Коли людина занадто зла,
То не дива,схожа на козла,
Бо вже давно нема інтиму,
Отож і казиться від стриму.
У очах зло, вогонь, де діти?
Душа болить, де ж тут радіти?!
Всі помилки свої не баче,
Того напевно й козлом скаче,
Можливо є й інші причини,
На жаль від зла нема вакцини.
Де зло там хитрість, не дай Боже,
В одній людині - то негоже,
Шкоду зробив, думка, то не я,
На мене зіпруть – дурня, фігня,
Ніхто не зна хто я й не хоче,
Голови враз, всім замороче.
А зло підступне, як позбутись?
Ти перед ним, не смій прогнутись!
По одній стежці разом не йди,
Тож свою гідність побережи,
Ти будь світанком на цій землі,
І згодом зникнуть постаті злі!
Коли душа - небесна блакить,
Як сльоза чиста, добром стремить,
Май щирих друзів, побореш зло,
Заструменить, життя джерелом,
Друже вважай - тобі повезло!
02.06.2023р
"А зло підступне, як позбутись?
Ти перед ним, не смій прогнутись!
По одній стежці разом не йди,
Тож свою гідність побережи" Слушна порада. На жаль, в житті стільки зла, то боротися є з чим.
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Жаль, що людина не розуміє, що зло з"їдає її саму, але прикро вдвічі, що ця злюка отруює життя всім, хто її оточує!
