Світанок барви звеселив
І розбудив принишклий вітер,
Зі сходу промінь засвітив
Утішливим, ласкавим світлом.
Бузку кущ спалахнув в саду
Лілово-бархатним суцвіттям,
Поширився приємний дух,
Думок збентежив розмаїття.
Лилася із верхів'їв крон
На гру сопілки пісня схожа,
І плавила, й дробила сон,
Пестлива і всепереможна.
А вітер свіжістю дихнув,
Злетів під звук срібноголосий
І прохолодою торкнув
Моє скуйовджене волосся.
Це навкруги весни краса
До мене ніжно посміхалась,
Блакить сіяла – небеса
Благословення посилали.
30.05.2014
