Коли після тривалих, часто здавалося б
невдалих шукань Бога
твоє серце заплаче і захоче сказати:
"Де ти Боже, якого я вже так довго намагаюся знайти?
Де ти коли ти так мені потрібен? "
Коли після сотень поспіхом
промовлених без надії молитов,
ти нарешті зрозумієш,
що дійшов до межі своєї самотності, зупинись.
Просто зупинись, заплющ свої очі...
Дозволь нехай змовкнуть усі голоси довкола тебе,
нехай зупинять свій хід безкінечні думки,
що хаотично крутяться у свідомості породжуючи тривогу.
І тоді у безмежній тиші просто чекай,
коли Бог почне промовляти у твоєму серці...
Псалом 46:11
"Вгамуйтесь і пізнаєте, що я Бог"
