А здавалося все - дуже просто,
Річ нікчемна, все ясно, як день.
Ми з тобою зустрілись, як гості,
На весіллі. І був Великдень.
І щасливі були наречені,
А весілля веселе було!
Говорив ти тости нескінченні.
Цілував мої коси й чоло.
"Гірко" - гості до ста рахували
Нареченим,а нам, як у сні-
Херувими паски дарували,
Крашанки й почуття розписні!
І здавалося все - дуже просто!
В подарунок -це ясно, як день!
Лиш для нас - увесь світ і весь простір!
І кохання лишив Великдень!
Не вдалось подарунок великий
Зберегти.Розмінялись на мідь...
Ти проходиш,такий різноликий,
І киваєш мені мимохідь.
І здається, що дуже все просто,
Річ нікчемна, все ясно, як день.
Покриваються душі коростой,
І серця не сприймають знамень.
14.04.2020р. 12-34
Не оцінив, не вберіг,не зумів. Ну й нехай лікті кусає... 
драма, хоч і без крові. Зате про коросту чіпляє і не відпускає.
