Розкажи, яка на присмак твоя осінь?
Чи рипить на скронях пил доріг?
Чи заварюєш ти каву собі вдосталь?
Чи тримаєш біля серця оберіг?
Чи виходиш зранку на подвір'я,
Щоб почути втомлених зірок,
Дивовижно сплетених в сузір'я,
Так, що милувався навіть бог.
Розкажи, який твій сон на запах -
Чорнобривцем теплим у воріт,
Очеретяною стріхою на хатах?
Чи муркочить колискову тобі кіт?
Розкажи, чи бачиш ти майбутнє,
Коли дивишся у снайперський приціл?
Чи ми будем в цьому вимірі присутні?
Чи розчинимось, немов космічний пил?