Чому мовчиш? Нам все обом відомо.
Під чорні вії не ховай очей.
Все як завжди, усім воно знайоме, -
Це відчуття «утрачених речей».
Чому мовчиш? Скажи, щоб не боліло,
Мов «Ти не винен, просто не люблю.
А серце наче вирватись воліло,
Щоразу, коли погляд твій ловлю!».
Чому мовчиш? Чи досі мене любиш?
Не треба сліз, самі лише слова.
Мовчиш?, - Мовчиш... Якщо любов загубиш,
То слів не знайде жодна голова.
Ну годі. Все... Здається з мене досить.
Не муч себе і більше не терпи.
Хай вітер вільний коси твої носить,
Ти припалила їх, спаливши всі мости.
Мовчи, мовчи. Слова тепер не варті.
Сторінка вирвана, лишилась пустота.
А ми чужі. Лиш позначки на карті.
Лише отруйний спогад- кислота.
