Принизитися вже від
одного народження.
Виношувати біль і роль,
Яку можна програти.
Не те сказане слово -
І царство впаде під ноги
Тому, хто цілував руки
Ще вчора.
Мовчання, як голка в копиці
Слів.
Витягнеш її, щоб вколотися
Об веретено правди.
Враз усе стане іншим,
Переінакшеним,
Де невидиме керує видимим.
Наші розірвані обійми
Нагадують прощання
Перед війною
Чи стратою.
Я стала боятися твоїх
Рук,
Вони нагадають руки моря,
Такі ж невагомі,
Обважнілі водночас
І рідні.
