Я бачу,
що я вже майже не можу
спілкуватися з людьми.
Добре, що є книги,
фільми,
музика.
Добре, що вони мене рятують.
Сторінки знову зачарують,
й між них гублюся -
в уявній реальності.
Я ж такий залежний -
від часу
й від дальності.
Добре, що є будинок,
що є дах над головою,
добре, що мене не омиває дощ,
й не розшатує вітер.
І вже, напевно,
в світі не лишилося ні слів,
ні звуків,
ні літер.
Я залежний від цього всього:
від книг, в яких
ховаюся,
від музики, в якій
купаюся,
від фільмів, в яких
гублюся.
Добре, що у мене є пес,
який зустрічає мене щодня.
Добре, що поруч протікає річка,
яка немов блакитна стрічка
розрізає ліси та поля.
Я залежний від цього всього:
це моя рідна земля,
це мій дім,
це частина мого тіла,
моєї душі,
це мій набридливий цигарковий дим.
Добре, що я ще поки
живу,
і бачу Сонце, і чую спів птахів.
Я залежний від цього всього:
від голубів,
що оселилися під дахом,
від фотоальбомів,
що лежать збоку,
і від тюльпанів,
які я посадив у дитинстві,
і які розквітають
навесні щороку.
Але залежності
потрібно лікувати,
і я звідси обов'язково поїду,
от тільки світ зміниться.
Та
Чи
Зміниться?
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А в деякі моменти від цього світу дійсно хочеться ізолюватися. Він досконало недосконалий.
"О черная гора,
Затмившая весь свет!
Пора-пора-пора
Творцу вернуть билет.
(...)
Не надо мне ни дыр
Ушных, ни вещих глаз.
На твой безумный мир
Ответ один - отказ".
В мене існують такі вислови, Як сіли батарейки- це після довгого спілкування)
перезавантаження - це чашка кави і тиша
І те, що інтроверти це особливі, класні люди)
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, звісно інтроверти - це класні люди!
Вони не розплескують свою енергію наліво й направо, а по-справжньому відкриваються тільки тим людям, яким можуть вірити. Правда, таких не багато, але краще декілька хороших друзів, аніж сотні звичайних знайомих)))
Хоча, у декого немає ні тих, ні тих, і вони абсолютно щасливі.
Ваші роздуми чимось нагадують мої, слід зазирнути до світу Вашої поезії, можливо, знайду себе
Чекайте у гості!