Коли б ви злого задум розуміли,
Підступність чорної побачили душі,
Без слів кричали б і уста німіли,
Аби не виграло те зло у цій війні.
Для нього ж бо трофей - не землі,
Він князь на цій планеті вже давно.
Й тіла загиблих це йому не вельми,
А душі переможені - ось, оце воно!
Для цього на убій він посилає стадо,
В крові купається і гріх смакує радо,
За світло ангела віддасть мільйони,
По душу чисту посилає батальйони.
Коли б ви злого задум розуміли...
Тішиться від наших він прокльонів
І тріумфує, коли цураємося віри,
Упавши, втрачаючи від горя сили.
Аби перемогти, замало тільки вбити.
Потрібно зберегти здібності любити,
Навчитись в темноті світло дарувати:
Хто знає зло, бачить як його здолати.