Мені наснилось: я в тім домі,
Де народилась і росла,
Душа, що мов була в полоні,
Там посміхнулась й ожила.
І все було таким як завжди:
Живі бабуся і дідусь,
Вони, мабуть, весь час чекали
Того, коли я повернусь.
Я тут, я зараз, я вже з вами,
Хотілося мені сказати,
Сидіти поруч і ніколи
Нікуди вже не від'їзжати.
Вони ретельно готувались
Десь прибирали, щось пекли,
І очі їхні посміхались
Й мені раділи як могли.
Ніде й навряд чи ось так добре
Не буде вже, хоч де піти,
Я спогад цей оберігаю,
Бо кращий марно віднайти.
