Хтось любить степ і рівнину,
А хтось Полісся-казку,
Та я, повірте, не знайду
Карпатам рівну частку.
Вони й весною й восени,
Неначе на картині,
Чи навіть було у зимі,
І горді і красиві.
Тут все привітне і просте –
І скелі й полонини
І флора й фауна росте, –
Частинка Батьківщини.
То ж пам’ятаймо ми завжди
І гори і рівнини,
Що ми родились і росли
На землях України.
Вона від Тиси й до Дінця,
Від Прип’яті до моря
І від початку до кінця
Широка і простора.
Люби її, як отчий дім,
Як матір свою милу.
Хай процвіта вона й усім
Хай долю дасть щасливу.