досі пам'ятаю, як це бувало: я думав,
єдине, що має значення – це лиш я сам, і все.
ви завжди казали мені, це просто якесь божевілля:
радіти й стрибати, коли всі навколо плачуть.
що ж, можливо, – та вже ніхто
не змінить сердитого серця.
коли любов твого життя раптом тебе покидає,
це розбиває тебе, як глечика, й склеюватися – ганьба.
так було від початку часів, так буває завжди.
коли ти раптово втратиш свою пообіцяну землю,
ти мусиш впасти у відчай;
то значить, що бог – проти тебе.
роки течуть, мов пісок; ти лиш сидиш та міркуєш.
як багато людей помирає для того, щоб лиш померти!
це зворушує моє серце, я навіть плачу за ними.
ніколи раніше не думав, що життя є смертельною битвою,
з котрої хтось вийде гордим, а хтось – полоненим рабом.
ні, вже ніхто не змінить сердитого серця,
бо инакше всі ці страхіття розірвали б його на клапті.
я бачив, як це буває, – так є від початку віків.
кажуть, життя – нескінченна подорож,
як карусель на ярмарку.
я розбираю минуле: десь там закралася похибка,
доки її не виправити, життя не матиме сенсу
angry heart, black sabbath
