми загубились у Світах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2017
Де мені тебе гукати?
З ким сьогодні маєш спати?
Україно! Україно!
Вій моїх гірка сльозино!
За яку брехливу казку
Віддаєш ти свою ласку?
Нащо ти себе мордуєш?
Я ж помру без тебе, чуєш?
Ти в моїх очах до болю
Все залишишся святою,
Я не кину тебе, мила,
Це мій гріх, моя провина!
І коли об тебе п’яну
Чорний пан з-за океану
Обітре своє копито,
Й реготати буде сито,
Я й тоді тебе не лишу,
Твої рани я залижу,
Тільки прошу я одного –
Повернімося до Бога.
Повернімося, рідненька,
Коли ти була маленька,
Пригадай, як в дзвони били,
Як в Дніпрі тебе хрестили.
Пригадай, яка була ти,
Як дітей вкладала спати
Під хрести благоговійно,
Україно! Україно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744985
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.08.2017
Мені наснилась чарівна́ алея,
Гірлянди квітів та́́нули в імлі,
І серед них – сліпуча орхідея,
Найкрасивіша квітка на землі!
Вона була казково білосніжна,
Легенький вітер ніжив пелюстки́,
Як щире те дитя, свята́ й безгрішна,
Найкрасивіша квітка на землі!
О! Це було жагуче потрясіння!
І на́чебто хтось мову відібрав,
І серця я свого відчув тремтіння
Та за хвилину тихо запитав:
- Прекрасна Пані Квітко, відгукніться!
Ваша краса перехопила дух,
Дозвольте вам у ніжки поклони́ться!
І голос мій її збентежив слух.
- Юначе! Дивна, дивна твоя мова,
Не віддаю я значення красі,
Я не достойна ве́личного слова,
У цім садочку я така, як всі!
Нехай тебе ілюзія покине,
Бо біле личко скоро відцвіте,
Краса загине, все земне загине,
А лишиться, а лишиться Святе!
І орхідея почала молитись,
Всі квіти свої вії підняли́,
Цього не передать, «сльозами вмитись»!
Якими вони щирими були.
І голос її був такий щасливий!
І чисті роси бігли по чолі,
О, Боже! Боже! Боже, милостивий!
Помилуй усі квіти на землі!!!
Мені наснилась чарівна алея,
Гірлянди квітів танули в імлі,
І серед них – сліпуча орхідея,
Найкрасиві́ша квітка на землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2017
Євангеліє від Матвія 28.29
28. Коли ж Він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли Його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.
Вродливіше я Гра́да вік не знав,
Я так плекав і цінував твоє батькі́вство!
Мій Києве!
Коли ж ти Гадари́ном став?!
І свою святість проміняв на свинство?
Як відбулось це?
Хто той чародій,
Що дзьобом загасив прові́сні очі?
І вирвав язика́,
і чорних змій
по вулицях пустив,
І серед ночі
Багаття запалив І напоїв
твоїх дітей гірки́м чаклу́нським тру́нком.
Мій Києве!
Я ж так тебе любив!
Твій ранок зустрічав я поцілунком!
І ти звучав, мов дивний клавесин,
Ти грав мелодії мені свого́ дитинства.
Я милувавсь Дніпром з твоїх вершин
І трепетав від твого благоліпства.
Я твої білі храми обіймав,
Мов ноги тата, малюком на ганку.
Та навіть в страшнім сні не уявляв,
Що ти, мій Батьку, одного світанку
Уп’єшся пійлом західних свобод,
Що продає стара Європа-відьма.
І цяцькою заліпить тобі рот,
І плюне тобі в очі, і крізь бі́льма
Ти не побачиш Самого́ Христа!
І з Лаври гнатимеш.
І три́зуб Йому в серце
Ти застромиш,
І оскверниш вуста,
І у прокляте Ко́зине озерце
Запхаєш сивий свій козацький чуб.
І збожеволієш, і станеш реготати,
І схочеш, щоб блазню́к тебе обскуб.
І образи́ почнеш вино́сить з хати.
І станеш Гадари́ном на віки!
І діти твої приймуть о́браз свинський,
І занесуть зибу́чії піски́
Край навіжений, хижий, Гадари́нський!
Та ні! Мара́ це все! Авжеж мара́!
Навіялось лихе з просоння.
Травою вітер, мов волоссям, гра,
І поле обліпило гайворо́ння!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744849
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.08.2017
Люби мене безгрішно, новорічно!
Люби, як гладиш квіти по весні!
Люби мене безхмарно і навічно!
Люби мене в зірка́х! Люби вві сні!
Люби мене, коли палають крони,
Коли вогонь відблискує в очах,
Люби мене, коли вітри, прокльони
Доносяться, і ко́ло го́рла страх,
Як гостре лезо, прорізає шкіру,
І відчуваєш всім єством протест.
Люби мене, коли втрачаєш віру,
Люби мене, коли ідеш на хрест.
Люби мене, коли мене всі зрадять!
І почорнять, скупають у золі́!
Люби мене, коли любить не радять
І найрідніші люди на землі,
І серце неймовірний сумнів крає,
І сльози, немов зо́рями в траву,
Люби мене! Бо вже мене немає,
Я став тобою! Я в тобі живу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2017