Юдо-Тадею, так тебе молю
І у молитві очі зводжу в небо.
Словами додаю собі жалю...
В молитві, як в повітрі, є потреба.
Та не за себе я прошу, а за дітей;
За сина, за його щасливо долю,
Щоб оберіг його від всяких напастей,
В гріхах погрузнути йому ти не дозволив.
Щоб вів його догорою життя,
А по дорозі тій стрічались добрі люди,
Щасливим, щоб було у нього майбуття
Оберігай його, прошу, повсюди.
Охорони від кулі, від ножа,
Від зілля згубного і від лихого ока
І щоб здорове тіло і душа,
І щоб у парі, щоб не одинокий.
Прошу за доню, бережи її,
Не дай гріхам й спокусі панувати,
Щоб якнайменше сліз було в житті,
Щоб вміла заробити й цінувати.
Від всього злого доню вбережи,
Пошли щасливу їй дівочу долю,
Якимось чином вірний шлях вкажи,
Щоби душа не рвалася від болю.
Юдо-Тадею, так тебе молю,
Бо ти отримав ласку помагати,
Ще за найстаршу донечку мою,
Охороняй її сім'ю від втрати.
Пошли в її життя дитячий сміх,
Куточок власний - своя правда й воля
І щоб не спокусив ніякий гріх,
Щоб сонечком освічувалась доля.
Прости, що так багато прошу я,
Та за дітей болить, як кожну матір,
Я ж і сама гріхами поросла
І знаю, що не в праві так благати...
Та у молитві все ж прошу тебе
І зі сльозами очі зводжу в небо
Охоронини дітей від горя і біди,
Бо ж що для щастя матері вже треба.
Прекрасна молитва.
