Залишися в мені тільки пам'яттю, загадкою
Тільки кроком одним, що ніяк не зроблю
Моїм сірим дощем, моїм криком і натяком
Залишися вогнем, що ніяк не спалю.
Будь зі мною неначе ти один серед тисячі,
Будь туманом який опянить
І коли мене знову поглине тишею
Будь маяком, що в мені задзвенить.
Навіть небо тебе бачить скрізь, а я гублюся,
Ким сьогодні ти будеш для мене скажи?
Ти приходиш щодня, а би менше я плакала
І лишаєш там свої думки.
І здалося мені наче губи цілуєш ти,
Наче пестиш волосся моє.
Я шукаю тебе серед сотень ілюзій
Серед тих, що не знають себе.