Я хочу з Сонечком «на ти»,
Його тепла секрет пізнати,
І навіть витвори-мости
Побудувати з дива-злата.
Нехай і сонячна струна
Проникне в душу й заспіває,
Не віршем – піснею вона
Усе життя моє триває.
Я хочу з Місяцем «на ти»,
Секрети доль, життя пізнати,
Цю цінність людям понести,
Назвати їм ту гідну дату,
Коли посіється добро
В моїм краю, заколоситься,
А сонячне й людське тепло
Зігріють жито і пшеницю.
І зацвіте у душах теж
Воно небаченим ще цвітом,
Яке не матиме і меж,
А крокуватиме над світом.
Я хочу виростити сад,
Щоб всім по яблучку знайшлося,
Де правда, а не чудеса,
Була б в життя святім колоссі.
Я хочу дикість засудить,
І кара та, хай буде вічна,
А сад мій буде знов родить
Плоди, що сила в них магічна.
Вас ними щедро обділю –
Не станьте ж перекотиполем,
Щоб долю вибрати свою,
Вінчайтесь із народу болем.
Ганна Верес (Демиденко)
