О,найпрекрасніша з прекрасних,
Тебе жадаю кожну мить.
Воліє пристрасть повсякчасно
Тебе без пам’яті
Любить.
Побачити в очах коханих
Заклично-палахкий вогонь,
Що спалює усі вагання
В єднанні тіл
Твого й мого.
І в пестощах несамовитих
Вони утратять часу плин:
І груди, пристрастю налиті,
І ніжний оксамит колін.
І божевільно, і сп’яніло
Клітинку кожну цілувать,
Де найсолодший вигин тіла,
Що прагне
Плоть мою пізнать.
Змете жага всі заборони,
І ми відчуєм водночас
Гарячу ніжність твого лона
І уст палаючих
Екстаз.
Коли жбурне нас вал дев’ятий
До самих голубих небес
Я повторю й за мить до страти,
Як я люблю,
люблю тебе!