Для чого пташка живе?
Куди вона постійно летить?
Чому вона ще не впаде?
Адже важко без їжі прожить.
Але вона точно радіє,
Й співає щасливих пісень.
І навіть коли немає що їй їсти,
Доля посилає назустріч людей.
Чому ж тоді ти, хоч в маленький ямі ще,
Але вже кричиш що не маєш сил?
Вже хочеш померти і впасти в безодню
Замість того щоб підрости тих крил
І стати вже пташкою, яка співає завжди
Радіє навіть маленьким промінням,
Природі своє життя довіряє
І вчить людей керувати терпінням.
Озирнись, поглянь яка навколо краса,
А ти вже летиш і нудьгуєш,
І світиться ясно ранкова роса,
Але ти все жахіття малюєш,
І хоч важко вже йти,
І сил вже немає,
Ти згадай про пташку, яка немає води
Але Доля її вмить оживляє.
Ти вставай і лети назустріч вітрам,
І спиняй всі незгоди руками,
Хоч і важко в цьому світі жити всім нам,
Та подивись на нього іншими очима.
Твоє майбутнє, лиш в твоїх руках,
І лиш тобі вирішувати долю,
Чи дали витирати сльози на очах,
Чи вмить позбутись всього болю.
