Твоє серце б*ється з перебоями,
Моє зламане тихесенько бряжчить.
Наші долі різані і кроєні,
Відібрали в часу лінії цю мить.
Вже не зшиється, так щоб без рубчика,
Не забіляться слова написані.
Ти іди собі , тікай голубчику!
Відпливай... вітай попутні пристані.
А я тут сама в собі залишуся,
Чесно, буду чемною та гордою)
Якщо стане важко, просто спишемось,
Чи відплачемось слізьми-акордами.
