Зустрінемось з тобою й після смерті..
Землі залишим тільки імена..
й пробачення написані в конверті.,
щоб не дізнався в пеклі Сатана.
Зустрінемося тільки ми у пеклі..
На рай чудесний сили не було.
Бої життя знедолили запеклі,
добро в серцях кровавих загнило.
Втопила кров, як розтеклася тілом:
маленькі душі замертвілі вже..
В гробу нещасних покриває пилом,
а зверху хрест надійно береже.
Так не важливо де кістки поляжуть:
далеко; близько; зовсім чи згорять.
Про нас з листа нащадкам всім розкажуть,
а ті про нас довіку будуть пам'ятать.
Коли зустреномось нарешті ми у пеклі,
обіймемося сильно серед тьми..
Наші обійми ще життями теплі,
холодні з полум’я захватять там дими.
З тобою, в нас долоні дві подерті,
ми ними підписи лишили на асфальті..
болять і кровоточать й після смерті,
бо пальчики тримають обійняті.
Ніхто по власній волі не прийшов,
за нами тільки двері зачиняли..
Лихі лизали слідом нашу кров
і до галери дико проводжали.
Свої образи ми пустили по землі -
помилки наші інших, щоб навчили.
Ми з Демоном тепер на кораблі..
Чорти ворота пекла вже закрили.
В-вогні топився з нами корабель..
Горіли холодом прекрасні наші вії.
Вогні спадали із пекельних стель ..
Вернути щось, лишилось без надії.
