| Сторінки (1/86): | « | 1 | » |
На заре, как во сне, засверкали гирлянды снежинок,
Сине-красной волной надо мною застыл небосвод.
Уходи, старый год, я сегодня прощаться решила.
Что болело - возьми, и с добром уходи, старый год.
Уходите, печали, и злые слова - уходите.
Отпускаю без боли. Что было - быльем поросло.
Новый год принесет миллионы счастливых открытий,
И надежных людей, и хороших, целительных слов.
Этот день догорит, и в домах запыхтят самовары,
И счастливые люди за чаем посмотрят кино.
Будет мир на земле - это самый заветный подарок.
Уходи, старый год, нынче время твое сочтено.
2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836265
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.05.2019
Небо в лужах отразилось голубое-голубое,
Потому, что за окошком наконец растаял снег.
У меня сегодня сердце переполнено любовью -
Просто в этот день родился самый лучший человек.
Как же мне его поздравить? Долго думала-гадала,
От шаблонных пожеланий разболелась голова.
Почему-то все не к месту... Или просто я стеснялась
После слова "Поздравляю" говорить еще слова.
Только мне совсем не стыдно и ни капли не досадно.
Среди громких поздравлений я, похоже, не впишусь,
Но я знаю способ лучше - на рассвете рано-рано,
В час, когда никто не слышит, я тихонько помолюсь.
Боже, дай ему надежду. Пусть он гнева не познает,
Пусть обходится свободно без советов ворожей.
Пусть любовью любит мудрой, не скупясь и не играя.
Береги его вовеки, и да будет мир в душе.
2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836262
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.05.2019
Мне о тебе лучше бы помолчать.
Видишь - слова снова не то сказали...
Рядом с тобой радости не унять
И не унять печали.
Эти глаза... Мне ли о них мечтать?
Мне ли тонуть в этих волнах-приливах?
Знаю сама - я тебе не под стать,
Но не хватает силы.
Это легко - сдаться своей мечте,
Если она радужна и невинна.
Но... Как мне быть, если слова не те
Даже наполовину?
Нам никогда точно не пить "за нас".
Как ни крути - танцы на минном поле.
Мне о тебе лучше бы не сейчас,
И обойтись без боли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817987
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.12.2018
Берегите настоящее внутри,
Надевая снова маски на рассвете.
В этом мире, где годами - январи,
Все, что важно, - оставаться человеком.
Все, что нужно, - сохранить живой огонь,
И, найдясь однажды, больше не теряться.
Только любящий безмерно одарен.
Только верящий укрытый от ненастья.
Берегите эту истину в себе,
И однажды все случится так, как надо.
Быть наивнее - не значит быть глупей,
Это значит лишь надеяться на правду.
[i]Ноябрь, 2018[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817986
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.12.2018
Раптова осінь наполохала сади.
Дощами п'яна, топче квіти при дорозі.
А я погляну - ти вже наче і не ти,
Душа не та. А ти відкажеш: "Просто осінь".
Нехай і так. Мені сьогодні не до сліз.
У тебе осінь у душі, а в мене - вальси,
А в мене - квіти, що не ти мені приніс.
Поглянь - я теж тепер не та. То просто щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2018
Золотой мальчишка с телевижн
Поздно возвращается домой.
Отчего же он стихов не пишет?
Оттого ль, что дом ему чужой?
Медлит чуть и называет адрес:
"Отвези-ка, брат, на Тридцать лет".
И мальчишка остается в кадре,
А в такси - уставший человек.
Мы с тобой похожи - не находишь?
Наше одиночество - порок.
Мы бы стали лучшей из мелодий,
Только ты немыслимо далек.
Города... И цепи, цепи, цепи
На руках, на шее, в голове.
Публике - ни зрелищ и ни хлеба, -
Там по богу в каждом рукаве.
Пусть тебя догадки не тревожат -
До поры держу сухой закон.
Нет, ты мне не снишься. Отчего же?
Оттого, что сон мне не знаком.
[i]Август, 2018[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804532
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.08.2018
Скажите вслух: "Я все-таки смогу",
И - обещаю - "завтра" будет светлым.
Сомнения - оставьте их врагу.
Забудьте про границы и запреты.
Любовь - не слабость. Это ремесло -
Себя найти, в любви не потерявшись.
Ведь если день, то все-таки светло.
Ищите свет, а не на солнце - кляксы.
Да будет мир. Да здравствует любовь.
Любовь во всем - от крохи до планеты.
И пусть душа искрится красотой
У каждого, живущего на свете.
[i]Август, 2018[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804209
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.08.2018
Спасибо Вам. Я вдруг постигла мир
Таким, каким его никто не видел.
Мы все случайно родились людьми.
Мы никогда с душой не будем квиты.
Спасибо Вам за то, что я болю.
Болю сильней, чем колотая рана.
За то, что не могу сказать "люблю"
И потому лишь следую за Вами.
Прошел еще один ненужный день.
Прошел, как дождь проходит над бульваром,
Не замечая песен и людей.
Спасибо Вам за то, что мы не пара.
[i]Август, 2018[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804208
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.08.2018
Господи, сделай, пожалуйста, ближе
Тех, кого очень люблю, но не вижу.
Сделай, чтоб если любимый - то рядом,
А если враг - чтоб остался за кадром.
Чтобы о чувствах сказать было проще.
Чтобы кошмары не снились, а ночи
Стали насыщенней и веселее -
Я ведь сама колдовать не умею.
Вот бы сейчас семицветик-цветочек,
Сколько бы я загадала... А впрочем,
Сделай меня хоть немного смелее,
И уж тогда я сама все сумею.
Если бы мне не бояться открыться,
Я бы до капельки стерла границы,
Я бы летела навстречу рассвету,
Я бы любовью вращала планету.
Но... Эти "но" не дают мне покоя.
Я - не такая, и все - не такое.
Я - по канону - ни слова о чувствах.
Впрочем, мечтать - это тоже искусство.
[i]Июль, 2018[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801442
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.07.2018
Перестань мне, пожалуйста, сниться.
Это все переходит границы.
Я теряюсь и путаю лица.
Посмотри - я больна и слаба.
Говоришь: "Это просто слова",
Но тебе не дано приземлиться.
Собираю себя по крупицам,
Поднимаюсь - была не была,
Ведь вот-вот - и рассвет разгорится,
И закружится дней вереница...
Перестань мне, пожалуйста, сниться,
Может быть, я останусь жива.
[i]Июнь, 2018[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797282
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.06.2018
Ты приходи, как есть, без масок и нарядов.
Без стука и звонка - внезапно приходи
Уставшим. Отдыхай, а я побуду рядом,
Пока еще душа не рвется из груди.
Побудь при мне собой. Не пой, не пей, не хвастай.
Тихонечко приляг и попроси обнять.
Мы просто помолчим, и это будет счастье.
Я жду тебя всегда. Не бойся помешать.
[i]Июнь, 2018[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795209
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.06.2018
В убийствах и жадности люди погрязли по локоть,
Монету признали одним из важнейших мерил.
А бог, удивляясь, откуда такая жестокость,
Годами не спал и однажды любовь сотворил.
Он щедро дарил её людям и плакал от счастья,
В душе предвкушая, как нынче изменится мир.
А мир и не понял. Он что-то исправить пытался
И бога-беднягу к кресту за измену прибил.
[i]Май, 2018[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793777
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.05.2018
... И все ж такое что-то есть в его словах,
Что, и сама не знаю, как, но я им верю.
Он говорит: "Да будет так!" - и будет так,
И отворяет предо мной любые двери.
Он говорит: "Ты там держись", - и я держусь.
Я за слова его хватаюсь и спасаюсь.
Я оправдания ищу - и нахожу,
И все сильнее новой встречи ожидаю.
Он весь - надежда, что бы он не говорил,
И глубину его словами не измерить.
И если вдруг он замолчит, то рухнет мир,
Ведь если Бога нет, то не во что и верить.
[i]Май, 2018[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793776
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.05.2018
[i]Посвящается В. К.[/i]
Ну здравствуй, мой талантливый целитель.
Изведав мир, спешу к тебе на зов,
И путь далёк, и мой путеводитель −
Лишь рыжая полоска облаков.
Но мне легко, меня любовь питает,
И ноша мне моя не тяжела −
Несу надежду − ты её узнаешь,
Несу тебе немножечко тепла.
Прими его, мне большего не надо,
И все вернётся на свои места.
Мой мир поёт, когда с тобою рядом,
И это всё, о чем могу мечтать.
[i]Декабрь, 2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793233
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.05.2018
В случайных встречах нет ничего случайного.
Следы ботинок выглядят предсказуемо,
Следы касаний долго болят, но главное -
Надежда крепнет. Это следы безумия.
[i]Апрель, 2018[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789921
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.05.2018
Пусть ночь темна, и звери в голове
Плетут свои немыслимые сети,
Но рядом ты, и мы с тобой навек
На самом деле маленькие дети.
Поплачь со мной о сломанной душе,
Как в детстве - над разбитою коленкой,
Ведь на простом и строится сюжет -
Ты понимаешь все мои оттенки.
Ты так меня спасаешь иногда,
Что мне не страшно быть немного слабой.
На самом деле, горе - не беда,
И все путем, когда подруга рядом.
Порадуйся со мною мелочам,
Ведь мы живем, и это просто чудо,
А непогода - это ли печаль?
Сегодня плачем, завтра - позабудем.
И как бы не кипел страстей накал,
Я в эпицентре жизненного круга
За нашу дружбу подниму бокал,
За то, что ты со мной, моя подруга!
[i]Апрель, 2018[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789920
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.05.2018
Ты знаешь, это ведь совсем не сложно.
Стоит гитара молча у костра,
А ты не стой, побудь неосторожной,
Побудь нескромной для меня хоть раз.
Я - человек такой небезупречный,
Я так боюсь тебя не угадать.
Возьми гитару и сыграй о вечном,
И помоги мне первооткрывать.
Узнать бы, кто ты - дерзость или кротость,
Читать тебя, как книгу, как рассказ,
Листать, родную. Дорогая, кто ты?
Побудь открытой для меня хоть раз.
Ведь это просто - быть собой, и только.
Представь, что этот вечер - навсегда,
Нам жить и жить, а сладко или горько -
Напой сама гитаре у костра.
[i]Апрель, 2018[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786367
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.04.2018
Мне история эта не нравится,
Но в себе уж носить не могу.
Толь суббота была, толи пятница -
Просто вечер в привычном кругу.
Я сидела, красивая, гордая,
Допивала последний бокал,
Вдруг давненько не бритою мордою
На колени мне кто-то упал.
"Ой, пардон!" - прогудело чудовище.
"Да, - подумала, - Бог вам судья",
Но отметила - зрелище то еще:
Не умыт, не пострижен и пьян.
Отодвинула "светлу головушку",
Осторожненько - не разбудить,
Но... "Куда же вы, милая золушка?"
Вот романтик, етить колотить!
Что там дальше - забыла от горести,
Да и, впрочем, чего вспоминать,
Раз у "принцев" ни такта, ни совести -
На уме только пить да гулять.
И досадно, и чешутся рученьки
В царский лик коррективы внести,
Но уходишь, манерам обучена,
И решаешь кота завести.
[i]Март, 2018[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782474
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.03.2018
Я знаю, что никогда тебе не понравлюсь,
Но я безнадежно сломана, черт возьми,
И снится твое тепло мне, хотя бы малость,
Хоть самую малость взять у тебя взаймы.
И тикают дни, а я прорастаю глубже
В такую любовь, которую не постичь.
Не быть одинокой, просто тебе не нужной -
Грозу переждать, но радугу упустить.
[i]Март, 2018[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781874
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.03.2018
Быть с героем не так то просто.
Слаще некуда - это с виду,
А в реале он ниже ростом,
Так что слушай и не завидуй.
По ночам он храпит с раскатом
И локтями во сне толкает,
Но, конечно, красив и статен,
Когда в телеке выступает.
Он по жизни не героичен -
Разве ж постят герои в сториз,
Как им грустно и больно нынче?
Застрадался, вот это новость!
Гороскопы, конечно, сводят
Нас в уютной семейной жизни,
Но на деле понятно сходу,
Что он сам от себя зависим.
Да простят меня люди мира -
Сквернословить о нем посмела.
Сотворила себе кумира,
Да с реальностью пролетела.
[i]Март, 2018[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780874
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.03.2018
Пишу, пишу, в слова тебе вплітаю,
Люблю, немов уперше, але я...
Я не прощаю, чуєш? Не прощаю!
Раба Господня - тямиш? Не твоя.
[i]Вересень, 2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2017
[i]Присвячую Надії Михайлівні Скачко[/i]
Попрошу я в моря три зорі-перлини,
Виберу найкращі, що лежать на дні.
І зроблю з них перстень бірюзово-синій,
Сонячним промінням напишу на нім:
Вчителько-таланте! Ваші добрі очі
Відчиняли двері у незнаний світ,
Де рожеві лебеді крилами лопочуть,
Де Шевченка-батька лине «Заповіт»…
Лебеді дитинства… Ви на їхніх крилах
Малювали Слово, наче оберіг.
Вчителько-лебідко, рання зоре мила!
Ті уроки в серці збережу навік.
Школа, школа, школа… Сонце без проміння,
Всесвіт без планети, пісня без душі…
Без очей хороших школа опустіє.
Ви ж були тут серцем. Як без нього жить?
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2017
Ты не бойся зимы, этот снег не надолго, малыш.
Я тебя обниму и укрою любовью от бури.
Мы уже не как все – мы боимся заснеженных крыш,
Мы не пьем по подъездам и ночью на кухне не курим.
Напиши пару строк, как обманчивы нынче слова.
Напиши мне про ложь – я и в это намерена верить.
Только если сегодня мне точно намечен провал –
Прогони меня прочь и захлопни тяжелые двери,
Чтобы я, задыхаясь, ловила знакомый парфюм,
Чтобы спать не смогла, чтобы слезы давили ночами.
Если вечность любовь оставляет невыжившим двум,
Я тебя и за эту измену с зимою прощаю.
[i]Жовтень, 2012[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752400
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.09.2017
Оно того не стоит, дорогой.
Задуй свечу - и так почти сгорела.
А я, хороший мой, жила тобой,
Ты был бессонницей моей, родной,
Но ты пылал, а я никчёмно тлела.
Такой момент!.. Умеем ведь терять!
И от потерь казаться поездами:
С платформы «дальше» на платформу «вспять» -
Одну и ту же вечность проживать,
От дрейфа отбиваясь кулаками.
Тебе ведь снится первая любовь?
Я знаю, милый, не скрывай, не надо.
И я ему сквозь миллион веков
Снюсь точно так же. Этот мир не нов
И в нем давно легко предвидеть правду.
А я в тебе намеренно тону.
Любимый, что же ты со мною сделал?
Я не осознаю свою вину,
Я узник, жертва без пяти минут –
Убьешь и обведешь беднягу мелом.
И «сдашь» соседа – пусть мотает срок.
Тебе ведь не впервой – чего бояться?
На завтра в планах – тысячи дорог.
Осталось лишь найти себе предлог –
И среди чьих-то судеб затеряться.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752399
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.09.2017
Був день як день, стікав помалу в вечір,
Цвіла весна, цвіла в мені любов.
Цвіли бузки, схилялися на плечі,
І дихали надією й теплом.
Та він прийшов, безсовісно красивий,
І незбагненні речі говорив,
Що я, мовляв, не буду з ним щаслива,
Що він мене ніколи не любив.
І згасло все, мов провалилось небо,
Ковтнуло нас, ковтнуло все кругом.
Ніхто не знав. Ніхто не попередив.
Не зупинив чужого − не мого.
В мені тоді щось ніби розломилось.
Я падала до пекла, та між тим
Не проклинала, й навіть не молилась,
Бо все було нікчемним і пустим.
Лежала ницьма, і збігались люди,
Хтось шепотів: "Жива?", а хтось: "Жива…"
Він так спокійно говорив "забудеш",
А я розбилась об його слова.
[i]Вересень, 2017[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2017
Сколько их, таких, как ты, встречалось!
Гордых, невоспитанных, жестоких…
Только мне ни с кем так не смеялось,
Мне со всеми было одиноко.
Веришь, нет – давно уже не важно,
Кто там с кем целуется несмело.
Только это, Господи, так страшно,
Если где-то там внутри заело:
«Я ЛЮБЛЮ». И все, никак не вынуть
И никак не вывести с годами.
Мне кричали «прокаженный» в спину
И бросались в ярости камнями.
Сколько раз петля давила в шею,
А они – как ты – всегда спасали,
Только я ни с кем так не согреюсь.
Так тобой они мне и не стали.
Сколько я красивых женщин видел!
Сколько некрасавиц повстречалось!
Только сердца бедного обитель
Так в тебе навеки и осталась.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752251
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.09.2017
...А там уже кому что:
Кому любовь, а кому кофе ночной.
Ну что, хороший, еще по одной?
Раз не целуемся, хоть выпей со мной.
А там - бульвары опять, аллеи.
Навстречу друг другу с девизом "Ломать - не клеить".
А что, если я оправлюсь, переболею?
Что тогда тебе делать, раз не называть своею?
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752027
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.09.2017
Він стояв на даху.
Внизу бігли мурахи-машини-люди.
Бігли думки.
У кожного своя музика.
А він не спішив.
Та й куди йому? Хіба в небо.
* * *
Він любив мовчати до хмар.
Дивно, та вони вміють слухати.
А ще він любив дороги.
Та зараз їм не до нього – мурахи… машини… люди.
Особливо люди.
От уже люди його не любили.
Вони любили слова «Так йому й треба».
Він їх часто чув.
А маму вони жаліли.
Правда, так, як він – жодного разу.
Він пригортався.
А вони – клали руку на плече.
Мама часто плакала, коли вони йшли.
Тоді він гладив її по голові.
Усміхався, та виходило – що плакав теж.
А мама часто мимохіть повто-рювала: «Він тут чужий… Не місце…»
Хто, мамо?!
А ще він любив Маргариту Василівну.
Вона приходила з мандаринками і дозволяла називати себе тьотя Рита.
Вона по-особливому жаліла маму.
Тоді мама теж плакала, але прямо при ній, їй в плече.
Тьотя Рита казала, що то мама так молиться.
Бо ж словами що хоч можна сказати, а сльози не обманюють.
Тьотя Рита була інша.
Коли вона йшла, мама обіймала і просила зайти ще – вона її любила.
А він любив маму.
Він часто питав, чого вона плаче, а вона казала: «Душа болить».
Пила якісь таблетки.
Як і він, тільки жовті.
Солодкі.
А потім мама поїхала у відрядження.
Довготривале.
Він спочатку плакав.
А далі – вже й ні, тільки дуже чекав.
Тьотя Рита ще приходила – подивитись «як там дитина».
А батько ніколи не був радий.
Казав: «Не маленький, чого ти так за нього взялася? Ну дебіл, то що мені робити?».
То вона й заходити перестала – передавала гостинці сусідами.
Батькові лише казала: «В інтернат хоч не віддавай. Заклюють же…».
Він був йому чужий.
Батькові…
А він все ховав гостинчики – мамі похвалитись, як приїде!
Та мами не було, не було…
В Миколая просив побачити вранці маму.
Поклав їй під подушку гілочку, схожу на пташку – краса ж!
А вона так і не приїхала.
Затягнулося відрядження.
Він тільки вчора знайшов нарешті пояснення цьому слову.
У відрядження – це до Миколая.
Тому й не повернулась, бо вона йому тепер помагає…
Люди казали – мама померла.
Так кажуть, коли хтось іде на небо.
Він сам бачив її у хмарах – вона йому всміхалася!
Мамі там гарно.
Тільки за ним сумує – він знав.
Вона боїться за нього: як він тут?
- Я чудово, мамо!
Я скучив…
* * *
… Він стояв на даху.
Внизу – бігли мурахи, машини, люди…
Бігли думки.
А він не спішив.
Йому ж куди? В небо…
[i]
2013[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752024
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.09.2017
Мовчить мій сірий відчай під снігами,
Я звикла вже його не помічать.
Ховала осінь літо з журавлями
І поховала з ним мою печаль.
Ця шибка у вінках і переливах –
Як сподіванням визвана весна,
Як ненароком видумане диво
Замість цього бездумного вікна.
Дарма, що квіти мертві у віночку,
Що травень цей морозом віддиха,
Я в нім свою весну впізнати хочу,
Хай у думках поки, в надіях хай…
[i]Жовтень, 2010[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2017
А зорі схожі на дрібне намисто,
Розсипане небесним океаном.
Такі святі, такі дитинно-чисті
Зриваються, кружляють зорепадом.
Я стану так, щоб небо обійняти,
Його безмежності загляну в очі:
«Навчи мене сьогодні чарувати,
Навчи такі не забувати ночі».
Здійму до неба всю любов руками,
Благословлю свою тремку надію.
Під зорепадом загадаю маму,
Нехай вона ніколи не старіє…
Я хочу кожної ясної днини
Її за плечі ніжно обіймати.
Нема в житті святішої людини,
Стоїть над усіма богами Мати.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2017
А ты мне больше, чем простой прохожий.
Таких, как ты, встречают раз на вечность,
И выбивают имена на коже,
И существуют лишь от встречи к встрече.
От всех возможных в мире изобилий
Я убегаю, как аскеты в скиты.
Не долюбили, но передружили.
Мы не планеты, путаем орбиты.
Ныряем с головою в бесконечность,
А после греем ноги в теплом пледе,
Постигнув, что, увы, ничто не вечно
На этом милом, только грешном свете.
Открытие такое кто б отметил,
А кто прилил бы горькой в одиночку,
А мы с тобой, как маленькие дети –
По разным разбежались уголочкам.
Не дуйся, слышишь? Это исчерпало
Себя давно, не будит, не тревожит.
«Мирись-мирись…» Друзья. А что осталось,
Раз друг без друга все равно не можем?
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751685
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.09.2017
Сколько их было, всяких ненужных "но"!
Сколько терпели, сколько теряли веру...
Что же за путь такой, что в конце темно?
Что же за Солнце формы разбитой сферы?
Если бы небо надвое не делить,
Если бы просто переступать обиды,
Мы бы могли счастливыми вместе быть
Без предложений, загсов, посуды битой.
Я вижу сновидения, дежа вю,
Я упиваюсь мятным холодным чаем,
Сплю, говорю, и в этом пустом "живу"
Я понимаю, как по тебе скучаю...
Грудень, 2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751684
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.09.2017
Сyкин сын, я вижу, тебя же нехило морщит,
Когда ты в затяжку куришь её тепло.
Ненавидишь её, красотку с фигурой тощей,
Но она сдается просто, без лишних слов.
Но она не просит номер «сестры» вчерашней
И не кроет матом в три этажа друзей.
И еще она умнее меня и старше,
И, сравнив нас, ты, конечно, остался с ней.
Только ты – прости уж на слове – не прав ни капли,
Если так всю эту историю рассудил.
Люди то и дело все судят кого-то – нас ли?
Почему бы нет, мы – мишень для таких судил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2017
Півкелиха даремних обіцянь –
І крізь дахи наївні зорі видно,
Й ті зраджені, що з ранами в серцях, –
Такі далекі й зовсім непомітні.
Півкелиха даремних обіцянь –
І ти мені рідніший за дитинство,
І бажаніший від усіх бажань,
І, мов вогні над вівтарями, чистий.
Півкелиха твоїх солодких слів –
І я вже вірю в їхню непорожність,
Ти вже мене в їх пастку заманив,
І я живу, живу із них у кожнім.
Та в слухавці за ними – тишина,
І я собі доводжу, що не вірю.
А недопиті в келиху слова
Так просять поборотися за мрію.
Якщо на терези німих кохань
Я сумніви свої покласти зважусь,
Півкелиха даремних обіцянь
Тих недоречних тиш не переважить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2017
[i]Посвящаю В.К.[/i]
Сцена молчит и молчит весь зал,
Дрожь обняла сердца,
Лишь оживленно горят глаза −
Ждут своего певца.
Тысячи душ превратились в слух,
Зритель давно готов
Кожей ловить драгоценный звук
Тихих твоих шагов.
Вдруг тишину разрывает свет
И выдыхает зал:
"Скоро...", "Идет!.." Начинаешь петь −
Каждый тебя узнал.
Кто-то привстал, кто-то сжал букет,
Кто подпевает в нос,
А для меня больше мира нет −
Весь он в тебе пророс.
Я одержима, я все ловлю,
Каждый любимый звук,
И безгранично тебя люблю,
Мой незнакомый друг.
Видеть не хочется ничего,
Только свой слух ласкать
Бархатом голоса твоего,
В нежности утопать.
Так улыбнись же, о мой Артист!
Пусть я в твоей судьбе −
Строчка из песни, но только ввысь
Желаю идти тебе!
[i]Ноябрь, 2015[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751315
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.09.2017
Иногда откроешь зимой окно,
А упрямый холод бежит по коже...
Может, нам и вправду не суждено?
Ведь который вечер одно и то же.
Застывают фразы на слове "лю...",
Застывают руки, коснувшись тела.
Неужели я тебя... не люблю?
Не зову, не жду тебя... Неужели?
И пора, наверное, мне понять
И принять, поверить в судьбу такую,
Но ловлю на мысли себя опять,
Что давно тебя уже не ревную.
[i]Январь, 2016[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751314
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.09.2017
Музи, візьміть меча.
Вбийте мою приреченість.
Кажуть, втрачаю шарм,
Часом стаю неґречною.
Кажуть, мовчу не там
І не тоді всміхаюся.
Кажуть, душа пуста –
Щось непоправне сталося.
Де ж той вогонь в очах?
Мовчки рятуюсь втечею.
Музи, візьміть меча.
Вбийте мою приреченість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2017
Зачинити всі двері. Змінити пароль і забути.
Одна одній назустріч в годиннику стрілки не йдуть.
Не вагатись, завжди обирати пряму на розпутті.
Все собі обіцяю, і все в собі сил не знайду…
Так самотньо сьогодні у цих перелатаних стінах.
Ти і досі мовчиш, я за тебе собі відповім.
Ми за кілька хвилин стаємо безнадійно чужими.
Якщо я ненароком скажу, що люблю – ти не вір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745717
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2017
Не чіпай моїх сліз. Я не витримаю – не залізна.
Я промовчала в ніч, коли ти запитав, чи люблю.
Доторкнувся до тиші – розбилась об голос безніжно.
Ти не думай, не плачу. Це я за кохання молюсь.
Коли ти говорив, що ніколи мене не покинеш,
Я на мить забувала, як ночі не спала в журбі.
Серце раптом здригнулось, розбилось на дві половини,
І одна половина навіки лишилась в тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2017
Хай не плачуть наші матері.
Залишайте смуток за порогом,
Забувайте всі свої жалі,
Не пускайте в мамин дім тривогу.
Очищайте душі і серця,
Як до матері йдете додому,
Не приносьте в мамин дім сміття,
За дверима залишайте втому.
Хай на цій приреченій землі
Мама не вмивається сльозою,
Хай не плачуть наші матері,
Не приходьте в мамин дім з бідою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2017
В цьому місті з тобою нас
Впізнають уже тротуари.
Бездоганність вбиває час.
Ідеальна ми, кажуть, пара.
Я питала у ліхтарів,
Де шукати тебе. Не знають…
Хтось прийшов, обійняв, зігрів…
То не ти, то моя уява.
Рвуться з серця тобі до ніг
Недопиті коханням вірші.
Я питала в німих доріг,
Кому ти зараз «мила» пишеш…
Силует у нічнім вікні –
Це не звичка, це вже безсоння.
Я шукаю тебе в пітьмі,
Грію об листопад долоні.
Чую кроки. Це ти прийшов?
Ти прийшов… Обійняв… Ти любиш…
Я в тобі розчиняюсь знов.
Я в тобі… Моя ніжна згубо!
Нашу дивну таку любов
Впізнають уже тротуари.
Ти приходиш, ідеш, і знов…
Ідеальна ми, кажуть, пара.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2017
Моя колиско, квітко-українко,
Моя надіє, ти для мене - все.
Доріг багато, та одна-єдина
З дитинства в серці споришем росте.
До тебе, мамо, лину я душею,
До тебе, рідна, рвуся із ярма.
Ти - вічна, і лишаєшся моєю,
Коли "мого" нічого вже нема.
І я щаслива, я багата й сита,
Бо я в любові змалечку росла.
Моя ти нене, ніжна і красива,
У мене й доля із твого тепла.
І любить серце, любить аж до болю
Вишневі сни і мамині казки…
Блукаю світом у душі з тобою,
Ховаю щастя від очей людських.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745362
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2017
Я по тебе невыносимо скучаю.
Веришь, сейчас вовсе не хочется знать,
Кто виноват, кто за кого отвечает,
Кто на кресте будет за слабость распят.
Я по тебе невыносимо... Ну как же
Часто бывает необходим твой совет!
Но мы о том вовеки друг другу не скажем,
Что там, в душе, святое, как Ветхий Завет.
Я по тебе... Знаешь, мне больше не страшно,
Что я решу, как поверну свою жизнь.
У неё сто разных исходов, и каждый
Вырвет кусок окаменевшей души.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745081
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.08.2017
Он закрывал глаза, умолял не слушать,
Он рисковал, просчитывая ходы,
Он уходил, шаги становились глуше.
Он обещал. И я, но я снова в дым.
Он засыпал обычно почти под утро,
Он не любил заезженных аксиом.
Что-то никак не стерпится почему-то,
Что-то болит, и дело, увы, не в нем.
– Что же ты, сердце, все не поймешь простого?
Эта необходимость – отнюдь не плюс?
Мы изменились, и не вернуть былого.
– Не виновато я, что его люблю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745080
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.08.2017
Если тебе некуда пойти – иди ко мне.
Знаешь, у меня тут не дворец и не перины,
Пасмурно на небе, во дворе собаки нет,
Но всегда есть чай и на стене – твои картины.
Если тебе некому звонить – то мне звони.
Я не расскажу каких-то новых анекдотов,
Но секреты буду, как мечту свою, хранить
И твой голос помнить, как любимых музык ноты.
Если ты чужой для тех, кто раньше был с тобой,
Если братья кинули и предали подруги -
Позови меня, я прилечу на голос твой,
Сяду рядом и возьму тихонечко за руку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744846
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.08.2017
Не йди, не залишай мене саму.
Коли у слів нема потрібних значень,
Пишу на вікнах: "Я тебе люблю",
Та розумію все одно, що втрачу.
Лишися ще моїм хоча б на мить,
І поклади на плечі теплі руки,
Скажи ще раз "моя" і обійми,
І залишай, не зраджену - забуту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2017
Коли я піду, лишіть на столі свічу.
І вірші мої розгорнутими лишіть.
Щоб чути було, як я крізь віки кричу,
Зубами впиваюсь в ребра тисячоліть.
Коли я піду, хай буде без молитов –
Не доля мені замолювати гріхи.
Я в світі сама, і там, у раю, ніхто
Не стріне мене, мені не подасть руки.
Коли я піду – не плачте, о матері!
Укрийте чоло любистками у росі,
Та тільки руки холодної не беріть,
Нехай я жива лишусь на землі для всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2017
Так не вистачає повітря, все душить і душить.
"Я сила, я воля"… Я розпач і сльози вночі.
Я вся − безнадія, я злодій і правопорушник,
Кричи − не кричи.
Ці руки − не руки, це клапті розбитих ілюзій.
Він марився пальцям: зап'ястя, волосся, чоло…
І снився, й тривожив, і все, наче в замкненім крузі,
Було й не було.
Не можеться жити без нього (вульгарщина й годі),
А з ним − то, здається, не можеться і поготів.
Болить. Він болить і давно вже ніяк не проходить.
"Любив. Не хотів"…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2017
Веселі очі сльози заросили.
Поговорімо, друже, хоч тепер,
Коли слова не мають більше сили
І в грудях голос зрадницьки завмер.
Тепер, коли підкошуються ноги,
Тримай мої зап'ястя у руці.
Вже тамувати біль немає змоги,
Лише твій голос чую звідусіль.
Нехай новини пишуть, що загинув,
Хай публікують фото з ДТП,
А я все вірю, мов мала дитина,
Що та біда забрала не тебе.
І ось тепер, коли країна в тузі,
Коли на всіх одне серцебиття,
Поговорімо, ніби давні друзі,
Не про нещадну смерть, а про життя.
І не кажи мені, щоб схаменулась,
Що треба жити, треба далі йти.
Не прийде день, коли б тебе забула,
Бо ти не БУВ, ти БУДЕШ назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2017
Я – Українка! Я пишаюсь родом.
Мої діди солдатами були.
За Україну, за народ, свободу,
За вільний труд стояли, як могли.
Я – Українка! З січовим корінням.
Натхненна духом козаків, молюсь
За пшеницеволанну Батьківщину,
За Україну дорогу свою.
Я – Українка! Влюблена в свободу
І вічно юна в душах поколінь,
Я – пісня, праісторія народу.
Я Україну підійму з колін.
Зійду, посіяна в холодну крицю.
Зійду, полита Словом навесні.
О, Слово! Дай же мовою напиться,
Щоб житом прорости між бур’янів.
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2017
Не люби меня век, полвека, полгода, год,
Не люби меня час, минуту. Люби - мгновенье.
Но такой любовью, которая разнесет
Все мои сомненья.
Не клянись сейчас - напиши мне потом письмо,
Отпусти на юг - пусть летит журавлем бумажным,
А пока - молчи, не хочу я ненужных слов
О любви продажной.
Полюби на миг, вознеси меня до небес,
Обними и брось - дальше будет уже не важно.
Я была с тобой, а сегодня осталась без -
Ошибаюсь дважды.
Ошибаюсь трижды, четырежды, пятью пять,
Наступив однажды на грабли, на них танцую,
И, казалось, можно давно научиться ждать,
Но с тобой - воюю.
Ты меня запомнишь, и это наверняка.
Я заноза в пальце, я вечный вопрос, смятенье.
Будешь зол. Но всё же - это потом, а пока
Оживи мгновенье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744490
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.08.2017
Я ненавиджу кожну сльозу, через тебе пролиту.
Кожне слово до тебе/про тебе нестерпно болить.
Кожен спогад, і кожне "люблю", сто разів пережите,
І моє недобите кохання - пощезни за мить!
Ти болиш, приростаєш до пальців, до серця, до тіла,
Ти клюєш мені груди, ти птиця, а я - прометей.
Я любила… Люблю. Боже, як я з тобою хотіла!..
Та розмови душевні завжди, як на зло, не про те.
Я змаліла до крихти, зі світу потроху зникаю.
Я не вірю словам (чи то просто не вірю тобі?).
Заступи мене, Боже, нехай більше не покохаю.
Пережити б лиш день, перелізти цей дикий рубіж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2017
Моя ера скінчилась. Я залишила слід.
Я на дошці пошани, перша в твоєму списку.
Динозавром вимру. Тихо. Не буде сліз.
Не болить душа. У грудях ніде не тисне.
Ти говориш за себе, я - за обох мовчу.
Моя зона комфорту межує з твоїм порогом.
_________
Не дай Боже дихнути, тільки б він не почув,
Що я є, ще жива, і ще падаю йому в ноги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2017
– Дивися, як ромашки зацвіли!
– То не ромашки – паморозь на листі.
– Та ні, поглянь, цвітуть серед зими!
– Так не буває, це тобі лиш сниться.
– Як сниться, то збуди мене, збуди!
От бачиш, це не сон, це справді квіти,
Бо я не сплю. О Боже! Чи любив
Весну, як я люблю, ще хтось на світі?!.
… Ця юна нетривожена душа…
Вона ромашки бачить в сніговіях.
Для неї кожен паросток – весна,
Та то не квіти білі, то – надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2017
Покажи мені, доле-напасте,
Збайдужіла моя провіднице,
Де моє нерозвідане щастя
За чужими руками таїться.
Я не вірю в молитви - то маска,
І в людські забобони не вірю,
Я хотіла звичайного щастя
І зубами хапалась за мрію.
Начитавшися доброї казки,
Я зростила за спиною крила
І, знадієна нею, до щастя,
Не шукаючи шляху, летіла.
Я була самовпевнено сильна
І багато, здавалося, знала…
Та, зірвавши натомлені крила,
Не молилася я - проклинала.
Припини це безкарне свавілля,
Відтепер не давай мені впасти.
Провіднице моя божевільна,
Поверни мені, зраднице, щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2017
… І думав: "Немає прекрасніших",
І двоє до неба летіли,
І вірилося, що не згаснемо,
Бо серце кохало не тіло.
Зривалися зоряно зливою,
Спадали світанками в руту…
Навіки для тебе красивою
Шалено хотілося бути.
Та в долі своє заплановано
(Вона ж-бо й сама із ревнивих).
Всі зраджені, стоптані, скорені
Були вже для когось красиві.
Чому ж я сьогодні стривожена
І страшно поглянути в очі?
Чому ти руками хорошими
Мене обійняти не хочеш?
Ти, той, що гіркими прикрасами
Мої перенизуєш снива,
Скажи (та не бійся образити),
Чи я ще хоч трохи красива?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2017
Посиди со мною, мой Сид...
Сейчас именно та минута, когда суета болит,
Оседает в крови как будто огромный такой магнит.
Я уже и руками его,
И зубами - сидит, зараза, не поделаешь ничего.
Со мной не было так ни разу - оплошать ни с того, ни с сего.
Я его не люблю, мой Сид!
Я терпеть не могу мажоров. Как мне это в себе носить?
Я устала с душою спорить, небеса за него просить.
Ты побудь со мною сейчас...
Я б тебя не звала впустую. Ты уже помогал не раз,
Сбереги же меня Живую! Иль убей кого-то из нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743872
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.07.2017
Ангел сидів і дивився вдаль:
Душі ішли за грань.
Як безнадійно спада вуаль
Віри і сподівань!
Ангел боявся упасти вниз,
Пальці в кулак стискав.
Як не під силу, то не берись…
Ангел, мабуть, не знав.
В ангела крила боліли дуже,
Терпла між них стріла,
А на землі мріли люди байдужі,
Шукали собі тепла.
Смерть підійшла безпринципно й нагло
І підняла меча…
Музи, спускайте вітрила й стяги!
Ангел упав з плеча…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743871
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2017
Я розучилась, мабуть, сумувати.
Хто ж так сумує: музика і дощ?
Переплелись акордами симпатій
Душа і я. У нас цей дощ на двох.
Ідем удвох і дивимось у вічність,
Не кажучи ні слова про слова.
А перехожі все якісь незвичні,
Із крилами... Не янголи бува?
І мій між ними, мабуть, десь блукає,
Та все ніяк не може упізнать
Ту, що в дощі свої думки ховає,
Ту, що вже розучилась сумувать...
І враз тобі ніяких перехожих,
Лиш музика і дощ, а я пуста.
Води акорди й крапельки мелодій.
Чи навпаки? Та то дрібниці, так...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2017
Все відійшло, все стихло, відтужило.
На самоті мовчу з своїм дощем.
Зняла й поклала в шафу білі крила…
Не янгол вже… Але й не демон ще!
Я не спіткнулась, не зірвалась в прірву.
То ще не рани на моїх руках!
Не сильна й не слабка… А просто вірна.
Я так не хочу зраджувать життя!
… Все відійшло, все стихло, відтужило…
Та стих і дощ, а разом з ним – думки.
На ранок знов вдягаю білі крила –
Мені сьогодні ще між люди йти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2017
Вона ішла, як назавжди ідуть,
Звабливо усміхнувшись на прощання.
Ішла і забирала сподівання,
Гірким жалем уславши собі путь.
Волосся теплий вітер розвівав…
Вона була богинею, не менше.
Ішла, а слідом заростала стежка,
Щоби її ніхто не наздогнав.
Вона ішла крізь бурю й ураган,
Розводила сніги-дощі руками
І плакала трояндами-квітками
За тим, від кого линула в туман.
А він стояв, дивився і мовчав.
Шукав очима постать лебедину
І клявся, що любитиме віднині,
А віра догорала, як свіча.
Він згадував її, таку свою,
Таку близьку, знайому і незнану,
Найбільшу дружбу і палке кохання,
Таке, що раз єдиний зазнають.
Усі чорноти впали із плечей,
Він був такий святий і безневинний!..
Хапав руками крила лебедині,
Та вже вона не підвела очей.
Відходила в небесну далину
Шалена юність, чиста і святкова,
А він не міг сказати вслід ні слова,
Він знав, що вже її не повернуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2017
Дихнули прохолодою ліси…
Ну ось і дочекались падолисту.
Пожовклих діток юної весни
Нанизую на чарівне намисто.
Ти знов за рік повернешся дощем,
Багряно-сірим килимом на травах,
Та я вже буду інша, старша вже
За ту, що тут з тобою розмовляла.
Ми схожі, чуєш, осене свята?
Так, як і я, в душі ти заблукала.
В своїх-чужих посланнях і листах
Ховаєш свої будні нецікаві.
Несеш між люди свій туман-обман,
Усміхнена, заплакано-щаслива.
Прощення в себе просиш і сама
Засуджуєш себе на довгі зливи.
… Дихнули прохолодою ліси…
Ну ось і дочекались падолисту…
Я й осінь… Протилежні полюси
Нанизую на чарівне намисто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2017
Я пам’ятаю, розплітала коси,
І вальс шкільний іще в душі звучав,
І образ твій, такий ще недорослий!..
А ти за ніч тоді дорослим став.
Ходили за село зорю стрічати…
Ще не було таких п’янких заграв!
Ти говорив, що станеш космонавтом.
Сміялась я… А ти пілотом став.
Неслись над степом журавлині згуки,
А ти мені ромашки дарував.
Чия ж вина, що заніміли руки?
Упала квітка… І снаряд упав.
Упав снаряд! І півсела здригнулось!
І сотні мрій розпалось на куски!
Упав снаряд. Рвонуло нашу юність!
І тільки в жмені – білі пелюстки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2017
Тебя бы мне никогда не знать!..
Болит беспомощное в груди,
Болит, трепещет, мешает спать…
Уйди, немыслимое, уйди!
Ты черный дьявол, ты мой порок,
Тебя вовеки не искупить,
И я блуждаю среди миров,
То верить пробуя, то забыть.
Но ты нечестен со мной опять,
И мне противны твои слова.
Я лишь мечтаю тебя не знать!
Ни дня не помнить, пока жива.
И я теряю незримый след
И замедляю нарочно пульс.
Любви болезненной больше нет,
А я осталась, и я смеюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742444
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.07.2017
Я начинаю падать - и мне невесомо.
Мне безнадежно - наверняка разобьюсь.
Мне безвоздушно, мне бездыханно и сонно.
Мне безразлично - я ничего не боюсь.
Небо печальное, небо все дальше и дальше,
Неба не видно, небо лишь чудится мне.
Облачком в лужицу падаю - это не страшно.
Дымкой седой прислоняюсь к сухой стене.
Ты не спасаешь, но мне не обидно ни капли.
Не обращаешь внимания - перетерплю.
Я ненавижу, но мне так приятно и сладко.
Я эту ненависть, кажется, даже люблю.
Нравится мне разрывать между нами звенья,
Быть ни душой, ни помыслом не твоей.
Ты прошлогодний, ты мне давно осенний,
А у меня становится все весней.
Ветер подхватит, ветер меня закружит.
Ветер поможет, ветер не даст упасть.
Лужица станет грязной глубокой лужей,
Только вот тучей облачку бы не стать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741515
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.07.2017
Ніч була гірка, ніч була німа,
Стугоніла в грудях чужа зима,
Закипала кров, запікався біль,
Розливався серцем гарячий хміль,
І хотілось світ розметати в пил,
Або впасти мертвою між могил,
Щоб не чути болю, не чути сліз,
Щоб по світу вітер думки розніс.
І ввижались очі твої живі,
І кричали ніби мені: "Не вір!",
А я й так повірити не могла,
Що тебе живого не зберегла.
І здавалось, ночі кінця нема,
Мов вона навіки моя тюрма,
Та минала мить - і здіймався день,
І плелося горе поміж людей.
______________________________
А тепер - вже сніг, мов німа печаль,
Замітає біль голосних мовчань.
А тепер - вже сніг, тільки ти - десь там,
Де тремтять пісні в мовчазних містах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2017
Он давно ничего не писал.
Его муза ко мне приходила.
Я с ней вместе бросалась со скал
И в волнах свою горечь топила.
А потом мы смотрели кино,
Запивая попкорн кока-колой,
И она улетала в окно
Молчаливой, уставшей и голой.
Он искал утешенья в вине.
Его муза мне рифмы шептала.
Я висела в петле вместе с ней,
Вместе с ней ниже ада упала.
Мы летели над кругом шестым,
Когда он закричал в полусмерти,
Рухнул острым осколком мечты,
Так и не допросившись ответа.
Как и нам, им не чужды грехи –
Изменяют и музы однажды.
Без одежды и грима – наги,
Толи боль утоляя, толь жажду.
Так и рвется непрочная нить,
И теряются общие темы.
Человек не прощает измены,
А они не умеют любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741222
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.07.2017
Мамо, ген займається зоря,
Трави обважніли від роси,
А до тебе стежечка моя
Проситься у долі: "Відпусти".
Уночі співали солов'ї,
На лісочки сонце розлили.
Мамо, глянь, які тепер гаї
З деревець маленьких поросли!
Я тримаю небо у руці:
Сходяться Чумацькі рушники,
З небосхилу жовті пшениці
Скльовують розсипані зірки.
Озирають соняхи поля,
Виглядають сонце молоде,
А між ними стежечка мала
До твоєї хати все веде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2017
Ты мой враг, дорогая, любимая девочка, враг.
Я уверен, что, дай тебе ствол, ты в меня бы пальнула.
Да куда еще… Ты наповал убиваешь и так,
Ты все время как будто к виску приставляешь мне дуло.
Почему ты, родная, подолгу не можешь заснуть?
Оттого ли, что совесть – жестокая тетка-ворчуха?
А уж если про совесть, то, милая, где же ты суть
Отыскала в бессовестных, безосновательных слухах?
Ты мне снишься. Хотя… Та, что снится мне – больше не ты.
Ты другая, свободная. Даже, по-моему, слишком.
Внешне с ней у тебя поразительно схожи черты,
Но я снящейся нужен. Тебе же, мне кажется, лишний…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740408
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.07.2017
Кто открыл тебе, глупая девочка, эту любовь?
Кто пари проиграл на безгрешную нежную душу?
Я берег тебя, я закрывал от ненастий собой,
Я терялся в тебе, я предостерегавших не слушал.
Кто тебя научил улыбаться, губу прикусив?
Запивать коньяком (иль по-нашему – водкой) обиды?
Я же зла не держу. Да куда там – давно уж простил,
Но тоннель беспросветен, в конце даже свечки не видно.
Кто украл тебя, милая, кто тебя преобразил?
Кто посмел прикоснуться к живому, тому, что святое?
Я б тебя отыскал, я б из мертвых тебя воскресил,
Только не умерла ты, а стала до боли чужою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740407
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.07.2017
Ти пахнеш вечорово матіолою,
Ти дихаєш світанками багряними…
Бурімко, закохалася до болю я,
Зчарована смерканнями-світаннями.
Ти війнами кривавими гартована,
Століттями безсмертними уквітчана,
А на твоїх степах – кургани-спомини
І імена, на камені увічнені.
Вінчалась ніченька з холодним місяцем,
Та так на твою вроду й задивилася,
А ти зорею в небі сяєш-світишся…
Ти так мені, Бурімко, полюбилася!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2017
Завтра мене не буде. Буде моя усмішка.
Місця немає людям в цих наболілих віршах.
Я розгадала вічність. Впевнено йду до неї.
Люди – шкідлива звичка, я розпрощалась з нею.
Кличе з собою натовп. Я не люблю вагатись,
Та тільки не піддатись! Ні, тільки не піддатись!
Гордо нести медалі правди на юних грудях
І не згубитись в людях, лиш не згубитись в людях!
Наче сказився натовп: кидає, б'є камінням,
Та тільки не падіння! Ні, тільки не падіння!
Затамувавши подих, вийти, а не сховатись.
І тільки усміхатись. В очі їм усміхатись.
Горда й жива, як правда… Завтра мене не буде.
Я не піддамся людям. Ні, не піддамся людям!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2017
Ты думаешь, сукам ничто никогда не болит?
Что так и мечталось – таскаться по разным постелям?
Она задыхается, слышишь? Предсмертно хрипит.
Она пропила свою юность давно до недели.
Она не по крышам – сидит на холодном полу
Меж драных обоев и разовых мятых стаканов.
Глотая обиду и дым надоевших «Прилук».
Ты – «нерастворимый», пульсируешь между висками.
Ты думаешь, сукам ничто никогда не болит?
Она зарубила себе на носу не влюбляться
Ни в коем, нигде, ни в единого, ни при каких,
И чтоб ни упреков, ни совести и ни нотаций.
Она все учла, просчитала и выпила «За»,
Она расписала дальнейшую жизнь по минутам.
Она подошла и упорно смотрела в глаза:
«В кого ты такой? И каким сюда ветром? Откуда?»
Но только забыла один (самый главный) момент –
Что, как не крути, а железных сердец не бывает.
Она провалила важнейший свой эксперимент,
Она, как девчонка, опять докатилась до края.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740070
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.07.2017
Ты мне звони… Ну, вдруг зима
Тебе наскучит холодами…
Я буду преданно нема,
Я стану верными ушами.
Ты мне звони. О том, о сем…
Чтоб не был пуст осенний вечер.
И заходи, коль под дождем
Намокнешь, а согреться нечем.
Я улыбнусь, поставлю чай –
Коньяк давно у нас не в моде.
Давай о мелочах, давай.
О снах, политике, погоде…
Давай о вечном, о простом,
Или вообще молчать, как мыши.
Беда ведь, милый мой, не в том,
Что я стою, а едет крыша.
Что говорю, а мысли врозь.
Беда не в том, что кто-то слабый,
А в том, что коль не прижилось –
Не заживет уж и до свадьбы.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740069
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.07.2017
Я совсем не хочу затрагивать, что болит,
Только ночи не хватит высказать весь тот бред,
Что из окон, дверей, зеркал о тебе кричит,
Что, когда будет слишком больно, затмит и свет.
Я вообще не хотела стать на твоем пути
И отнять ненароком пару твоих минут,
Только тех, что целуют так, больше не найти,
Не найти, что так по имени назовут.
Я же вроде знаю, как это – полюбить.
Это даже спящей ждать твоего звонка.
Только за любовь мне с памятью снова пить,
А я все привыкнуть к ней не могу никак.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739948
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.06.2017
З ким ліжко ділила і з ким по півночі мовчала,
Кого відкривала і в кому відкрилась сама,
Кого розлюбила давно, а кого й не кохала –
У кожного серце, а в тебе у грудях – нема.
Хотіла співати, а вийшло – кричати безмовно.
Хотіла поетом, а вийшло – пророком німим.
Хотіла вовчицею гордо молитись на повню,
А гордість розтала не в тому, зів’яла не з тим.
Які ж обереги сьогодні начепиш на груди?
Якими прокльонами душу свою спом’янеш?
Хотіла любові – отримала сіру облуду,
А що не збулося – і пам’яттю не доженеш.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2017
Все не так, як було уперше.
Все вороже і всі чужі.
Не хапайтесь за мертве серце -
Там давно вже нема душі.
Не втирайте лукаві очі,
Фрази цьковані не ловіть.
Я сьогодні іду на прощу
До священних тисячоліть.
Я зникаю у безімення -
Хто присудить, а хто простить...
Не спускайте свої знамена,
Нам ще вічність війну вести.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2017
…Ти не суди так жорстоко оцю приреченість.
Я ж і не каятись зовсім сюди прийшла.
Страшно ставати чужинкою недоречною
В світі, який так трепетно берегла.
Ти – моя справжність, нехай і така розтоптана.
Ти моє світле дитинство в собі несла.
Так і лишилось, а я – відтепер непроханий
Гість. Та жива – я не все тобі віддала.
В мене любов залишилася нерозтрачена,
В мене душа і досі живе, горить.
Зради такої у світі я ще не бачила,
Щоби життя примусила розлюбить.
Дай мені, Господи, сили сьогодні вижити,
Щоб по-новому завтра прожити день,
Щоб не вдивлятись в фото очима хижими,
А заясніть довірою до людей.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2017
Скажіть мені, що я іще жива.
Скажіть, що дишу, бо собі не вірю.
Я вчилася ховатись за слова,
Тепер під їхньою вагою тлію.
Які тяжкі нескоєні гріхи!
Їх не зрівняти з жодним беззаконням!
Вчепились в горло обручем тугим,
І не спокутувати їх ніколи.
Та я рабою зроду не була
І долю ще дитям собі молила.
Я в пазусі ховаю дух тепла
І запасні, про всяк випадок, крила.
І ось тепер, коли лише ім'я
В розпуці змушує на стіни дертись,
Я все ще хочу в небі журавля
І аж ніяк не прагну собі смерті.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2017
Я ніколи не була собою –
Майже кішка, трохи надлюдина.
Все хотіла злитися з рікою,
Все бажала неба половину.
Віршами фальшивими зігріта,
Знову СМС перечитаю.
Пишеш: «Я з тобою хочу в літо».
А це значить, ти мене прощаєш?..
«Це життя дев'яте – не для мене.
Я і тих восьми не заслужила…»
Ці думки непрошені – даремні.
Що я плачу – світу не важливо.
По слизькому бездоріжжю вулиць
Не бродити, очі не ховати.
Все, що не збулося, те забулось.
Треба жити, а не відживати.
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2017
Мовчати словами уміють лише поети.
За долю секунди до зради присягу скласти,
А потім під стріли свої підставляти плечі –
На карту – життя, тільки б небу не дати впасти.
І знову летіти крізь вікна своїх ілюзій,
Щоб в тому моменті, де слава нависне роком,
Зірватися з мосту знедоленим псом-відлюдьком
І в мить перед смертю здобути блаженний спокій.
Мовчати словами уміють лише поети…
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2017
Не думай про завтра, це буде за тисячу літ.
Хай ціле століття мине за сьогоднішній вечір,
А я буду поряд. Святиня на грішній землі –
Це наша любов, і я більше не прагну до втечі.
Не думай про завтра, воно не обніме, як я,
І тишу не зрушить, і руку в біді не простягне.
А я не клянуся любить тебе ціле життя,
Я просто для тебе хранителем-янголом стану.
Не думай про завтра, ти в ньому ніколи не був.
Давай загадаємо вічно лишатися поряд.
Про цінність моменту наш зраджений світ вже забув,
А ми собі щастя з простих випадковостей створим.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2017
Коли дощ на шибках вимальовує вальси,
Коли споює душу чар-зіллям весна,
І коли заметіль шаленіє у танці,
Сива жінка-надія сидить край вікна.
«Де б стежини твої не блукали світами,
Хай завжди повертають на рідний поріг,
Щоб печалі в дорозі тебе не застали,
Доню. Доню, сльозинко на віях моїх…»
Закрутилася виром натомлена доля,
Обернулась рікою – втопити жалі.
«Я тобі віддаю свого янгола, доню…» –
Лопотіли мені на зорі журавлі.
Мамо, матінко, нене! Не треба дарунків,
Хай лиш очі твої сяють ніжним теплом!
…Коли білить зима загадки-візерунки,
Виглядає мене світла жінка-любов.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2017
Не чіпай мого серця, печаль.
Не примушуй ці літні ночі
Заглядати в порожні очі,
Туги в серденьку не лишай.
Не питай, чом німіють вуста.
Розгадати мене так легко –
Як безкрила летить лелека,
Я по світу ходжу пуста.
Я листа самоті напишу,
Хай під вікнами не ночує,
Сірим інеєм намалюю
І за вітром її пущу.
Я на слові «прощай» наш політ
Не дозволю тобі обірвати,
Я живу, щоб тебе прощати,
Ти – мій Макро, а я – твій Світ.
2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2017
А я в дитинства ще молю хоч мить:
«Чекай! Чекай… Я ж так тебе любила…».
А серце так розлукою щемить,
Мов я любов від нього відлучила.
А я тебе на фото бережу,
І в віршах, де ти в кожнім слові граєш,
І в амулеті-камінці ношу –
Не забуваю. Я не забуваю…
Лиши мені хоч віру в чудеса,
Щоб, як любов знеціниться до краю,
Я не зуміла донечці сказать,
Що на Землі ніхто вже не кохає.
Щоб, як війне у коси сивина,
Я вірила, що ще живу на світі,
Що ще не відцвіла моя весна
І ще не пізно розквітати, жити.
Молю ще мить, а далі – вітром стань,
Дай я вдихну тебе на повні груди,
Вдихну надій, наївних сподівань.
Хай мого серця доля не остудить.
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2017
Я свічку ввечері сьогодні запалю.
…Долоньки сині, складені на грудях
Навіки… А я так за них молюсь!
То ж тільки душі, то ж уже не люди.
Давили сутінки в німі шибки,
Тулилось лихо по кутках, стогнало,
А в хаті… Там з дитячої руки
Останню крихту хліба відбирали.
Та не прочитано закляття забуття.
В своїй молитві кожного згадаю
Із тих, хто за життя не знав Життя,
Чиє посмертя не назвати раєм.
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2017