Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Григорівна: Щось страшне і волохате… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Катерина Собова, 09.04.2020 - 19:41
Як не дивно, але темноти бояться і діти і дорослі, для мене темнота - це сплетіння жахів!
Людмила Григорівна відповів на коментар Катерина Собова, 10.04.2020 - 20:15
Так, бо з дитинства всі страхи сиділи у темряві. Ми, люди - істоти світла, тому в темноті відчуваємося не комфортно. Тож будемо обережними.Здоров'я ВАм! Бережіть себе! Галина Лябук, 09.04.2020 - 15:10
Цікава тема рідкісна в поезії, але це відчуття турбує насбагатьох, особливо з віком. Щасливі ті, хто страх вміє перебороти. Прекрасний вірш, талановито написаний, Людмила Григорівна відповів на коментар Галина Лябук, 10.04.2020 - 20:11
Дякую! Зараз нас так залякали коронавіруслм, що все інше забилося у нори і носа не висовує.Але, жарти жартами, а будемо обережні! Не хворійте, бережіть себе! Людмила Григорівна відповів на коментар геометрія, 10.04.2020 - 20:08
Дякую, дуже рада, що сподобалося, і Вашому візиту.Зараз на перше місце вийшов страх коронавірусу. Тож будемо берегтися. Не хворійте! Зелений Гай, 09.04.2020 - 12:52
У темноті враз зникає оптимізм, бадьорість і упевненість. Вимкнув світло і все це зникло. А що залишилось? Страх. У кожного він різний. В когось страх самотності, в когось страх невидимих істот. Людмила Григорівна відповів на коментар Зелений Гай, 10.04.2020 - 20:05
Так, напевне в цьому проявляється інстинкт самозбереження. Навіть вдень буває страшно у незнайомому місці, чи в лісі, а вночі, коли темно, то і у власній квартирі чогось, буває, боїмося. |
|
|