Небо хмуриться, небо журиться,
У ставок сердито погляда.
Не повернеться і не збудеться,
Те, що понесла у даль вода.
Небо хмарами щільно вкрилося,
Хоч би швидше, швидше розійшлись.
Чи передумали? А чи приснилося? –
Та ми знову вдвох, як і колись.
У обіймах руки сплітаються,
На вустах цілунки цвітуть.
Серця любляться, серця кохаються.
А думки їм щастя снують.
В небі зіроньки показалися.
Місяченько ясно блищить.
Ми в коханні вдвох вже зізналися.
І нікому нас не розлучить
04.12.2020 р.
