кохай
рви
і гори
гори ділом, мрією та нею
щоб нарешті назвати її своєю.
дай, ти вже собі ідею,
щоб не стати в один момент
тією. забутою. зорею
я б хотів бути твоєю душею,
аби тільки
не тією страшною
тайною,
яку ми приховали від усіх за скелею.
кохай
рви
і живи нею.
поки вона не знає, що робити
та куди, ту біль подіти
тільки б з друзями потусити.
не дай їй все ото залити,
а потім знову уявити,
що якось по іншому вам треба жити.
і знову дим, ті ж сигарети
і знову треба захиститись
говорити, злитись, битись,
аби лиш не розгубитись.
в тій темряві життя.