| Сторінки (1/29): | « | 1 | » |
Я пригорну дочку до себе,
слова подяки прошепчу.
Ти найрідніше, що є в мене,
Що дам нам Бог на цім віку.
Я пригорну до себе сина,
про мужність й силу разкажу,
що нам дарує синє небо,
в житті, й на пройденім шляху.
Я пригорну дружину любу,
кохання свідчення скажу.
Слова, які відчує серце.
Слова-"я все ж тебе люблю".
Я пригорну сім'ю до себе,
згадаю матір,батька теж.
Скажу,що дякую я долі,
за цей дарунок їй без меж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2017
Хто може у людей забрать свободу?
Лиш ми самі вирішуєм цю долю Божу.
Чи стати нам покірно на коліна,
чи гордо підвестись на ноги вільним.
Не розумію як же можна жити,
якщо не людям, і не Богу,то кому служити?
Що може змусити не віддавати душу небу?
Лише із пеклом договір укласти треба.
У темряві упавши на коліна,
яким свобода зашморг,а любов катівня.
Як змусити людей не воювати?
Щоб сорок воронів у скроні не клювали.
Братів,що рідним серце вирвуть з кров'ю.
Гріхом обтяжені навіки у безодню.
Прокляття матері врятує нашу долю,
дитину рідну не пускать до бою.
З самого малечку навчить,
що без любові,зав'яне навіть жито в полі.
Шляху до раю не знайдеш ніколи.
Бо небуває без землі у рабстві вільних,
без сонця світла,
без кохання рідних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2017
Кожен зможе бути, ким завгодно в світі. Як що схоче, зможе, треба тільки жити. Лише Бога зовсім, треба не гнівити, всіх на світі грішнім, та себе любити. Кожен зможе людям, часточку вітдати. Кожен зможе душу, в тілі не тримати. Лише треба зовсім, із гріхом не жити, всіх на світі Божім, та себе любити. Кожен зможе, вірю, не стриляти в небо. Не ламати гілля, що ламать не треба. Кожен зможе серцем, не гнівити Бога. Всіх любить на світі, та себе самого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2017
Не треба накидать ярмо, на шию молодого сонця. Тягнуть у рів щоб на яву, тримать у спечених долонях. Не треба нитку золоту, із променів плести у коси. Нам зірку дали лиш одну, нам другу не вмолити Богу. Тай марно пробувать зігріть, лише свою схоловшу душу. Її ти маеш сам зігріть, в кохані ,в справах, бути мужнім. Тай хай летить,тримать не слід, для всіх тепла у неї досить. Лише зуміли б зрозуміть, кому занадто кому досить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2017
Як прожить життя по правді у державі сильній?
Підіймати брат на брата,чи спочить у сіні?
Може й так,не знаю я,
люди звісно судять.
Ми життя зустрінем так,
як Господь посудить.
Ну а як вже проживем,
речі зовсім інші.
Шлях до раю в пекло йде,
без свободи вільних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2017
Так тихо навкруги.
Лиш блиском сліплять очі.
Яскраві зорі в темнім небі, далині,
та вітер щось шепоче.
Струмок сопілку дістає,
тополі сестроньки зійдуться в хороводі.
В гаю співає соловей,зозуля десь кує.
В весняні теплі ночі, весняні теплі ночі.
Це все моє, моя це Батьківщина.
Де в колисковій тихо спить дитина.
Де на полях безкраїх,
хлібом океан тече,
і сонце теж моє.
Те сонце,що лиш гріє,не пече.
І лаврів дзвони, й Дніпро моє.
Це все моє, це ненька Україна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2017
Улетаю, сам не знаю почему
Улетаю я искать свою судьбу.
Может я безумен,
может просто жить хочу.
Пробежит по телу дрож,
сердца стук заглушит дождь.
Крыльев взмах,парит душа,
разрезая небеса.
Вот и всё о чем мечтал,
солнцем перья обжигал.
Слезы, ветер и печаль,
вот и всё о чем мечтал.
Вот и всё чего желал,
вот и все о чём мечтал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744245
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.07.2017
Умолкло всё вокруг,застывшей тишиной.
Стучиться в дверь старик, измученный,седой.
Чернее ночи грязь на порваном пальто,
катомка на плече, измазано лицо.
Слезами затекли опухшие глаза.
Так тяжело дыша, так тяжело дыша.
Стучит в надежде он, хотябы на чуть-чуть.
Согреться и поесть, а может быть уснуть.
Не первий раз седой стучиться день за днём.
Сто тысяч раз подряд, один и тот же сон.
Хотя бы на чуть-чуть, согретося и поесть.
А может быть уснуть, а лучше умереть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743913
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.07.2017
Спить любов моя маленька, маму обіймає.
Сном солодким оповита,щось мурчить,співає.
Я подивлюсь в оченята, голубі як небо,
пригорну до себе тихо,серденько заграє.
Справи як спитаю доню- "Все гаразд татусю".
Ну а ти, бешкетник сину, дратував матусю?
Ні,сьогодні грались тихо,мама заморилась,
була довго на роботі,та тепер стомилась.
Що робили кошенята,чим себе займали?
А ми мамочці тихенько казочку читали.
Молодці, гаразд, швиденько закривайте очі,
надобраніч мої любі, теплої вам ночі.
Посиджу ще на краєчку,поцілую милу.
Дякую тобі рідненька за доньку та сина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2017
Я так хочу,чтоб жизнь текла рекою.
Прозрачной, берюзово-голубою.
Чтобы ни смог я не найти причин,
не плыть тичением речным.
Я так хочу,чтоб небо не чернело.
А если дождь, то теплый, на всегда.
Чтоб солнце не пекло, а просто грело,
и на земле весь год была весна.
Я так хочу,чтоб лес шумел тихонько.
Не сильно ветром, листьями шурша.
Чтоб в тишине спокойной и безмолвной,
нашла покой усталая душа.
Я так хочу,прилечь, уснуть, и вспомнить,
вдыхая запах, свеже скошеной травы. Как прожил жизнь, а может и не прожил. У берегов придуманой реки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743766
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.07.2017
Прости нас Господи ,за то что мы грешны.
За то,что матерей испортили мечты.
За то,что послушанием своим,
мы убивали всех кто нам любим.
Прости нас Господи, за всё прости.
За то,что ми любили, без любви.
За то,что думали совсем не так.
За то,что подпускали к сердцу страх,
не проводя черты, между добром и злом.
Прости нас Господи, мы так живём,
с судьбою боремся мы день за днём.
Пытаясь не вступать в конфликт с душой,
мы с жизнью спорим,и с собой.
Прости нас Господи ми так грешны.
Рисуя лиш для нас понятные круги.
С мечтой, с любовью, и с судьбой,
в свободе мыслей находя покой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743765
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.07.2017
Просто так плывет туман, стонет бурный океан.
Просто так сказать хочу-"я тебя люблю".
Просто так открыть глаза, строить замки из песка.
Просто так размоет дождь,то что в жизни не сбылось.
Просто так,все просто так, звон бокалов,сердца такт.
Просто так бежит ручей, звезды светятся сильней.
Просто так мои слова,хочеш слушай их всегда.
Просто так мои слова, позабудеш,не беда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743531
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.07.2017
Життя,як промені у райдузі на небі,
таке не схоже між собою кожен день.
Сьогодні проживеш в лазурнім небі,
а завтра холод,сніг та заметіль.
Життя контрастів нам не зрозуміти,
лише Господь керує цим усім.
Він як художник нам пророчить з неба,
чи в темнім кольорі,чи в світлім день зустріть.
І як би не хотілось,то не буде,
ні на очах,ні в серці та блакить,
що з полем хліба, на межі квітучим,
прикрасить кожну нам щасливу мить.
Завжди знайдеться той хто не захоче,
усе життя у злагоді прожить.
Так легко візьме й душу розтолоче,
розливши новий,інший колір на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2017
Во сне я праведником стану,
могу бездомных накормить.
Детей утешить,что без мамы,
заблудших в путь благословить,
Во сне я праведником стану,
а в жизни не могу так жить.
Проснувшись будто держат руки,
закрыв все чувства на замок.
И сердце в клетке спит, ни грама.
Любовь не думая дарить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743403
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.07.2017
В чём праведность твоя?
Молиться у криста, усыпанного золотом и серебром?
В словах речистых так туманящих сердца.
В чём праведность твоя?
В чём доброта твоя?
Блудливых мыслей ни о чём,
и одеяньях подороже,
усыпаных всё тем же серебром.
В чём сила духа,что тебя
ведёт по жизни скромной?
Неужто так любовь криста,
уж больно сильно кормит.
В чём милосердие твоё,
к невинным и прощённым?
Любовь твоя всегда была
какой-то извращённой.
В чём праведность твоя?
Молиться у криста, усыпанного золотом и серебром?
В словах речистых так туманящих сердца.
В чём праведность твоя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743401
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.07.2017
Не каждому дано
быть в мире человеком.
Отдать весь мир другим,
совсем не сложный труд.
Не каждому дано
быть просто ярким светом,
чтоб осветить в любви,
их сложный жизни путь.
Утратив до конца,
мы обретаем силу.
Цените каждый вздох,
ведь трудности пройдут.
Не каждому дано
быть человеком в мире,
а миром для других,
совсем не сложный труд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743308
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.07.2017
Как взвесить подлость на весах?
Что может быть противовесом,
твоим словам в которых страх,
твоим словам в которых ветер?
Где ложь текущая со скал,
по водопаду жизни сонной?
Как вновь проснувшийся вулкан,
волной накроет мир безмолвный.
Что можно бросить на весы?
Добро, любовь, а может совесть?
Ни грамма совести внутри,
ни грамма совести не бросишь.
Любовь, а что любовь? Мечты.
Мечты как дым, развеет ветер.
Добро поставить на весы,
одним добром судьбу не перевесишь.
Как взвесить подлость на весах?
Что может быть противовесом?
Часов песочных оборот,
добро со злом в клубок замесят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743306
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.07.2017
Хранитель душ детей твоих,
грешны перед тобою.
Пытаясь делать вопреки,
запутались с судьбою.
Нам не узнать,что прожили,
всю жизнь свою с любовью.
То, что искали не нашли,
долги отдав с лихвою.
Устал от суеты, безсовестно устал.
Пытаясь чтоб збылись мечты,
о жизни забывал.
Хранитель душ детей твоих,
грешны перед тобой.
Уходим медленно с пути,
написанным тобой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743187
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.07.2017
Як зрозуміти, що таке сім'я?
у кожного це слово
викликає різні почуття.
Сім'я-це перш за все відповідальність,
батьків за своїх діток, назавжди.
Та навпаки,дітей
до вже стареньких, батьків,
що прожили життя віддавши все сім'ї.
Як зрозуміти,що таке сім'я?
Любов,чи сварки? В кожного своя.
Які відносини повинні бути?
Дружні,або дисципліновані,
Жорстокі,чи безглузді,
у своїх ревнощах дружини чоловіку?
А може батька до дітей до віку.
Як зрозуміти,що таке сімя?
Багато вже написано з життя.
Узяли автори історії свої,
під час повчальні, радісні,сумні.
Як описати,що таке сім'я?
На мою думку-це любов моя.
До рідних та близьких,
любов якої вистачить на всіх.
І навіть якщо всім роздати,
мені ще можна половину залишати.
Як описати,що таке сім'я?
Про те,як гине у коханні немовля.
Але батьки із божої любові,
незрадять силу почуття.
Про те,як проживають пів століття,
разом на завжди, назавжди.
А потім наче у безодні,
один до одного стають чужі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2017
Мої загинувші брати,
завжди розсудять,зрозуміють.
Сказавши було не даремно,
з світанком знову підуть в бій.
Їм випав жереб молодим,
загинуть на чужій землі.
І вірити,що на своїй,
на серці чути біль глухий.
Зустрівши ще одну весну,
страшною ненавистю душі.
Господь усім нам повелів,
країну боронить квітучу.
Ми так не хочемо війни,
нас змушують узяти зброю.
Гріхом обтяжені сини,
братів стріляють без розбору.
Помолимось за Україну,
за злиту кров'ю неньку милу.
За вщент зруйновані міста,
христами всипані дороги.
Синів, братів, що вже нема.
Помолимось,помолимось до Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743014
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 22.07.2017
Вершины гор покрыты снегом,
блеском разбившихся зеркал.
Снежинки при унылом свете,
как мотыльки, идет февраль.
Мерцанье звёзд в лазурном небе,
морозный отблиск тишины.
И легкий как дыханье ветер,
рисует на стекле круги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743013
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.07.2017
Зачем искать ответы истин,
извечный повод поболтать?
Двум сомневающимся смысл
в прожитой жизни отыскать.
Понять зачем бежит река,
лаская берега уныло.
Забыть быть может навсегда,
её волшебные приливы.
Зачем безумцам умирать,
затягивая в петле шею?
Зачем героям умирать,
на скошеной траве весенней?
Зачем бороться и мечтать?
Зачем ложиться и вставать?
Зачем просить у облаков,
ещё немного добрых снов?
Понять зачем душа поёт,
а сердце так от боли плачет.
Извечный повод поболтать,
двум выбравшим себе задачу.
Узнать кто прав, кто виноват,
И где усталых в жизни пристань.
Сто тысяч поводов искать, то
что никто нигде не ищет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742902
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.07.2017
Ты был героем но молчал, не подавая виду.
Без дрожи в сердце убивал, стреляя другу в спину.
Героем был, так думал ты, смотря в потертость зеркал.
К веску седому приложив, остатки медной смерти.
Нажать курок, а дальше что, свобода и прощенье.
А может бездна и урок, шутить нельзя со смертью.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742901
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.07.2017
Блистит задумчивая грусть,
в руках усталых музыканта.
Чуть шевельнуться струны пусть.
Звучат осколками таланта.
Скрипач безумец для смычка,
подарит миру свой шедевр.
Слегка устала душа,
заплачет вновь вступив на сцену.
Творенья крик, и тишина,
печаль, и смерть, и униженья.
Любовь закованая в звенья.
Всё будет петь его душа,
Всё то,что мастера рука,
и ноты на холсте потертом,
расскажут людям на века
о будущем,а может прошлом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742378
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.07.2017
Без вітру тиша лине до небес.
Яскраві зорі блиском оксамиту.
Весняна ніч закутала мене,
у ковдру лагідних оживших квітів.
Так тепло, так спокійно на душі.
Спочить під спів пташок,що з небокраю.
Весняну колискову награє,
струмок що десь тече по біля гаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2017
Мамо моя люба,не чекай,що буду.
Не чекай,що буду,я таким завжди.
Рано,а чи пізно,
змінять серце й душу,
змінять серце й душу вибрані роки.
Те маля невтомне за яким ти тужиш,
вже давно в дорозі, щоб себе знайти.
Богу лиш відомо,лиш йому одному,
яку долю сину виберуть роки.
Правдою за мужність,
чи в полон жорстокий,
візьмуть із собою доля та життя.
Мамо моя люба не чекай,що будуть,
лише тільки в щасті прожиті літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2017
Шёл дождь негромкий,
тёплый,нежный,
лаская листья тополей.
В любовном вальсе закружили
две капли на руке моей.
Две жизни на росу похожих,
слились в обьятьях тишины.
Как будто два влюблённых сердца
всю жизнь искали,и нашли.
Друг друга среди тисячь капель.
Таких же,падая с небес
мечтая закружиться в вальсе
на мокрой от любви земле.
Тревожных мыслей рой вертелся,
в чуть поседевшей голове.
Смотря на танец двух созданий,
с небес упавших в руки мне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742112
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.07.2017
Не треба накидать ярмо, на шию молодого сонця. Тягнуть у рів щоб на яву, тримать у спечених долонях. Не треба нитку золоту, із променів плести у коси. Нам зірку дали лиш одну, нам другу не вмолити Богу. Тай марно пробувать зігріть, лише свою схоловшу душу. Її ти маеш сам зігріть, в кохані ,в справах, бути мужнім. Тай хай летить,тримать не слід, для всіх тепла у него досить. Лише зуміли б зрозуміть, кому занадто кому досить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741064
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.07.2017
Кожен зможе бути, ким звгодно в сіті. Як що схоче, зможе, лише треба жити. Лише Бога, зовсім, треба не гнівити. Всіх на світі грішнім, та себе любити. Кожен зможе людям, часточку відати. Кожен зможе душу, в тілі не тримати. Лише треба зовсім, із гріхом не жити. Всіх на світі Божім, та себе любити. Кожен зможе, вірю, не стріляти в небо. Не ламати гілля, що ламать не треба. Кожен зможе, серцем, не гнівити Бога. Всіх любить на світі, та себе самого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740732
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2017