Дивись на мене…
Знаєш, я була -
Невиснена ще, мабуть, до сьогодні -
Колись в тобі … І в відблисках тепла
Ще тане иній на вікні безодні..
Дивись крізь нього -
в наше, те – «Про нас» …
Про тільки нами молені молитви,
Про той навальний, невблаганний час,
Що тихо викрадав у вікнах світло..
Про обмін
божевіллям існувань
Крізь імпульси шептань, сп’янінь - кохання..
Про нашу недорівненість рівнянь,
Про вмовленість тодішнього мовчання..
Про всю солону
терпкість давніх сліз,
Про подихів, торкань таємні мантри,
Про те, що - як горіло - не зберіг
Ніхто вогню у танці саламандри..
Про недопитий, врешті, нами мед ..
Про лагідність ночей, теплінь світанків ..
.. Минулого мінливий силует..
Ти спи.
Я снюсь.
Дивись мене до ранку..
.