Осіння хмарка пропливала
В небі на світанку.
Бачить, люди орють землю
Іще спозаранку.
Під озимую пшеницю
І ячмінь вусатий.
Жито сіють теж озиме -
На врожай багатий.
За трактором во'рон ходить,
Бо харчі шукає.
Помагає, видно, й людям,
Шкідників збирає.
Хмарка і собі рішила
Свою лепту вкласти :
Дощиком поморосила,
Стала поливати.
Ущухає дощик... Миттю
Помагає сонечко.
Хоч й осінні промінці,
Пестять, гріють полечко.
Швидше проростуть зернинки
Зима не лякає.
Втішатимуть нас ростинки -
Будемо з врожаєм !
Гарний вірш, Галиночко! дай Бог дожити, врожаю дочекатися. та в нас надто сухо,лопату в землю не впхаєш...Вже й непам*ятаємо коли був дощ...Але все ж надія вмирає останньою...Удачі Вам!
Гарний, такий повчально-пейзажний твір. Читається легко і все дуже цікаво, гарні метафори. Я б його розмістила у тематичному розділі "вірші для дітей". Дуже вдало получилось
Щиросердечно вдячна Вам за чудовий відгук і за те, що допомогли мені визначитись, куди розмістити вірш. Така думка в мене була. Саме так і зробила, адже, звичайно, зі сторони видніше.
Спасибі, Вам.
Гарний вірш, Галиночко! дай Бог дожити, врожаю дочекатися. та в нас надто сухо,лопату в землю не впхаєш...Вже й непам*ятаємо коли був дощ...Але все ж надія вмирає останньою...Удачі Вам! 
