По весняному небу хмарини,
Як отара білих овець,
Розбрелись по блакитній долині,
Хто пастух їх?Малий горобець!!!
Хто їх гонить? Весняний вітрисько!
Хто їх ловить? Господар грози!
Хто на них задивився? Дівчисько!
Що ти бачиш в них? Мрій образи!
В білій вовні заплутався промінь,
Посміхається сонце весні.
Скочив сонячний зайчик в долоні
Жовті вуха підставив мені.
А отара м’яких і безрогих
Раптом збилась у чорну одну.
Бігли краплі по сірих дорогах,
Дощ вмивав заспану весну.
