| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Остаться бы жить в кровате, оставить бы всё на потом
И пить вместо чая латте, и есть вечерами торт
Ходить беззаботно по дому, с пучком и мятой пижаме
И знать, что чудо придёт и будет гулять рядом
Остаться бы жить в осень, и греть батареями руки
И быть, как ребенок босОй , и не умирать от скуки.
Читать вечерами книги, писать на бумаге пустой
И знать, что моя свобода, не стала мне вдруг чужой
Беречь себя от рутины, учить себя жить сейчас
И быть интересной леди, как краткий любовный рассказ
И пить вместо чая латте и путаться в простынях
И быть величайшой загадкой , как линии на руках...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806522
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.09.2018
А ты попробуй меня одобрить
По всем параметрам и эскизам
Без ложных паспортов и безвизов
А может выйдет?
А ты попробуй в меня поверить
Хотя по детски решительна глупо
И много раз забегала в угол
Сама не в силах
А ты попробуй понять немного
Мой хрупкий ум и глубокие мысли
Хотя, и вправду, это безсмыслица
А может время?
А ты попробуй в меня влюбиться
По всем запретам и всем канонам
По дистрибьюторам и законам
А может выйдет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2017
Хтось тихо шепоче мов Будда прийнявши іслам
Пішов по пустелях , збирати надію озиму.
У тих одиноких, що ходять по битим пляшкам ,
Шукаючи стежку до світлого Єрусалиму.
Вони по ночам знов прокурюють власні легені
Плекаючи дух, щоб востаннє на ранок воскрес
І в кожному з них помирає непізнаний геній
В дуєті з пляшками проводячи всоте конгрес...
Думками проходять тонкий перешийок Босфору
Радіють струмку, що дзвенить у піщаних лісах.
Тримають запилену в серці сліпу непокору
Щоб інші не знали , що в нім оселився лиш страх.
Їх пам'ять так схожа на тріснуте долею дзеркало
Дивитись у нього буває так сумно та болісно
І скільки б дороги не вабили їх небезпекою
Ці генії завжди крокують за власним голосом ....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758106
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.10.2017
Вітер з волоссям танцює знов пристрасне танго,
Рудоволосе дівчатко кошлатить сильніше.
Часто спрацьовує в нас цей ефект бумерангу:
Кинуте слово в життя, повертається віршем.
Сквери мигають самотніми в світ ліхтарями,
Люди блукають, не в силі більш бути прозорими,
Скільки планетою ходить чудних, із рубцями?
Скільки людей продірявлені, зломлені, з порами?
Місто вечірнє нас зваблює вільними сходами!
Парком, мереживом сміху , іконами стилю...
У діафрагмі серця проростають від подиху,
Що перекачують кров органічними хвилями
Вітер з волоссям танцює знов пристрасне танго,
Ниті сплітаючи маревом дивних вінчань,
Тихо шепоче щось дівчинці сонячний ангел,
Звуки, вібруючи, глухнуть на фоні мовчань.
Хибно вивчати науку кінцевих зупинок,
Краще писати вірші, де живе майбуття,
Часом самотність сміється озлоблено в спину
Тим, хто мудрує щоденно над ритмом життя.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2017
Жінко, зерня великого Вибуху!
Скринько Пандори, грішнице мила.
Ім'я твоє вимовляю на видиху,
Очі без тебе підняти несила.
Пальці самотньо сплітаються в звуки,
Серце вистукує джаз по судинах,
Ти - як той атом хіральний сполуки ,
Кисень розносиш чимдуш по клітинах .
Ти зачаровуєш , ти прислухаєшся
Маниш , бентежиш своїми обіймами,
Сонцем весняним щораз посміхаєшся,
Оповиваєш любов’ю постійною.
Образ твій завжди леліють нейрони,
В синапсах тільки про тебе й " говорять" ,
Ти не підвладна ніяким законам
Навіть фізичним, і це вже – чудово.
Ти - як ті зорі далека, прекрасна,
Бо непостійність твоя – так етюдна,
Є у тобі стародавність й сучасність,
Ти – як життя, бо без тебе – нікуди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738180
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.06.2017
Я маленька пір’їнка підхоплена вітром,
Що літа одиноко у небі між хмар
Я дитина, що грається сонячним
світлом
І читає самотньо під тином « Кобзар».
Я дівчина , що мріє про дивні світи,
Що шукає у пам’яті сповідь зірок
Вчить напам’ять Павличка « Два
кольори»
І біжить , наче річка від власних думок.
Я наївність квіткова, пісні солов’я;
Що леліє верлібри у власних думках.
Маю горде походження , гарне ім’я
Все тримаю у себе, у своїх руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737756
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.06.2017
тупцює надворі вже весело червень,
малює дощами вечірню блакить,
звертається часто до зоряних креслень,
щоб путь показати усім , хто летить.
вдягає на вулиці роси щоранку,
розпечене сонце стрічає щораз,
із квітів деревам майструє фіранки,
з птахами, в дуеті виспівує джаз.
він спалахом зір прикрашає зеніти,
вмикаючи небо в потрібную мить,
цей місяць найпершим у списку є літа,
він в липовім цвіті бджолою бринить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736628
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.06.2017
Ночью гадать с кофеиновой гущей,
Письма писать на чуть смятой бумаге
Черкать слова от бездонности грусти
Деньги подать возле церкви бродяге.
Мысли черпать при искусственном свете,
Сердце измять безысходно в похмелье,
Напрочь забыть все былые секреты,
Голос лишь помня твой нежный елейный.
Точки стереть от гипотез и версий,
Глохнущих в нынешнем обществе страха,
Ищущем всюду лишь зерна диверсий,
Чтоб избежать в одиночестве краха.
Образы новые в кофе впечатать,
Знак бесконечности вычертив гущей,
Молча оплакать былые утраты,
Зубы сцепив для беспечности пущей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2017
З того часу як річка зірвала мости
Жовті тюльпани зів'яли в кав'ярні.
Ми не більш ніж прохожі, у цій пустоті
Ми тепер як дві постаті дивні й примарні.
Нас чекають дороги, у світ мандрівний
Ми тепер одинокі, ми стали - єдині
Відтепер нашим ангелом став часовий
Що читає під місяцем " Дамаскіна"...
І мене обіймає щадливо прострація
Міжнейронні зв'язки відключають енергію
Щоб думки закінчили нещадну міграцію
Залишивши у спокої дивну поезію.
З того часу як річка зірвала мости
Я змінила життя і змінила маршрут
Здогадалась, що щастя в німій простоті
Це - всього лише мить, що є зараз і тут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
У прірві моїх очей,
безодня бурлИть океану.
зіниці мов твори туманні,
манять, як сотня свічей.
На рунах моєї спини
потроху вростає коріння
яке з організмом повільно
зростається сотню ночей
На лініях моїх долонь
транзитом ідуть капіляри
в шкірних і м'язових футлярах
по тілу несуть тихо кров.
На шкірі моїх грудей
Мурашки від подиху вітру
Розбіглись, немов би по світу
І кожна у свій музей.
На шпальтах моїх очей
Не можна побачити щастя,
Бо цінність коханих людей
Навряд чи сприйняти вдасться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735243
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.05.2017