Розшукай нашу стежку,
Що всотала дощі,
Я тебе не впізнаю,
Коли буду іти…
Серед кроків гучних
І зітхань невідчутних,
Серед крапель холодних,
Голосів незабутніх…
Що крізь час все лунають
У нашій душі…
Я тебе не впізнаю,
Коли буду іти…
Роздивись своє сонце ясне
За стіною хмарин,
Воно завжди з тобою,
Коли ти – сам-один…
Зупини всі думки
І слова в голові, –
Справжні стіни – вони,
Щоб невільно іти…
Роздивись кожен день,
Що дарують тобі,
Ти усе зрозумієш,
Коли будеш іти…
21.01.2020
