Березневе сонце розбудило хату: Тобі, доню!
Вісткою лелеки про щасливу дату,
У сузір’ї Риби з'явилась зірка нова,
А батькам на радість – донечка чудова!
У свитки дитячі вплітало підкову,
Сповіщало світу про людину нову.
І родини щастям повнилася хата:
Був тут сміх дитячий, радості багато,
Як хмурило днями - яскравіло сміхом,
Бо росло дівчатко рідним на потіху.
В сім”ї, чи навчанні – проблемним не було
Ростили на радість – всюди устигало.
Виросла ти, доню, знайшла свою дорогу,
Батькам залишила зажуру - тривогу.
Хай твоя дорога буде чиста й світла
Щоби ти, як ружа, радувала й квітла,
Щоб не забувала рідної домівки,
Щоби не сивіли у батьків голівки.
У житті твоєму хай лиш щастя буде,
Щоби пораділи з нами добрі люди
Зерном засіває, щоб родило поле,
Цвітом калиновим хай стелиться доля.
Жайворонків співи душу звеселяють
Усім нам, хто любить тебе і кохає…
Сокровенне завжди буде тобі сниться:
І рідна домівка, і душі криниця.
Бережи гніздечко, що звила у парі
Від грози людської, темнішої хмари.
Не гнися від вітру - в житті все буває -
Доля лиш завзятих береже й кохає.
В.Ф. - 12.03.2021
