Життя — як шахи, як театр, як перегони, як біржа, як військові змагання... Є правила. Є учасники. Є процес. Нагорода переможцю, якщо біблійно, — вінець. Смерть — то вийняток із життя, а отже, теж воно. Важке питання: хто його автор? Сенсів життя вигадано чимало: жити — любити, жити — чинити добро, жити — боротись, жити — насолоджуватись, жити — страждати тощо. Мабуть, скільки істот — стільки й сенсів. Не будучи грою, життя стає невеселим, простим, безбарвним і порожнім. Трохи місткішим є буття. Може, то — осмислене життя, його фундаментальність. Може, буття недоречно асоціювати з грою?
