Ти інший. Ти собі це вже дозволив,
Чи лізеш в рамки, щоб зламатись знов?
Достатньо в серці мужності і волі,
Буденності позбутися оков,
Обрати шлях за для якого йшов
В цей світ?
Зозуленям між рідних, друзів
Вживаєшся в стандартну глупу роль.
В гріхи, до забуття, безжально грузнеш,
Бо як не дієш, то від горя луснеш,
Не взнавши, що в потенції – король.