довоєнням на скусані губи осів
він з того покоління що відрізує сім
разів. а відмірює тільки мінус один
він з того покоління що боїться води
у дипломах і правді. і дім йому – бар
рідна мова для нього – ханакотоба*
він з того покоління самотніх дзеркал
де хто вірив у сéбе – навік замовкав.
список звичок: словами цідити некроз
частин тіла де сталось сусідством тавро
з мирним небом і платтям червоним в горох
псевдо друзям вливати у вуха «f*ck off»
псевдо людям зривати нормальність з очей
обирати неназване з названих вчень.
він тому поколінню досвідчений бог
бо гінців кінця світу
вже
бачив
п’ятьох.
*ханакотоба — "мова квітів", японське мистецтво, традиція використання квітів, як символів для передачі емоції. Майже втрачене до наших днів.
