Мене приспала ніч червнева,
Й до річки сонну привела,
В долоні місяцю віддала,
І по воді я тихій йшла.
І за туманом жасминовим,
Розлитим, ніби молоко,
Спинилася, зайшла на човен,
Калини цвітом встлане дно.
Мені подав ти руку сміло,
впізнала дотик навмання.
Цілунки - соковито-спілі,
В обіймах - зімяте вбрання.
Рука в руці, ми сповідались,
Торкалися слова до мрій,
Й не бачили, не помічали:
Місяця думи золоті...
Як грів туман над нами руки,
Як човен ніжність залила,
Як долі владнана розлука
Надовго міст наш розвела.
У червневу ніч, причалив пліт,
Аж від сну відкрила очі,
Я не бачила тебе сто літ,
Серденько ж, кохати хоче.
